Північний потік-2: останній крок у прірву
Без зайвої драматизації: ми стоїмо на порозі дипломатичної поразки. І допомагають нам у цьому наші західні "партнери", які активно штовхають нас до програшних перемовин з РФ щодо продовження постачання газу в Європу. Вони хочуть удати стурбованість, висловити співчуття, занепокоєння, та навіть запропонувати компенсації. Натякаючи, поки що м’яко, про імплементацію формули Штайнмайєра, та «наполягаючи» на продовженні наших відносин із РФ ще на 10 років. ЗОБОВ'ЯЗАВШИ Україну провести принизливі перемовини з максимально слабкою позицією. Звісно, кожна країна керується виключно власними національними інтересами…
Україна також мала б переслідувати власні інтереси у міжнародній політиці, але уряд не знає як. Тим більше коли мова йде про існування України як суб'єктної держави. Захід чудово розуміє, які будуть наслідки запуску цього потоку для України. Щоб зберегти обличчя, вони усілякими подачками намагаються компенсувати збитки для нашої держави. Але і дурню зрозуміло, що це буде лише імітація допомоги.
Після запуску Північного потоку-2 на Україну чекає діра в бюджеті у 3 млрд доларів. Німеччина нам запропонувала 1 млрд доларів інвестицій — звучить як жарт, але ні. І це ми не говоримо про те, що після добудови ПП-2 у Росії розв'язуються руки для ведення повномасштабної війни на Донбасі. Тому що після втрати інтересу ЄС до України, а після добудови ПП2 він буде втрачений остаточно, не залишиться більше для Росії фактору стримування.
Крок нашої країни до втрати суб'єктності як правової, так й економічної. У росіян тут велика перевага: вони змогли домовитися і з Білим Домом, і з ЄС.
Виграти вибори популярному коміку виявилось легше, ніж здавалося. У людей був асоціативний ряд з Голобородько, з успішним гумористом та взагалі “хорошим хлопцем”. На жаль, це не про дипломатію. Дипломатія – це не квартал-95, не популістичні жарти, іскрометний гумор та навіть не стендап. Це ціленаправлена стратегія, яку випрацьовують роками. І тільки тоді в перемовинах країна має вагу, яку бажано підкріплювати сильною армією та економічним показником. У нас немає ні першого, ні другого, ні третього.
Заради справедливості, варто відзначити, що майже 90% Північного потоку-2 будувалося з 2014 по 2019 роки. У 2020-му ситуація змінилася: всі роботи були заморожені через санкції. Але коли у США до влади прийшов "великий друг України" Сліпий Джо, останні 10% добудували вже за цей рік.
А це говорить про те, що успішною наша дипломатія не була як мінімум останні 7 років.
Не хочу казати про те, що наразі в України нема виходу. Він є і про це я напишу в наступних блогах.

Але є суб'єктивний фактор. У 2010 році я тільки закінчував інститут, і тоді мене цікавило, як гідно прожити на ту зарплатню, яку мені пропонувала держава. А у 2014-ому я вже йшов воювати, і мене ще менше цікавило питання Нафтогазу та інших транзитних історій. Нашу територію тоді, як і нині намагається захопити Росія, і до середини 2019 року я був на фронті та зосереджувався виключно на військовій справі.
Тепер же, коли я займаюсь політикою, то висвітлюю питання, які мають важливе стратегічне, економічне та дипломатичне значення для України. Я обговорюю ці теми, пишу про них, кажу про них на ефірах, намагаюсь шукати найкращі шляхи вирішення проблем.
Також пропоную вам поділитись своїм баченням. Що вас турбувало у 2010, у 2014 роках? Як сьогодні ви оцінюєте наслідки цих подій?