Несмішний першоквітневий жарт із ліками по рецепту під час війни

Впродовж останнього тижня березня почалась загальнонаціональна паніка через ідею запустити з першого квітня суворий порядок по всіх аптеках країни.

Апофеоз був 31 березня, коли більше десяти пацієнтів  постійно дзвонили мені із довжелезних черг, які утворились майже у всіх аптеках столиці. Радились з багатьох питань:

• які ліки варто купувати в першу чергу;
• чи варто купувати саме сьогодні німесил в аптеці, де якимось дивом залишились декілька упаковок без рецепту, але до цих упаковок треба буде їхати через все місто;
• чи дадуть 1 квітня без рецепту ліки для лікування  хронічних захворювань (особливо хвилювалися пацієнти з алергічним ринітом, сезон якого вже стартував, а антигістамінні препарати  потрапили до списку рецептурних ліків);
• у скільки разів виростуть з завтрашнього дня ціни на чорному ринку і чи не варто сьогодні закупити ліків на півроку вперед;

чи дійсно Зеленський, як кажуть бабусі в черзі, сьогодні у вечірньому відеозверненні скасує цей рецептурний хаос, «тому що не часі»,  тощо..тощо…тощо..

 Із досвіду цього спілкування із схвильованими пацієнтами, із того, що побачила сама на вулицях Києва минулої п’ятниці, я зробила чотири важливих висновки:

1. Українці у своїй більшості вважають, що досі живуть у 90-х роках і переконані, що відповідні обмеження на купівлю ліків спровокують масове перетікання ліків на «чорний ринок».
2. Українці провдожують масово вживати серйозні ліки, без рецептів і без призначення лікаря і налаштовані продовжувати це робити за будь-якої нагоди. 
3. Українці не дотримуються балансу між роботою і життям і масово кажуть що у них нема часу ходити до лікарів - бо «вони працюють».
4. МОЗ України не проведена достатня інформаційна работа. Для більшості, власне, 31 березня стало великим сюрпризом те, що з завтрашнього дня буде неможливо купити «свої» ліки без рецепту.

Рецептурна революція насправді почалася не першого квітня

По -перше,  ще з 1 серпня минулого року продавати лише за рецептом мають антибіотики, а з 1 листопада - наркотичні (психотропні) лікарські засоби.

З 1 квітня вимога поширилася на ще більший перелік ліків. Тепер до рецептурних препаратів належать:

•     протисудомні засоби;
•     гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);
•     препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб. 
•     кроворозріджуючі препарати;
•     деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі;
•     антигістамінні ампульні та біластин.

По-друге, у нас в країні  справді панує хаос з доступом до ліків. Звичайно, є спроби запровадити їхній відпуск за рецептами, але у реальності заборони легко (!) обходяться. Звідси велика проблема - самолікування. Ось вам приклад: ті ж антибіотики, нагадаю, згідно з наказом МОЗу ще з 1 серпня минулого року мають продавати лише за рецептом. Але тільки за один робочий день до мене приходять на консультацію один-два пацієнти вже з самостіно призначеним собі антибіотиком. І можливість купити цей антибіотик без рецепту вони завжди знаходять... 

Тому що, і це по-третє, - в нас немає ЖОДНОГО контролю над продажем ліків.  У разі фіксації відпуску рецептурних ліків без рецепту аптека має заплатити «величезний» штраф – аж від 850 до 1700 грн., а при пвторному порушенні-від 1700 до 3400 грн. Тобто стільки, скільки залишає 1 (один) пацієнт за 1 (один) антибіотик без рецепту. А таких пацієнтів у цій аптеці кожного дня може бути сотні…Позапланові перевірки аптек заборонені до кінця воєнного стану. Виключенням є розгляд скарг.

По-четверте, комунікація з населенням щодо нових правил повинна була бути набагато ширшою і масованішою. Суспільство жодним чином не підготували, не пояснили, як все працюватиме.

По-п’яте,  список рецептурних препаратів однозначно потребує корекції. 

 Все ж таки “не на часі”

І наостанок про головне: у країні дев’ятий  рік йде війна, та другий повномаштабна. Чи доцільно саме зараз намагатися радикально змінювати правила видачі ліків українцям? Тим більше, що ситуація у маленьких містечках зазвичай суттєво гірше, ніж у Києві – у таких містечках  справді важко отримати потрібний рецепт. Та й ліки там присутні далеко не в такому асортименті, як у столичних аптеках. 

І вже зовсім  наостанок: очікується, що у Верховній Раді цього місяця буде прийнятий законопроект про те, що на період військового стану + три місяці після його скасування ЗБЕРІГАТИМУТЬСЯ ЧИННІ ПРАВИЛА продажу лікарських препаратів в аптеках. Звідси класичні запитання: хто виграв від експериментів на 1 квітня, скільки саме виграв і де осіли виграші?

Але! Якщо навіть до кінця воєнного стану все відтермінують (що є само по собі є правильним кроком), то після Перемоги до цієї теми знову повернуться. І питання ось в чому: чи є хоча б маленька надія на те, що враховують  ті недоліки у втіленні цих задумів, які я тут назвала і велику кількість інших, які виявив цей несмішний першоквітневий жарт із життям українців по рецепту?