Про подвійні стандарти
"Подвійні стандарти! Журналісти стежать за фігурантами своїх розслідувань, а чому тоді фігурантам не можна?".
Теза, яку розкручують ось вже добу. При чому, навіть деякі адекватні люди. Тому спробую пояснити.
1. Журналісти-розслідувачі публікують те, що становить суспільний інтерес: ознаки корупції, політичних домовленостей, порушень прав людини. Будь-що з цього. Так вже сталося, що мені довелося, наприклад, відслухати сотні годин розмов з кабінету судді Павла Вовка. Чи були там "цікаві" розмови з членами його родини? Так. І багато. Але жодна з них не увійшла в розслідування. Бо це приватне. Або під час підготовки матеріалу про статки колишнього начальника одеської поліції ми також зняли кадри його "домашньої" вечірки на подвірʼї таунхаусу. Чи опублікували ми їх? Ні. Бо наявність дорогого майна — це суспільно важлива інформація, а пʼяний генерал — ні. Відчуваєте різницю?
2. Журналісти стежать за фігурантами в публічних місцях. Подвірʼя та літні майданчики ресторанів, заміських комплексів, території урядових будівель тощо. Готельний номер не є публічним місцем. Умовно, коли йдете за хлібом, ви ж допускаєте, що можете потрапити на камери спостереження або в обʼєктив випадкового фотографа? Очевидно, так. Чи допускаєте ви цю ймовірність в себе вдома чи в номері готелю?
3. Журналісти знімають своїх фігурантів дозволеними засобами фіксації — звичайними камерами або телефонами. Або використовують записи з камер зовнішнього спостереження. Приховані камери заборонені в Україні і їх можуть використовувати лише правоохоронці в межах офіційних розслідувань. Чесно, я не знаю жодного журналіста-розслідувача, який би вмонтував камери в спальні своїх фігурантів)
4. І останнє. Журналісти підписують розслідування власним імʼям. І відповідають за це розслідування своєю репутацію. Це дозволяє фігуранту, наприклад, звернутися з позовом в суд або вести публічну дискусію з автором. До кого мають звертатися зараз співробітники Бігус.Інфо?
Короче: обоє рябоє. Інша справа, хтось більш, а хтось менш рябіший...
ЗІ: я щось не чув, щоб Бігус з командою покаялись за свої побрехеньки в 2019-му році... та за ту же трубу мертвечука як брехали... Короче: прилетіла ответочка, і "від партнера"...
«До кого мають звертатися зараз співробітники Бігус.Інфо?» - до власної совісті. На угоду з якою пішли.
Але це добре, що господам журналістам може хоч так розвидниться з ким мають справу. Бо вирішили, мабуть, шо в них індульгенція, і вони не народ. Вони забули, як посприяли цьому бардаку самі в 2019, формуючи суспільну думку. Звідки взялися фрази накшталт «хоч паржом» та «хуже нє будєт»? Я їх чув ще 2019 році від всіх знайомих, які топили за Зе. Слово в слово. Як таке може трапитися? І те саме ще раз починається. «Дорослі в кімнаті» та таке інше. Все, як під копірку.
А тепер - «ой, рятуйте, люди добрі!». То може не варто забувати, що ви з народом в одному човні? Вчора їли з одного корита, а завтра вас накриє тими ж законами, яким ви тут всі плескаєте в долоні на сторінках своїх таблоїдів, вважаючи, що вас це ніколи не торкнеться.
Ні, це саме ЗМІ опосередковано винні в тому, що трапилося в 2019. І Бігус, і Бутусов мають частку провини. А розгрібає знову народ. Коли це б***ство вже закінчиться? Коли ви перестанете продаватися першому-ліпшому, хто більше заплатить, а почнете включати власний розсудок?
Ні разу не чув їх ні в 2019 чи інших роках від всіх знайомих, хто "топив за Зе", тільки від продажних ботів в інтернеті. Хоча народився і постійно живу в Києві.
Київський князь свого часу замовив у літописця Нестора написання цілої праці для наступних поколінь, так ці ідіоти нічого цього не читали.
Мабуть, Дір теж дуже миру хотів, от його і прибили, зі словами про "один народ" і "братство".
2. Краще чимось корисним зайнялись. Дрони там збирали б або підлогу помили. Все більше б користі було.
3. Див. вище.
4. Та *****.
Перефразуючи старий анекдот початку 20-го сторіччя (мовою оригіналу):
- Вы кем будете, молодой человек?
- Я -журналист!
- Постыдились бы... Лучше бы работать пошли.
І мені вас не шкода. Бо ви не є журналістами в прямому розумінні.
А блаЗЄнська хуцпа на вас не зважає.
На фига идти в журналисты
И требовать от мира ЧИСТОТЫ?
Если ты сам не можешь свои примитивные страстишки усмирить!
**** не ясно,
Что тебя непременно на этом поймают
И вся твоя репутация в одну секунду оказывается в жопе
Вы можете потом что угодно сказать про мерзавцев,
Следивших за вами
Они вас уже запятнали
А вот если вы - человек без пороков
То никакая слежка вам ни страшна
1 Приводу ло влади Зеленьського, Єрмака і Татарова, на яких тепер жаліються.
2. Повною мовчанкою з приводу недопущення до ефірів опозиційних каналів відразу як всадили Зеленьського у крісло.
3. Смішні і дитячі питання, що ставили Зеленьському на пресконференціях, за винятком Ю Бутусова жоден інший журналіст не поставив суттєвого питання.царю.
4 Продажність журналістів на замовлення буль- яким силам, що замовляли компромати на опонентів( Бігус- чемпіон із праці на замовлення).
Для начала неплохо было бы упомянуть о том что есть журналисты по настоящему независимые и их осталось единицы и "зависимые"(от ОП, олигархов и т.д.), которых большинство.
А это в свою очередь сильно влияет на то что они пишут и на то, что с ними дальше происходит....
ну теперь хоть понятно, как рождаются некоторые бредни, которые, напримерб выдавали многие так называемые "журналисты" во время предвыборной кампании 2019