"Татарська пустеля" і Велика війна

Одним з найвідоміших текстів знаменитого італійського письменника, Діно Буццаті, стала "Татарська пустеля".
В ній молодий офіцер, який тільки-но отримав звання і офіцерську посаду, був направлений у прикордонну, віддалену від будь-яких поселень фортецю - Бастіані, навкруги якої лежить лише пустеля, безжалісна у своїй депресивній порожнечі.
Складнощі гарнізонної служби в повній ізоляції змушують всіх мешканців фортеці роками обманювати себе ілюзіями, нібито їхня фортеця має стратегічне значення, і на неї "обов'язково колись нападуть". Той, хто в це не вірить - втрачає здоровий глузд, бо не знаходить сенсу свого буття.
Головний герой, молодий офіцер, служить у фортеці майже все життя. Все своє життя він очікує на "той самий бій", який дозволить йому прославитись, по ночах, у сирих кімнатах Бастіані йому сняться грандіозні баталії і героїчна роль, яку він обов'язково візьме на себе, коли на його фортецю нарешті нападуть.
На фортецю нападають. Втім, головний герой, вже старий і хворий, був евакуйований з фортеці за хвилини до початку довгоочікуваного бою.
У кімнаті придорожнього готелю він помирає, не маючи нікого, хто розділив би з ним трагічну історію марно прожитого життя.
Іронічно, але ця історія дуже резонує з духом Великої війни. Резонує, як зазвичай резонують протилежності, бо це символ - ось, що з нами було би, якщо би Господь не подарував нам бій.
Велика війна - неначе динамічний фільтр, через який регулярно проходять мільйони. Вчорашні тітушки, які би вже по криміналу сіли на гражданці, хитрістю і козацькою вдачею беруть в полон відділення противника. Довоєнна молода "еліта", якій обіцяли велике політичне майбутнє, сором'язливо записує тіктоки з мюнхенських кафешек.
Ми бачили перемоги і поразки, надламані долі і піднесення духу - бо війна каталізує всі процеси, що відбуваються з людиною. І внутрішні, і зовнішні.
Ми бачили все - і тому кожен загиблий, який ніс у серці вогонь України, загинув не марно, а віддав життя у акті мучеництва, приуроченого до священної мети.
Національний досвід, який нині мають українці, є одним з найцінніших аспектів нашої нації. З цим будуть рахуватися. І це дозволяє нам рухатися у напрямках, які для більшості країн світу є недоступними.
Один з фрагментів цього безцінного досвіду - Збройні Сили, які на своїх втомлених плечах винесли небезпеку повної втрати державності і занепаду України.
Цей день - про нас. І світ нам аплодує, бо ми стали авангардом процесів, які дозволять змінити світ назавжди.
Подвиг кожного. І кожну самопожертву.
Господь не забуває.
Лучший национальный опыт - жить без войны
Спокойной ,размеренной жизнью
Без катастроф подобного масштаба
И есть страны ,которым удается долго жить без войны
Наверное,стоит поразмышлять над опытом этих стран и народов
Почему у них получается?
А у нас не получилось?
И лучшие из нас
В итоге погибли
И еще погибнут
Философы и фаталисты утверждают
Все ,что происходит - для чего - то нужно
Во всем есть смысл
Наша война нужна для чего ?
Чтобы бывший комик носил китель Сталина ?
Изображал отца народов каждый вечер?
Не слишком ли дорого мы все платим за мріі ШАШЛЫЧНИКА?
Что с нами, как с народом, не так?
Мы получили от Бога
Кусок земли
С одним из лучших климатов на планете
С самым прекрасным черноземом на планете
С реками и морями
Мы должны жить - как у Христа за пазухой
А мы так не живем
Можно,конечно,и дальше все спихивать на большевиков и коммунистов
Только это выглядит уже смешно
Дело давно не в них
А в нас
МУДРЫЙ украинский народ на самом деле МУДРЫЙ
Когда картошку на базаре для борща выбирает
А вот когда от его выбора зависит жизнь страны
Мудрый украинский народ
Превращается в тупого ********
Как это вылечить?
Тупість - це проблема всього людства, насправді. 80% населення Землі не надто розумне. Їм покажи картинку на ТБ - і вони твої. Просто у нас додалося ще купа факторів, якими і скористалися хитрожопі злочинці, типу Зє
Почему украинцы не могут победить гены коммунизма?
Нацисты не устроили ГОЛОДОМОР немецкому народу
Напротив
Нацисты создали почти рай для немцев
А вот коммунисты для украинцев создали АД
И украинцы после ада продолжили любить коммунистов
Может,украинцы - это народ- жертва?
И живут со СТОКГОЛЬМСКИМ СИНДРОМОМ?
Тогда не надо на всех углах
Кричать про украинский героизм
Лучше признать
Что нам нравится быть жертвой
Это первый путь к спасению
Признание
С него ,как правило,начинается выздоровление
Отдельного человека
И целого народа
Именно так произошло с немцами