Мовні принципи

Мої мовні принципи, з якими усі погодяться

Щодо української.

Принцип трьох "П":

практичне уміння, повага, пріоритет.

Усі українці мають знати мову, причому окрім аудіювання (сприйня на слух, що є найскладнішим) треба вміти писати і розмовляти. Практичне застосування є обов’язковим не більше, ніж написано в законі.

Поважати українську мову означає, що її не можна соромитися, надавати статус меншовартості, наприклад що на ній розмовляє менше людей, видано менше книжок або наукових робіт, відсутня деяка спеціальна термінологія, чи то є мова селян або якихось чужих "западенців", тощо. Крім того, повага до мови означає, що до незнайомця, який розмовляє українською, треба ставитися як до свого співвітчизника і товариша, якщо він своєю поведінкою не демонструє зворотнє. Мова є чудовим маркером своїх ("Скажи "паляниця""), навіть для українців, які її не вживають постійно.

Пріоритет означає, що в колі спілкування, де хоча б один україномовний, усі мають спілкуватися українською, якщо не узгоджене інше.

Щодо іноземних мов цивілізованих націй.

Одне "П" - просвіта.

Гідні громадяни мають їх вивчати і досконало знати хоча б одну, але чим більше тим краще.

Щодо російської мови.

Три "О":

Однаковість, обмеження, обережність.

Російська є іноземною мовою, українці, які спілкуються між собою іноземною мовою нічим не гірше і не краще інших.

Оскільки російська в багатьох регіонах і галузях конкурує з українською як ефективний замінник, це може заважати практичному вивченню української, особливо в освітньому процесі, бо не сприяє створенню мовного середовища.

Не усі, хто вживає російську як основну, є загарбниками або зрадниками, але майже усі загарбники і зрадники України російськомовні. Тож російська заважає вам себе ідентиифікувати, особливо за кордоном. Крім того, нападниками декларується як мета війни захист російськомовного населення, тож з ідеологічної точки зору недоречно себе зараховувати до лав "пригноблених", заради яких розпочалася війна. І, наостанок, треба погодитись що російська мова, на відміну від інших, тепер тривалий час буде дратувати багатьох, як німецька після 2 Світової, чи не так? Варто ж поважати спокій інших, вживаючи мову агресора пошепки, як матюки, особливо при дітях.