Спроба рейдерського захоплення публічної компанії за активної участі українських правоохоронців?

Вже третій рік триває повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. Очевидно, що війна перейшла у фазу війни на виснаження. Бункерний правитель Російської імперії розраховує, що західна підтримка України буде зменшуватись, а наша держава сама не зможе встояти проти російської економічної та військової потуги.

За таких обставин українська влада повинна активно працювати із “західними” союзниками, демонструючи, з одного боку, спроможність українського війська протистояти російській військовій агресії, з іншого — забезпечення ефективного використання власних та зовнішніх фінансових і технічних ресурсів, при цьому, навіть у надскладних умовах війни, сприяючи розвитку української економіки. Бо лише у такому поєднанні зовнішніх і власних можливостей можна зберігати можливості фінансування охорони здоровʼя, освіти, інших соціальних видатків і, безперечно, Збройних сил України.

Наразі Уряду та політикам України важливо робити все можливе, щоб не втратити впевненість і підтримку західних партнерів.

А у звʼязку зі зменшенням обсягів зовнішньої допомоги, податки бізнесу, що залишається в Україні, які зараз йдуть виключно на оборонні потреби, мають ще більше значення.

Причому, важливо усвідомлювати, у наскільки непростих умовах працює український бізнес, постійно знаходячись під загрозою ударів ракет та дронів, зупинки постачань електроенергії, блокування експорту та імпорту, необхідному для ведення бізнесової діяльності.

В особливо важкій ситуації опинилися підприємства гірничо-металургійного комплексу. Переважна частина їхньої продукції експортоорієнтована, а можливості для їхнього експорту стрімко скоротилися. Лише у 2023 році, завдячуючи силам оборони України, вдалося частково відновити відвантаження залізорудної продукції морем.

Втім, попри всі труднощі, гірничо-металургійний бізнес залишається одним із локомотивів української економіки. Зокрема Група Ferrexpo (до складу групи входять Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК та Біланівський ГЗК на Полтавщині), яка пройшла лістинг на Лондонській фондовій біржі, за 2022-2023 роки сплатили майже 8 мільярдів гривень податків і зборів до бюджетів України різних рівнів і є одними з найбільших українських експортерів.

Щоби усвідомлювати масштаб викликів для Групи Ferrexpo, доречно навести дві цифри.

За підсумками 2020 року їхні підприємства відправили на експорт 11,9 млн т залізорудних окатків. А у 2023 році скоротили виробництво залізорудних окатків до 3,845 млн т. Загальне виробництво залізорудної продукції склало 4,15 млн т.

Втім, попри свій великий внесок в українську економіку, вже понад рік підприємства групи Ferrexpo стикаються з атаками на себе з боку різних правоохоронних органів. Два тижні тому, після витка чергової атаки, акції Ferrexpo на біржі обвалились на 30% за два дні. Причина: тиск на компанію з боку держави за допомогою фіскальних органів, судів, ДБР та БЕБ. Якщо врахувати ще й фактор війни, то інвестори вважають надто ризикованим тримати кошти в українських активах. Тобто держава, яка мала б підтримувати бізнес, наразі робить зовсім протилежні речі.

Лише у 2023 році голові правління Полтавського ГЗК, основного підприємства Ferrexpo, вручили три підозри у вчиненні кримінальних правопорушень за надмірно обтяженими статтями. Також під ударом підозр були три інші представники топменеджменту підприємства по інших справам.

За підозрами слідують рекордні застави для менеджерів у неспівмірних із їхніми доходами розмірах: 1 мільярд грн, 800 мільйонів грн, 122 мільйони грн. Це одні з найбільших застав в історії України. Голова правління Полтавського ГЗК був поміщений у слідчий ізолятор, оскільки не зміг внести свідомо непідйомну заставу. Очевидно, цю людину зробили заручником. Ніякого відношення до права таке рішення суду не має.

У лютому 2023 року кошти Полтавського ГЗК були арештовані судом за поданням БЕБ, заблоковано всі видаткові операції, необхідні для ведення поточної господарської діяльності. Офіційні представники компанії, намагаючись бути дуже обережними у формулюваннях, кажуть, що внаслідок «судової помилки» відбулася затримка із виплатою заробітної плати на 2 тижні для 6000 співробітників. Хоча, як на мене, ніякої помилки не було. Були цілком свідомі дії, спрямовані на створення максимально складних умов для менеджменту та найманих працівників.

І це під повномасштабної війни та всього жахіття, з яким стикаються пересічні українці, які залишаються в країні.

У березні 2024 року суд арештував рахунки компанії вже за поданням ДБР. Підприємство знову має складнощі з виплатами підрядникам та навіть зі сплатою загальнодержавних податків!

А ще ДБР ініціювало арешт значної частини вагонного парку Полтавського ГЗК – це тисячі вагонів. Не просто арештувало, а й заборонило його використання. У час війни, коли логістика й так надзвичайно дорога, Полтавському ГЗК фактично обмежили право на експорт продукції власним залізничним транспортом. Підприємство щодня зазнає величезних збитків від такого втручання зі сторони держави у свою господарську діяльність, зменшився прибуток, впали надходження та, відповідно, суми податків, що сплачуються до бюджетів усіх рівнів, і валютної виручки, що заходить в Україну.

Але це ще не все.

Наразі нового витка набула справа, через яку і падають акції Ferrexpo. На компанію простими словами «вішають» борг у розмірі 4.7 млрд гривень, які компанія вже сплатила.

У 2015 році на рахунках підприємств Ferrexpo у ліквідованому банку «Фінанси й Кредит» знаходилось $177 млн. У процесі ліквідації банку підприємство подало заяву про визнання кредиторських вимог на цю суму. Але ліквідатор банку задовольнив вимогу лише на $19 млн. Суд визнав його дії правомірними. Причина у тому, як вважає суд, нібито Полтавський ГЗК виступив поручителем по кредитах третіх компаній із якими співпрацював банк. З огляду на це, суд і вирішив, що списання коштів у серпні 2015 року із рахунків підприємства було правомірним. Що цікаво, також під час розгляду цієї справи судами було зроблено висновок, що встановити факт укладання цих договорів поруки неможливо.

Але це частина абсурду. У 2023 році на сцені заявляється «Максі капітал груп» і заявляє, що викупила у банку ці кредити та право вимоги за договорами, які забезпечують їх виконання. Відповідно, ця компанія хоче отримати від Групи Ferrexpo грошові кошти в рахунок погашення «заборгованості» за нібито кредитами третіх осіб, які Полтавський ГЗК вже погасив в серпні 2015 року та цей факт встановлений судовими рішеннями!

Отже, Ferrexpo зіткнулася із ситуацією, де зазнає збитків двічі. Перший раз – коли у 2015 році банком «Фінанси та Кредит» з Полтавського ГЗК були списані грошові кошти в розмірі $158 млн. Другий раз – коли суд у 2024 році присудив стягнути з Полтавського ГЗК на користь маловідомої компанії, за якою стоїть невідомо хто, $125 млн. Як повідомляв Полтавський ГЗК, це все відбулось після низки махінацій із судовими системами автоматичного розподілу справ, зокрема, коли новосформована колегія суддів Східного апеляційного господарського суду (місто Харків) за півтори години розглянула 24 томи справи з тисячами сторінок.

Не знаю, як у кого, а у мене, виходячи з досвіду спостереженням діяльності бізнесу в Україні протягом всіх років незалежності, складається стійке відчуття, що за цими всіма цими кримінальними справами та абсурдними судовими рішеннями стоять певні особи, які знаходяться на верхівці політичного Олімпу, які свідомо грають на створення передумов для рейдерського захоплення компанії. Спочатку створюються максимальні проблеми, а потім передають пропозицію продати частину або повністю весь бізнес потрібним людям.

Деякі відомі українські олігархи знаходяться у слідчому ізоляторі, у безпеці від бажань американської влади побачити їх на лаві підсудних у США. Але, на мій погляд, їхня рейдерська справа з намаганнями захопити контроль над публічною Групою Ferrexpo, серед акціонерів якої світові інвестиційні фонди як Schroder та BlackRock, на додаток до кількох суверенних фондів з усього світу, живе. Хоча, може і не їхня. Нинішні можновладці, розповідаючи про боротьбу зі старими олігархами, часом роблять все, щоби з'явились нові.

До чого це все? Не секрет, що західні країни уважно стежать за тим, що відбувається в Україні. Не є секретом для них і дії наших «доблесних» правоохоронців та суддів. А враховуючи, що серед інвесторів Ferrexpo провідні американські та британські фонди, європейські компанії та представники з усього світу, тиск на найбільшого виробника залізорудної продукції в Україні з боку наших можновладців точно не залишається непоміченим для них.

Тож якщо українські можновладці хочуть зберегти довіру західних партнерів до України, їм варто зупинити відверто рейдерські спроби захоплення публічної компанії та зайнятись розглядом більш важливих питань як-от впровадження верховенства права, щоб захистити реальні підприємства, які потрібні сьогодні та можуть дати майбутні інвестиції.