Покоління "Ніколи знову"

Моє покоління ще застало своїх дідусів та бабусь, тих, які на власні очі бачили війну, які її прожили, і, які, на моїй памяті замість тосту "за Пабєду!" завжди пили за "Тільки б не було війни".

Моє покоління тепер теж буде пити тост про те щоб "тільки б не було війни", і діти наші будуть, і хіба внуки чи правнуки - вже не дуже розумітимуть - а за що ж їх батьки та діди з бабусями п ють, і чому вони плачуть згадуючи все що було з нами з 2014 року.

А поки що ми будемо поколінням "Ніколи знову".

З зброєю вдома, та з запасом БК, з каністрами дизеля, так на всякий випадок, та з навичками та запасами тактичної медицини. Ми будемо постійно боєготові. До будь якого розвитку подій, у нас на підсвідомості вже постійно буде ось це - а що будемо робити якщо... І у наших дітей буде. І це нас сильно відрізнятиме від тих європейців та американців, які чіпляють квітку маку на груди, як знак, значення якого вони вже не усвідомлюють.

Так вже випало нам, українцям - що саме ми стали на цій передовій - попри те, що, судя по всьому, світ так і не розуміє від якої страшної дійсності ми цей світ рятуємо. Світ так і не зрозумів до кінця, попри все що ВЖЕ трапилося з Україною (а перед цим Чечня, Грузія, Сирія) що в світ прийшов новий нацизм.

Саме наша перемога, перемога України означатиме ось це сакральне "Ніколи знову".

Я думаю що росіяни ще не зрозуміли що своїм нападом на Україну вони обнулили повністю і День Перемоги та й взагалі всю память про цю страшну другу велику війну минулого сторіччя. Вже немає ніякої "блокади" Леніграда після сотворенного з Маріуполем (до речі це не було блокадою, і того страшного голоду можна було уникнути, як і евакуювати населення) , вже немає ніякого права говорити росіянам про якусь там "перемогу над нацизмом та геноцидом" після постійних ударів по мирним містам та селам, після ударів по Бабиному яру, по синогогам та церквам, після розстрілів, гвалтувань та вбивств мирних жителів.

Вже немає ніякого права у Росії на співучасть у перемозі у другій світовій війні. Колесо справедливості повільно повернулося на своє місце, і агресор, який на одному рівні з нацистами був винуватцем 2 світової війни, наразі отримає покарання, і буде так само переможений і денацифікований.

Слава Україні! Перемога буде за нами.