Пастка перемоги
Ми всі щиро прагнемо перемоги над російським агресором. І не просто перемоги, а безумовної капітуляції орди: парад ЗСУ в Севастополі, путін – на лаві підсудних у Гаазі, а замість РФ – з десяток-півтора новостворених національних держав. Хіба це не найбільша мрія українців в останні два з половиною роки? Хіба не цього вимагає справедливість? Хіба будь-яке інше завершення війни може гарантувати Україні тривкий мир і тривалий розвиток?
Але в цьому безумовно справедливому і бажаному (але малоймовірному на сьогодні) сценарії є одна велика небезпека. Наша перемога законсервує чинну недолугу та неефективну системи влади в Україні. Перетворить переможців на ідолів, яких не судять. Змусить нас закрити очі на всі злочини та прорахунки, які влада скоїла в перебігу підготовки і ведення цієї війни. І знищить всі стимули до радикальних змін у країні. Мовляв, якщо ми перемогли путінську росію, наша система найкраща, найефективніша і не потребує будь-яких серйозних змін.
Не вірите – згадайте СРСР. Усі послаблення та поступки народу часів Другої світової були згорнуті впродовж другої половини 1940-х років. Терор знову став способом державного управління. "Браття і сестри", яких Сталін кликав захищати батьківщину на початку великої війни, знову стали "товарищами". Символом відкату став вірш "Любіть Україну" Володимира Сосюри, написаний 1944 року, ставший справді народним після війни, але заборонений 1951-го після статті Андрія Малишка "За ідейну чистоту літератури проти націоналістичних рецидивів".
Так, серед переможців була і Америка. Але їй дуже поталанило: Велика депресія спонукала США до радикальних перетворень напередодні великої війни. Реформи Рузвельта 1930-х заклали фундамент перемоги Штатів у війні та її процвітання у повоєнний час. Доля інших переможців була далеко не такою райдужною. Згадайте приміром переможця Мао в Китаї...
Я відверто боюсь, аби ми не забронзовіли через перемогу. Більше я напевно боюсь тільки тотального програшу України, який загрожуватиме самому існуванню української нації. Втім буду відвертим: я наразі не бачу, як путін може завоювати Україну – хіба що вона вибухне зсередини, порине у братовбивчу війну та руїну (як це не раз траплялося у нашій історії) – і нарешті "русский мир" прийде рятувати нас від нас самих.
Тому наважусь на крамольну думку: наразі вистояти, зберегти державність та збільшити субʼєктність без остаточної перемоги над ворогом для нас корисніше та перспективніше, аніж вщент розгромити орду. Тимчасово окуповані території, непокарана росія та загроза нового етапу війни не дасть нам почивати на лаврах, але натомість спонукатиме до прискореного розвитку: змінюйся або помри. Війна, в якій ми вистояли, але не перемогли, здатна стати драйвером радикальних перетворень в країні. Без яких наша остаточна поразка – лише питання часу.
Тому найперспективніше нам вийти з цього етапу російсько-української війни пораненими, але не вбитими. Непереможеними, але й не переможцями. Субʼєктними, але з (тимчасово) обкраяною територією. Це породить відчуття, що так жити далі не можна і запит на фундаментальні зміни. Не на рівні чергової ротації лідера та його почту, а на рівні зміни глибинних підвалин нашої порочної системи. Невиграна війна ятритиме наші рани, з болю яких народжуватиметься запит та імпульс для радикальних перетворень. Перетоврень, на які конче потребує Україна.
Північний Вʼєтнам виграв свою війну. Південна Корея – ні. Під час воєн це були схожі бідні аграрні країни на периферії цивілізації. Сьогодні вони різняться радикально. Зокрема і тому, що Вʼєтнам потрапив у пастку перемоги, а Південна Корея, не вигравши війну, отримала імпульс до докоріннх змін, який дав їй можливість виграти майбутнє...
Отже, не загрожує вона нам. Відповідно, і пов'язані саме з нею ризики - теж.
Про перемогу з парадами в Масквє можна взагалі не мріяти - цього не буде ніколи, перемога з кордонами 91 року теж під великим питанням - країна вже фізично війну не витягує, навіть захистити Донбас вже не може - відступ за відступом.
Буде за допомогою Заходу саме "сайтісь пасєрєдінє", про що так і мріяв Гундос. І схоже, це буде середина Дніпра.
Ото ж точно - ніхто вже не забронзовіє, більше ніж зараз.
АГЕНТУРА ДЕМІВ ПРОЯВИЛА СВОЮ ПРОПУТІНСЬКУ СУТЬ:
"головне, щоб не перемогти путінську росію."
ГЄНА,
"фундаментальні зміни" можливі не тільки після поразки!!!
не тули нам своє пропутінське фуфло
США стали гегемоном не після поразки, а після абсолютної перемоги - навіть ядеркою вдарили задля неї.
З приводу перемоги і "бронзовіння" шановний пан Друзенко може не напружуватися. Маючи таку "недолугу та неефективну системи влади в Україні" ніяка перемога нам не світить. Зеленський і його шайка абсолютно свідомо, системно і наполегливо тягнуть Україну до краху. Але наприкінці логічного ланцюга пана Друзенка є одна помилка. Саме програш України, замороження війни із подальшою "неможливістю" проводити вибори - те що потрібно Зеленському.
Хто буде крайнім ?
Якщо війну "заморозять", зелені гниди елементарно будуть продовжувати воєнний стан вічно, бо саме отої "вивільненої енергії невдоволення" вони бояться, як чорт ладану. Для проведення "законних" виборів під час "заморозки" війни все одно треба буде суттєво змінювати законодавство і Конституцію. Навіть такі технічні проблеми, як голосування біженців за кордоном і переселенців зелені гнити можуть мурижити бескінечно.
Є підозра, що Зеленський і його шайка втелющать "електронні" вибори десь у Дії і усе намалюють.
Тож усім, хто таки дійсно хоче вигнати Зеленського треба усвідомити - без доброї заварушки точно не обійдеться. Народ, звісно, Зеленського захищати не буде, але деякі силові структури вже під це готують.
Все інше - так, варанти можливі, але і право на протести автоматом включаться.
Але краще кулеметом. І гранаткою можна.
Гєна, що ти несеш ? Та не буде ніякої перемоги ... це не Друга Світова - подивись на мапу та порівняй Україну з Ордою, яку підпирає Китай, Іран, КНДР та ісламістський шмурдяк.
Що буде? А буде заморозка по лінії фронту ... от тільки невідомо - де буде проходити ця лінія на момент заморозки і в якому внутрішньому стані буде Україна на території , контрольованій Київом. Треба бути реалістом - ця війна , неадекват Зеленський та його мародерська ЗЕбригада вже Захід давно дістали і США з Європою будуть примушувати до заморозки !
"... Наша перемога законсервує чинну недолугу та неефективну системи влади в Україні."
А хіба не пан Друзенко та такі ж ЗЕагітатори в 2019 році привели це ЗЕшапіто до влади?
Пам'ятаю у себе на работі ранок 22 квітня 2019 року - ЗЕдурні бігають по коридорах офісу и радісно верещать "Ми зламали систему!"
Ага , зламали , але це була система безпеки та життєдіяльності держави ! ИДИЁТЫ!!!
Від краснобая Друзєнки, Бензіону і потрібно було- загадити глови нерозвиненим вібарцам, що б всадити у крісло свою куклу.
А Гєні це і було потрібно- розпустив хвоста, розпустив язика, " дєвкі су.. кіпятком", слухаючи про " вчителя Гєни-Девіда Боуї"
Південна Корея з 50-х років була єдиним континентальним форпостом США на Далекому Сході. Звідси військові бази, замовлення і т.д. Плюс висока частка молодого населення і практично неможливість зовнішньої міграції.
Біле - то чорне, а чорне - то біле.
Тотальна хуцпа від автора.
Черчіль виграв війну, але програв вибори, так що "переможців не судять" це до якоїсь незрозумілої епохи відноситься. Зараз в світі специфічна ситуація наростання конкуретності, якщо так можна сказати через те, що завершилась чи завершується якась минула велика політична ідея - глобалізму під дахом США і заходу.
А ми просто пішаки в цій великій грі, ми взагалі ніхто, пил на дорозі - політики немає, ідей немає, у нас вибори були між різники бандами, у яких кредо "лише техасці можуть грабувать техас". Уся наша минула політику була навколо того, як краще продать піплу щось - вибори. І з'явився Вова з 95 кварталу, найкращий містифікатор, який переміг з феноменальним результатом - продав якесь незрозуміле лайно усім виборцям. Оце наша реальність. І вона буде тривати, тому що її не переривають, ні призупиняють ані революції, ані війна)
Ваш текст це такий собі навколо-політологічний опус, як краще продати оцю неперемогу піплу. Да ***** як)
Усвідомте, що Зеленський планував завершення війни на це літо, тому в бюджет не заклали грошей на виплати військовим. Він не планував ніякої мобілізації, це зробили в останній момент, поспіхом, порушивши всі можливи норми Конституції. Але нам, тобто простому піплу подають усі - влада, опозиція, західні партнери, боти, іпсошники - що буде перемога
Був такий філософ Хабермас, позва всім іншим критик постмодерну, який виділяв завоювання модерну -
1) індивідуалізм
2) критика
3) автономна дія, тобто свобода
4) ідеалістична філософія як відповідь на питання, що ми можемо знати із самих себе - ідеї
Проекція цих пунктів на країну створює ******* модернову країну - вона індивідуальна, вона політична, вона суверенна, вона із себе створює універсальні продукти)
Товариш Зеленський спотворю індивідуальність - яка різниця, придушив політику, про суверенітет промовчу, ми не створюємо продукт, тому що зараз ми існуємо лише через символічні невідплатні дари наших західних партнерів)
Замість створення модерної країни нам якісь симулякри якто шаг парять, бо симулякр це простіше, ніж посадити 5-6 друзів. Всі знають про цей рецепт успіху, але ніхто ним не користується, отакої
Якби народ (населення) України не боровся і не воював, ніякі західні допомоги не допомогли (упс, моветон).
Чомусь згадалось - пишуть у Лондоні залишилось тільки 40% жителів європеської раси (європеоїди).
така тепер технологія виграшу : різниці в кілька тисяч голосів будуть оспарюватися в судах, з максимально гучним скандалом як методикою примусу потенціальних присяжних
в цьому сенсі Україна, де "службісти народу" мають свого Президента і більшість в парламенті, обігнала розвинуті демократії : ніде підтасовки виборів не виглядають так недорікувато та рагулєстично