Головне на війні - не обманювати

Ще одна проблематика сучасної війни. Загальнолюдська. Головне на війні - не обманювати. Ні своїх, ні себе... Важливо, аби нижнє командування доносило реальну обстановку догори, а вище командування ту обстановку бачило.
На війні треба обманювати тільки ворога.
Я не хочу масштабувати це на рівень країни, спущусь нижче...
Важливо не обманювати по людях і так званому БЧС. У тебе по списку людей стільки-то, а по наявності та готовності - набагато менше, бо є санітарні втрати, ті хто у відпустці, поранені, зниклі безвісти, переміщенні на посадах, хтось в СЗЧ. Треба завжди давати оцінку, скільки у тебе реально людей, готових виконувати завдання.
У тебе на мапі є посадка чи висота, а там цього не має. Тобі повідомляє старше керівництво, що там є позиція, яку тримає дружній взвод, а її немає. Тобі кажуть, що за даними розвідки старшого командира там ворога не має, а він є. І т.д., т.д., т.д.
У нас зараз позиція може бути просто "норою", де намагаються вижити 2-3 бійці, ця позиція може мати у старшого командування 2-3 назви, бо різні підрозділи називали по різному, тому коли вона знищується, чи полишається через постійне вогневе ураження, по доповідях здається не "нора", а цілий район оборони.
Грали колись в "зіпсований телефон"? Стандартна корпоративна гра для тімбілдігу. Коли стоїть група людей і один одному на вушко говорять задане словосполучення, чи показують жести, при цьому кожен передає як почув, чи побачив і в результаті в кінці спотворена інформація на основі якої роблять висновки.
Так от це зараз відбувається від бригад до самої Ставки.
Є реальна проблема з аналітикою та узагальненням інформації, що призводить до спотворення реальної картини бою та, як наслідок, невірних рішень.
А потім командування розсуває шашечки, а там в реальності і тих клітинок вже немає і шашечки вже не ті і всі питають, а хто винний - а он той, рудий.
Це все несе далеко плинні наслідки.
Бо неповноцінна обізнаність про власні сили та засоби, неправильна ситуаційна обізнаність, призводить до того, що завдання ставляться невідповідно до реальних даних та обстановки, а відповідно чиїхось бажань та ілюзій помножених на власне бачення "як треба". На війні це халепа.
Важливо не обманюватись і не обманювати.
Важливо чути не брехню чи чутки, а їхати особисто генералам та бачити реальну обстановку на ксп батальйонів та рот.
А там все трохи інакше. Бо потім у нас звільняють комбригів пачками, а це якось не допомагає.
Як сказала мені одна розумна людина - погані бригади замінили кращими, а ситуація погіршилась.
То може не в бригадах справа?
Головне на війні - не обманювати. ...
На війні треба обманювати тільки ворога.
Я не хочу масштабувати це на рівень країни"
**************
А дарма не хочеш, Мирославе. Бо обман, який ти описав в цьому пості, починається з самого верху, з офісу ЄрЗе.
Вірний в тебе висновок в риторичноному запитанні останнім реченням "може, не в бригадах справа?"
Або паралельно готувати дійсно бездоганні технологічні рішення на кшталт стелс-беспілотників чи ще щось і ми тримаємо фронт, що ці рішення нарешті визріли, щоб був вибір цих добрих рішень, а не одне якесь істинне чи правильне)
Для прикладу графіт і алмаз - мякий і твердий, але склад один і той самий, різниця в структурі лише, тобто в порядку тих самих елементів і один порядок робить нас слабкими, інший - сильними. І Бутусов писав, якщо б була друга лінія оборони, то це наших військових на першій лінії зробило би набагато сильнішими, а фронт стабільнішим...
Коротше кажучи, треба покращувати не тільки екстенсивні засоби - набрати більше людей і інтенсивні - сильніше і точніше ********, але й структурні, порядок в армії і взагалі в державі)
Заставив себе дочитати, хоч читати це непросто. Подумав, може, обтесали це чудо. А ніт...
Уявляю, якою квадратною має бути голова у перекладача...
"Так от це зараз відбувається від бригад до самої Ставки"
А потім стається контрнаступ такий, як стається.
Напишу вигадану історію (щоб не подумали, що здаю державні таємниці), що відбувається зараз: По доповіді в батальйоні все добре, по факту - недобре. Якщо пронесе і позиції втримаються, то комбат, або комбриг отримають схвальні відгуки зверху.
Відтак, командувач ОСУВ "Х" отримує звіти про насиченість бригад виключно рембами, унікальну обороноздатність позицій. Потім, ЛБЗ прогинається. Хто винен в очах командувача ОСУВ? Правильно, мерзенний особовий склад. Бо комадувач ОСУВ "Х" не хоче визнавати, що сам створив проблему, потакаючи рожевим доповідям.
Але ж командувач ОСУВ раніше доповів на Ставці про перенасиченість підрозділів рембами/дронами/технікою та бетонними опорниками. Бо на Ставці Верховний хоче чути рожеві доповіді, на кшталт, кави в Криму літом 2023. То хто винен? Правильно, Головком, бо в нього в підпорядкуванні командувач ОСУВ "Х", який нещодавно особисто доповів, що все, як в сказці, а Головком все просрав. А, ну і звісно, паскудні українці, що не втримали позиції, які вилиті з бетону, оснащені РЕБ та перенасичені дронами та своєчасною арт підтримкою.
Яка мораль? Якщо Верховний головнокомандувач запроваджує східну модель керування, або скочується до авторитарної моделі, то брехня буде завжди. Цю брехню буде важко виправити, бо її акцептує керівництво по всій ланці, натомість, за правдиві доповіді не буде ані підвищення, ані пошани.