Три рівні перемоги

Юрій Бутусов написав пост про цілі та завдання Держави, про бачення "реалістичної" Перемоги. Коли я написав такий самий месседж, то отримав кучу хейту, але я згоден з Юрієм, а тому його підтримую.
Проте, розширю цей погляд своїм баченням.
А я не бачу цю перемогу за своє життя.
Наша основна Перемога, на мою думку, має ділитися на три рівні. Тактичний, короткострокова перспектива, Оперативний та Стратегічний, довгострокова перспектива.
Тактичний - це зупинка росіян там де можемо та перехід в оборону. Що дасть нам змогу наростити резерви, зброю, відновити інфраструктуру. Заморожування війни через створення умов неможливості наступу росіян. Збереження Держави, Нації.
Оперативний, або середньо-строкові цілі - це нарощування військово-промислового комплексу, економічні, політичні, судова реформи. Забезпечення демократичних принципів шляхом виборів, вступ до ЄС. Загальна військова повинність усіх громадян України (приклад Ізраїля). Збереження Держави та Нації.
Стратегічні - Це вступ до НАТО, деокупація та реінтеграція законних територій не військовим шляхом, а шляхом санкцій та світового економічного тиску та забезпечення буферної зони в разі "іранізації" або колапсу РФ, як було з Радянським союзом. Набування статусу європейської країни не формально або де-юре, а де-факто інтеграцією економіки та суспільного простору. Інтеграція Держави та Нації в пул цивілізованих країн. За десяток років посилення власної присутності на окупованих територіях, економічний, культурний та соціальний вплив.
Але головною Перемогою буде саме збереження Держави України та Нації, що має власну суверенну країну.
Боюся, що цю роботу завершать наші онуки, але ми маємо добудувати та зберегти фундамент, підвалля та надати засоби для цієї роботи - розбудови Українського Дому.
Я керуюся принципом - роби, що можеш, там де ти є, тими засобами, які маєш.
А ми це Можемо.
Тому,що на ЗАКОНОДАВЧОМУ рівні ЗАБОРОНЕНО стягнення грошового забезпечення з військовослужбовця ЗСУ під час військового стану . І не має значення борги ,рішення ,судів і так далі .
Документи складаю я. Він підписує і відправляє .
Я не люблю армію, державу і державні установи всіх типів. Через надзвичайну кількість дебілів і довбнів на керівних посадах . А коли армія ще є кріпацько -рабовласницькою системою - то
Так - я не бажаю бути рабом .
Дякую, посміявся. Крізь сльози... Особисто я боюся, що онуків, по-перше, буде зовсім небагато (населення України скорочувалось і раніше, а зараз вже йде страшний демографічний провал, який нічим не виправити). А по-друге, у нашому космополітичному світі для них буде багато більш цікавих речей, ніж тягнути, як бегемота з болота, бідну, корумповану та ще й воюючу країну, яку так капітально прос**ли "папєрєднікі" під казки про реформи.
Як на мене, в України є максимум пара років, щоб завершити війну і вижити. "Онуки" в даному випадку - це гарячкова маячня
Переходите на русский.
Тут тепло, затишно і тихо.
Особливо в Одесі.
Останніми днями.
Чи вам ваша війна душу гріє? Чи не гріє, сюди прийшли, тільки віртуально, щоб не обпектись випадково?
по-перше потрібен уряд національного порятунку, в якому будуть не тільки "слуги народу"
міністр оборони наприклад МУСИТЬ бути не "слугою народу"
а взагалі-то зєлєнскій винний в розмінуванні Чонгару та зупиненні ракетної програми, тому він має піти якнайшвидше, а влада повернутись попередньому Президенту Порошенку, бо вибори проводити неможливо. При Порошенку Чонгар був замінований а ракети складалися.
а тоді, з новими людьми, можна буде вже вирішувати що далі
Чому ви думаєте що Порошенко робитиме те саме що й робив в 2014-2019 ? Я певний, що він робитиме інші речі. І міністорм МЗС в нього був Чалий - послухайте як добре Чалий знається на тому, що відбувається зокрема в США.