Війнонька крутиться - лавешка мутиться

Вчора я нарешті звільнилась з ТрО тож можу писати що думаю. Нічого не маю особистого до бійців ТрО. Навпаки, дуже поважаю тих, хто був добровольцем перших днів, бо це найбільш патріотично налаштовані громадяни.
Але якщо казати про концепцію, управління, то окрім кар'єрного росту офіцерам-пенсіонерам, ТрО принесло тільки горе в сім'ї простих цивілів.
Вся концепція застосування ТрО в умовах сучасної війни пішла по п*ді - нарізали окремих батальйонів, щоб можна було легко відривати від бригад, і затикати ними дірки в обороні разом з окремими стрілецькими батальйонами ЗСУ.
Вони створювались під одне, а використовуються як звичайні піхотні підрозділи, але придані. Без власної броні і техніки. На волонтерських пікапах. Це як легковим автомобілем поле орати.
Це приклад як можна угробіть ахуєнних вмотивованих бійців некомпетентним начальством.
Дурних втрат усюди у нас багато але ТрО це прям хімерно багато...
Ще після пів року року війни ми з Вовою вірили, що от зараз, нє ну от зараз ТрО піде на дембель, бо Лінія Бойового зіткнення вже зрозуміла. Вже нема потреби утримувати таку кількість військових в тилу. Ми в це свято вірили. Бо якщо ти не воюєш, але як в’язень маєшся у частині і сам собі не належиш, не можеш працювати як раніше - то воно морально знищує.
Зараз я вже розумію що не піде ТрО на дембель, а піде на м'ясо. Танцюра вже затвердив створення підрозділу з 900 штурмовиків на котрих буде 14(!) офіцерів. ТрО - це просто дуже дешева піхота. А також совок у традиціях (постсовєтська система менеджменту), де існує підкреслена субординація і вшанування формального статусу та відсутність зворотного зв’язку на потреби військових. Винятки це коли ви наближений. Але то вже інша розмова (та й в ЗСУ такого не менше).
ТрО це коли ти зустрічаєш своїх побратимів, дивишся в очі і бачиш що вони втомились жити в умовах невідомості і невпевненості. План розвитку батальону змінюється щодня. Сьогодні вони вчаться на штурмовиків , потім єблують пару місяців і чергують як вогнева група підтримки у разі пуску шахедів, потім тиждень чи два вчаться на пілота бпла, а потім "виживають" в останні дні Бахмута, кому повезе…
Очевидно, з дня на день щось зʼявиться на цю тему..
Та ще і критика їх застосування на фронті, значних втрат (порівняно з ЗСУ), і сотні мільйонів гривень списаних в містах, ОДА, на начебто потреби ТРО, а насправді в корупційну прірву.
Про що мова, якщо тільки 10 тисяч бійців Азову що базувалися в Маріуполі по своїй підготовці були варті 100 000 добровольців, що перший раз побачили автомат.
Всі проблеми випливають із помилок влади на початку війни.
У влади/Генштабу, тощо, завжди свербіло б питання - є війна, а скажімо Івано-Франківська тероборона "не задіяна". Крім того, я так скажу - тривалий час, доводилось бачити патріотичні фотозвіти, на тему - "Тероборона провела навчання, тепер вона Ого-го!". Впевнений, такі ж доповіді ішли "нагору". Звісно в Генштабі швидко виникло питання - а навіщо мобілізувати, навчати, якщо в нас є такі навчені воїни. А війна показала, я так обережно скажу, погану підготовку частини тероборони, тут мова не про особисті якості бійців, а про їх матеріальне забезпечення, досвід, їх командування, і т.п. речі, частину яких не хочу писати на загал, але відголоски цих проблем було чутно тим хто слідкував ситуацією. Є ще дика ситуація з особовим складом, який незрозумілим чином, обережно скажу, змінився, в період січня-травня 2022 (скажімо так, на фото зборів ТРО зроблених до..., є люди котрі зараз ходять в цивільному і роблять вигляд ніби їх там і не було). Ну і т.п.
І все це скоріше концепція якогось широкого АТО, а не тривалої повномасштабної війни. Уявіть якби зараз ішла мобілізація, а ТРО, скажімо Львова продовжувало охороняти Львів. Їх згадували б на рівні з ТЦК і тими ж словами.
А так ідея хороша, але практика її застосування себе не виправдала, але замість визнати це, продовжують і далі. Чому? А що ж тоді робити усім генералам, полковникам, під...., господарникам, економістам...., що зараз влаштовані в системі ТРО? А ще є частини нацгвардії, які де-факто ЗСУ, але і там своя вертикаль. Та і визнавати помилки, не в стилі української влади.
P.S. Моя думка сформована в першу чергу на оцінці мого ТРО, але і про інші доводилось чути аналогічні думки.
P.P.S. Але в бої вступили дійсно героїчні люди, що були там, не їх вина що влада їх не навчила, не підготувала і просто спалила в топці війни. Іноді з одним автоматом на 5 чоловік і без бронежилетів з касками, як в Херсоні.
"Істомін пояснив: коли ухилянт опиняється серед бойових побратимів на лінії фронту, то у нього змінюється ставлення до ситуації. По-перше, він розуміє, що позаду нього - мирне населення, яке потрібно захистити. По-друге, поруч з ним опиняються бойові побратими, яких не можна підвести під час виконання завдання. Після такого людина змінюється і стає воїном."
Мені з самого початку не була зрозуміла логіка застосування сил ТРО, для прикладу звільняємо ми київську обл. де київське ТРО застосовується , а далі частина батальйон стоїть бо то вже інша область не їх зона відповідальності.
З основних проблем відмічу як низький рівень підготовки і компетенції офіцерського та/ або особового складу, хоча не скажу що в стрілецьких/механізованих батальйонах ситуація краща, моментами гірша. Тако ж проблема з забезпеченням.
Як на мене зараз їх потрібно оформити в ЗСУ, що б в складі певних бригад діяли.