Російський слід у "справі Шеремета" та "колективний антимайдан" у МВС
Як сталося, що незмінний, здавалося б, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков раптом добровільно(!) написав заяву про відставку? Версій є багато: від напівжартівливих про те, що він просто не хотів спілкуватися державною мовою і складати іспит на її знання (з 16 липня мовний закон вступив у повну сил), до більш серйозних, які зводяться до бажання ОП частково зняти громадський тиск на владу та зробити вигляд, що «дослухалися» до рекомендацій західних партнерів (а на заході також чітко бачать, що МВС з правоохоронного перетворився на каральний орган).
Я не буду тут вдаватися до аналізу версій та перераховувати здобутки та провали ексміністра. Я лише спробую пояснити, чому Аваков став мегатоксичним для патріотичної частини українського суспільства й чому навіть ті, хто бачив у екс-міністрі урівноважувач для Зеленського, називають його відомим словом на чотири літери.
Звичайно, факти насильства з боку поліції, саботаж розслідування резонансних справ, відмазування високопосадовців від відповідальності, справи проти громадських активістів зіграли свою роль. Але вирішальнимфактором, на мою думку, стала так звана «справа Шеремета». Саме цією справою Аваков міцно повязав себе з нинішньою владою, її корупційними схемами, круговою порукою й беззаконням. А ще «справою Шеремета» Авакова прив’язала до себе… російська агентура.
Але про все по порядку. Пам’ятаєте після якої події відбулася та сумнозвісна пресконференція із Борисовичем, Зе і Рябошапкою? Правильно, після нормандського саміту. За свідченням очевидців, Аваков тоді довго переконував Зеленського не підписувати план капітуляції від Путіна, Макрона і Меркель, чим вкрай розлютив російську сторону. Росіяни спересердя навіть запустили чутки, що патріоти, які тієї осені стояли на вулицях проти капітуляції, були «проплачені міністром МВС». Хоча це повна нісенітниця й відверта брехня.
І от за декілька днів такий собі Євген Коваль викатує версію про «культивування величі», «возвеличення арійської раси», «ГРАДи по Києву», «половнику МОН-50» та іншу лабуду. Аваков навряд чи уважно читав те, що «нарило доблесне слідство». Та й навряд чи він знав, хто такі Антоненко, Кузьменко і Дугарь. Йому треба було відзвітувати перед президентом про розкриття справи. І йому байдуже було, що в тюрму сядуть невинні люди – на кону було питання про його відставку, яку, до речі, на вимогу Кремля, педалював той же Єрмак.
Та найгірше те, що Аваков дуже боявся, що люди дізнаються іншу версію й про інших імовірних підозрюваних у вбивстві журналіста. Дуже боявся, що на нього і його оточення (а може і сім’ю), ляже тінь. Тому він і забрав свого часу справу з СБУ. Тому і сказав Ковалю «запускай шарманку!», даючи старт першим політичним репресіям доби Зеленського.
В Росії задоволено посміхнулися – «рибка так глибоко заковтнула наживку», що вже не зіскочила з «гачка». У Авакова тепер залишалося два шляхи: визнати свою помилку й подати у відставку, або «злитися в єдиному екстазі» з корупціонерами і капітулянтами з Банкової. Аваков обрав другий шлях.
Ясно, що в РФ знали, хто стоїть за вбивством Шеремета. Й знали про слабкі місця ексміністра. І мали свою агентуру в МВС. Після Нормандії ця агентура вправно виконала свою роботу. Всесильний і самовпевнений міністр став заручником агентів впливу Кремля. Аваков назавжди «зашкварився» серед патріотів і перестав бути противагою капітулянтському офісу президента, пов’язавши себе з ним круговою порукою, а МВС перетворилося на репресивний орган. Таким чином росіяни ще й ускладнили наш шлях до ЄС і НАТО, адже в тому числі й через політичні репресії з боку МВС до України зявилося чимало претензій з боку західних партнерів.
Тепер розберемося, хто ж стоїть за цією спецоперацією РФ. Почнемо з головної дійової особи – генерала Євгена Коваля, заступника голови Нацполу. Під час Революції Гідності він служив в УБОЗі, найбільш криміналізованій структурі МВС часів Януковича-Захарченка. Задачами УБОЗу було взяття під контроль злочинних угрупувань, які, в обмін на свободу, виконували для «орлів» Захарченка різні брудні справи. Наприклад, організацію нападів активістів Євромайдану і журналістів. Банда Крисіна, яку, як пишуть ЗМІ, розробляв саме Коваль, в 2013 році стала «тітушками», і убила журналіста Веремія (і знову журналіст…). Начальником Коваля був такий собі Віталій Стрижак, нині – голова поліції АР Крим. Про негативну роль Стрижака під час подій Євромайдану писала адвокат родин Небесної Сотні Євгенія Закревська.
Далі ще цікавіше: ЗМІ писали, що саме Коваль виконував місію медіатора між Рамзаном Кадировим і, увага, тодішнім продюсером «Кварталу 95» Володимиром Зеленським. Використовуючи зв’язки в кримінальному середовищі, Коваль і Володимир Євдокимов (той, чиї підлеглі вбили Сашка Білого!), допомогли примиритися путінському головорізу й коміку, який мав необережність покепкувати над чеченцем. Чи не з особистою протекцією Зе пов’язане таке міцне становище Коваля і те, що він керував розслідуванням фальсифікацією справи Шеремета? І ще цікаво: звідки в Коваля та Євдокимова такі зв’язки в державі-агресорі, щоб “решать” питання з Кадировим?
Далі: Максим Цуцкірідзе. Голова Головного слідчого управління (ГСУ) Нацполу. Кум Олега Татарова, ймовірного агента ФСБ. Фігурант корупційного скандалу зі забудовником Микитасем. Заступник голови ГСУ в часи… Захарченка. Недолюстроване беркутеня, яке дуже добре знає, хто і чим дихає в МВС. Не виключено, також завербований ФСБ РФ через Татарова. А Татаров, за інформацією ГО «Інститут національної політики», отримав від Кремля в 2011 році задачу курувати саме правоохоронні органи. Цуцкірідзе є ймовірно одним з тих, хто запропонував направити доручення до Росії(!) і Білорусі (!!) щодо розслідування ймовірного «білоруського сліду» (!!!) в «справі Шеремета».
Далі: Ілля Кива. Ймовірно, ще одна російська «консерва». Експрацівник міліції. Засланий в 2014 році до «Правого Сектору», імовірно, з метою збору інформації на членів організації. Не просто депутат від ОПЗЖ, а публічно найбільш проросійський після Медведчука нардеп. Ексрадник Авакова. Думаю, міністр тримав його біля себе, щоб впливати на різні середовища, в тому числі й проросійське. Але цим себе ще більше зашкварив, бо Кива саме з Борисовичем у більшості публіки й асоціюється.
Ну і «вишенька на торті»: колишні громадяни (та чи колишні?) РФ і Білорусі з ментівськими корочками, що зараз безкарно б’ють журналістів, нападають з ножами на активістів. Імовірно, агенти ГРУ ГШ РФ. Схоже, саме від них Аваков і Коваль намагалися відвести увагу суспільства, фальшуючи справу Шеремета.
Схоже, через цих людей РФ і провела свою спецоперацію «справа Шеремета». Задача – нейтралізувати нелояльного (до певного моменту) Авакова та дискредитувати його і всю правоохоронну систему України. Ну, і також дискредитувати ветеранів і волонтерів. Не дарма ж на роль «убивць» Коваль і ко обрали саме дуже відомих у військових колах волонтерку і вояка. Пам’ятаєте інформаційну активність Портнова в 2019 році з дискредитації учасників Революції Гідності, військових, волонтерів? Ментівська версія про «культивування величі арійської раси» дуже лягала в канву російської пропаганди з дискредитації людей, які пройшли війну. І взагалі, РФ подібну спецоперацію робила з Віталієм Марківим – агенти впливу Кремля в Італії будь що намагалися продемонструвати світу, що українські військові – це «карателі, що вбивають журналістів». Совпадєніє??? До речі, саме відомство Авакова (мабуть знов таки за протекцією Цуцкірідзе) дало охорону Портнову по його поверненню в 2019 р. Це просто совпадєніє, правда ж?!
Що ми бачимо у сухому залишку? А бачимо, на жаль, успішну інформаційну спецоперацію Кремля. Задача росіян з перетворення Борисовича з людини, що слідував умовно державницькою лінією на ситуативного союзника РФ, була виконана повною мірою. Але хто Арсену «доктор», що він не вигнав з МВС всю цю проросійську шушваль? А ще ж хвалився, що на кожного компромат має…
Що ж, Аваков пішов, і це, безумовно, позитивна новина. Але його кодло і далі править в МВС. І далі на своїх місцях фальсифікатори справи проти Антоненка, Кузьменко, Дугарь. І далі в структурі МВС є орли дятли Захарченка, і далі в поліції працює беркутня, що вбивала учасників Революції Гідності. З ними теж треба вести непримиренну боротьбу.
Тому чекаємо вас 20 липня, о 19:00 під МВС. Це якраз 5 роковини вбивства Павла Шеремета.
І якщо ми цю проросійську наволоч не виженемо, то питання «Куди дзвонити, коли вбиває поліція?» ще довго буде актуальним.
