Деокупація Криму

Болюче і особисте. По Криму.

Після його деокупації перед нами постане низка питань. Головне з них - яким має бути його майбутнє. Це вже починають обговорювати, і ці обговорювання мені не подобається. Бо з них видно, що чим далі людина від Криму, тим радикальніщі та простіші в неї рішення - благо, не їй втілювати. Від "зробити його звичайною українською областю" до "зробити його чисто кримськотатарським". Якщо ви в попередній фразі пізнали себе - будь ласка, не ходіть в коменти.

Я не вірю, що щодо Криму можливі прості рішення. Просто я там занадто довго пробув.

Отже, маємо Крим. Його ключова проблема - велика кількість прорадянського населення. Не проросійського, а саме прорадянського. Власне "проросійських" там дуже мало. Інші політичні меншини представлені проукраїнськими кримчанами, кримськими татарами та понаєхами-після-2014. Я не впевнений, однак, що навіть сума цих меншин співставна із більшістю чисто "по головах".

Отже, припустимо, ми деокупували весь цей тераріум однодумців. Що далі?

Окей, понаєхів можна депортувати, а частина щиро проросійських сама втече. З цим вирішили.

Зробити простою областю? Мені здається, це постріл собі в ногу просто тому, що якраз автономний статус дозволить запровадити особливий правовий режим, принаймні, на деякий час. Нагадую, Севастополь був містом-областю з особливим статусом не тому, що він такий поважний, а тому, що це давало можливість призначати його керівництво через Київ.

Говорять про кримськотатарську автономію. Я тільки за те, щоб реалізувати усі права кримськотатарського народу - за реституцію, за виділення зімель, за розвиток мови та друку, за розвиток релігії. Та питання в тому, якою може бути ця автономія? Дати кримським татарам якісь окремі політичні права в межах АРК (нагадаю, окремих політичних прав в Україні не має жодна національність, включно із україцями)? Це вкрай погана ідея просто тому, що преференції для демографічної меншини на окремій території завжди закінчуються одним і тим самим: війною, це строге та універсальне історичне правило. Чисто історичний момент (кордони Кримського ханства не дорівнюють кордонам АРК, причому це актуально в оба боки), так і бути, упустимо. А якщо мова не про окремі політичні права, а про національно-культурні аспекти - про які? Недостатньо ж просто сказати "от тепер буде автономія" - треба наповнити це якимось змістом.

Знов-таки, залишається питання як розвивати українізацію півострова. І як розколдовувати радянську більшість. І коли та за яких умов дозволяти всій цій сумі голосувати на загальноукраїнських виборах.

На мою, особисто мою, скромну думку, є певна кількість речей, на які кримським татарам не має сенсу сподіватися на цьому історичному етапі. Просто тому, що так не буває.

1. Якщо хтось хоче, щоб українці відвойовували Крим для того, щоб створити там кримськотатарську державність, так не вийде. Якщо хтось з кримських татар хоче так - питань нема, хай відвойовує самотужки, можна хоч разом з Кубанню та Москвою.

2. Якщо хтось хоче, щоб українці відвоювали Крим та забезпечили там кримськотатарську більшість, так теж не вийде, бо чисто технічно неможливо. Якщо хтось з кримських татар хоче так - хай плодиться та розмножується. Ну або вмовить кримських татар Туреччини переїжджати, я зовсім не проти. Тільки громадянство хай змінять.

3. Якщо хтось хоче, щоб українці відвоювали Крим і зробили так, щоб політичні рішення в ньому приймали 20% населення по факту національної приналежності, так теж не вийде. Бо ані наша Конституція, ані норми цивілізованого світу до такого не пристосовані, а історичний досвід показує, що це вкрай кепська ідея.

Однак поза межами ціх трьох "вибачте, але ні" можна зробити дуже багато. Можна забезпечити права на реституцію, права на отримання землі, права на приорітетний розвиток культури та релігії на території АРК - зрештою, відродження мови та національної літератури. Якщо комусь цього буде мало - зауважу, що це більше, ніж мають в Україні всі інші нації. Включно з українцями. Саме з урахуванням трагічної історії геноциду кримськотатарського народу це й можливо, і має сенс.

Мені здається, що ці межі - єдиний доступний варіант.