Заворот мозків і розлад інформаційного травлення

У світу дійсно попливли моральні орієнтири, і він дійсно не в адекваті. А ООН в цьому сумному процесі — фурункул, який виліз назовні і болить.

Завжди вважав, що в кого-кого, а в Ізраїлю з лобіюванням власних інтересів у світі все якщо не ідеально, то точно краще за всіх. І от ХАМАС — терористична організація, яка цілком легально керує частиною Палестини, відомою як Сектор Газа, робить зухвалий напад на Ізраїль. Під час якого варварські вбиває більше тисячі громадян Ізраїлю та інших країн лише тому, що вони потрапили терористам під руки.

Відповідно, ЦАГАЛЬ — армія Ізраїлю — починає захисну антитерористичну операцію, щоб знищити нападників і убезпечити країну від нових нападів, і заходить у цей Сектор Газа, який, до речі, не є міжнародно визнаною країною. Все прозоро, як небо над Сахарою.

І тут зненацька у світі починаються шалені мітинги на підтримку нападників з ХАМАСу, а також Палестини, якої фактично ще не існує. До мітингів долучаються не тільки студенти, що зрозуміло, бо молодь завжди виступає проти мейнстриму батьків, але й помітні політики. А потім ООН спочатку закликає ЦАГАЛЬ припинити свій наступ у Секторі Газа, а зараз взагалі пішли розмови, що ООН хоче внести ЦАГАЛЬ у «чорні списки» разом з терористичним угрупуваннями. Це державну структуру, на хвилиночку!

Таким чином, ООН по суті стає на бік терористів. Право Ізраїлю на самозахист чомусь виявляється дуже обмеженим. Але при цьому, коли недоімперія вчиняє невмотивовану агресію проти міжнародно визнаної України, то у світі та й в ООН регулярно лунають заклики «врахувати законні інтереси росії щодо власної безпеки»!

Тобто, з точки зору світових «миротворців» нападати на суверенні країни під чисто гітлерівським гаслом самозахисту — можна, а от захищатися від нападника — дзуськи?! І саме тому Україні намагаються обмежити можливість бити по території агресора, а ООН підштовхує нас до мирних переговорів на умовах нападника?

Це вже не інформаційний прорахунок країн, що стали жертвами агресії. Не поодинокий випадковий збій у безпековій системі світу. Це політичне збочення, дифузія здорового глузду та вирок всій бюрократичній надбудові, що була створена задля підтримки миру після Другої Світової.

Така гангрена вже не лікується, тільки ампутувати.