Чому Буславець досі не отримала підозру за схему «Роттердам+»?

Унікальна схема щодо формування ціни на електроенергію через закладання в неї вартості вугілля, нібито закупленого в Нідерландах та транспортованого в Україну (більше відома як формула «Роттердам+») була та залишається найбільш відомою аферою в енергосекторі України. Саме аферою, бо в реальну ціну товару закладались уявні видатки.

Питання до неї були із самого початку її появи, завдячуючи Постанові НКРЕКП №289 від 03.03.2016 року. Розслідування справи «Роттердам+» почалось ще в березні 2017го та тривало майже 6 років. За цей час прокуратура 4 рази закривала справу за відсутності складу злочину і 4 рази поновлювала розслідування.

І ось 25 квітня 2023 року у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) було розпочато підготовче засідання у справі за обвинуваченням 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+», а 3 жовтня цього року колегія суддів ВАКС частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та наклала арешт на майно трьох обвинувачених у справі «Роттердам+» - екс-голови НКРЕКП Дмитра Вовка, екс-генерального директора «ДТЕК Мережі» Івана Гелюха та екс-керівника «ДТЕК Східенерго» Олександра Нагорського. Тож немає сумнівів, що незабаром у правоохоронців, нарешті, виникнуть питання і до власника ДТЕК – Ріната Ахметова.

Але поки що, як не дивно, підозри не вручені тим, хто погоджував вищезгадану постанову, зокрема Ольга Буславець, яка в лютому 2016 року, очолюючи Департамент енергетичного комплексу Міненерго, схвалила порядок розрахунку вартості електроенергії, відомий як формула «Роттердам+».

Згідно з висновками слідства, впродовж 2016-2019 років українці переплатили Ахметову понад 39 млрд грн – за електроенергію, що вироблялася на його електростанціях. У її вартість лояльне до Ахметова керівництво НКРЕКП на чолі з Вовком заклало націнку за послугу, яка ніколи не здійснювалась – а саме за транспортування до ТЕС вугілля нібито аж із порту в Роттердамі (звідси й назва "Роттердам+"). Насправді електростанції Ахметова отримувало вугілля, не привезене з іншого краю Європи, а видобуте на території так званих «Л/ДНР».

Вочевидь, службовці НКРЕКП прекрасно розуміли злочинність свого рішення. Вони мали розрахунки того, наскільки збагатиться Ахметов після затвердження формули, і яких збитків буде завдано українцям. 

Але є «один нюанс» – самостійно вони не могли затвердити таку схему. Формула «Роттердам+» у 2016 році проходила через кілька етапів погодження у Міненерго та й під постановою першою з погоджувальних інстанцій визначено саме Міненерго, що підтверджується підписом тодішнього міністра В.Демчишина. Проте не міністр ж особисто займавсь «розрахунками». Для цього є підлеглі, зокрема, і в Департаменті електроенергетичного комплексу, яким керувала Ольга Буславець. Вже потім, почалося розслідування злочинної схеми, Буславець стверджувала, що тоді вона була «людина маленька», а її департамент – так взагалі «непрофільний для такого завдання». Але на документі з підписом Буславець щодо постанови НКРЕКП про «Роттердам+» написано: «не має до нього зауважень та пропозицій».

Тобто Бусловець особисто дала хід схемі замість того, аби заблокувати багатомільярдну оборудку на користь Ахметова. Після цього з 2017 по 2020 вона стала гендиректором Директорату енергетичних ринків – одного з ключових у Міненерго, а після – вже очільником міністерства (нехай і в якості в.о. міністра).

Чи чули ми якісь заперечення щодо «Роттердаму+» від Буславець? Авжеж ні! А чому? Бо, у Буславець з ДТЕКом та Рінатом Ахметовим свої, дуже «специфічні» стосунки. І про це говорили не якісь там недоброзичливці, а самі керівники ДТЕКу! 

Правда про це спливла під час розслідування схеми у грудні 2020 року. Тоді НАБУ опублікувало фрагмент перехопленої розмови (березень-квітень 2020) топ-менеджера ДТЕК та іноземної особи про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго. ДТЕКівський топ тоді сказав, що «є кандидат, жінка, з якою у нас добрі відносини... якщо за неї проголосують – це достатньо полегшить наше життя», «її остання посада була Директор Департаменту електроенергії», «вона – моя остання надія». Також топ говорив, що «нам потрібен хтось, хто може консолідувати все це, потоки та різних людей в секторі...».

І хто ж став керівником Міненерго? Вірно. Пані Ольга Буславець!

Вже за 12 днів після свого призначення на посаду в.о. міністра енергетики Буславець наказала зупинити три блоки АЕС на користь теплової генерації – більшу частину якої (понад 65%) контролював ДТЕК Ріната Ахметова.

А в червні того ж року, після того, як було введено «загороджувальне» мито (податок у 65%) на вугілля з росії для теплових електростанцій, Буславець попросила РНБО заборонити спалювати на ТЕС для виробництва електроенергії природний газ та мазут. Мовляв, щоб у шахт вугілля не залежувалося на складах, а одразу продавалося. Нюанс у тому, що на той момент 90% вугілля в Україні видобував ДТЕК, який до всього відмовився знижувати на нього ціни – попри падіння цін за кордоном.

І вже майже перед своїм звільненням Ольга Анатоліївна просувала рішення, завдяки якому обленерго могли щороку отримувати 10 млрд грн додаткових доходів. А хто в Україні контролює фактично половину розподілу електричної енергії? Так, ДТЕК Ріната Ахметова! 

Подібних фактів лобіювання інтересів компаній Ахметова за сторони Буславець – десятки. Перераховувати їх – це повторювати очевидні речі. Тож і у справі про формулу «Роттердам+», яка пограбувала українців на майже 40 мільярдів гривень, для Буславець є своє місце. Адже вона теж доклалася до її впровадження.

Поки що правоохоронці не оголошували Буславець підозр. Так само, як поки що не оголошували підозр Ахметову. Але справа рухається, арешти відбуваються. Сподіваємось, це лише питання часу.