Декодифікація чи удосконалення? Дебати навколо Господарського кодексу

Законопроект №6013 пропонує концептуально змінити підходи до правового регулювання господарських відносин та скасувати Господарський кодекс України. Проте чи готова наша економіка до таких змін? Чи сприятиме це стабільності бізнесу, особливо в умовах війни?

Я один із народних депутатів, хто підтримав цю законодавчу ініціативу на стадії його реєстрації. Але під час першого читання за нього не голосував. Документ був зареєстрований у вересні 2021 року, а проголосований в першому читанні — вже під час повномасштабного вторгнення, у січні 2023 року. За цей час я чув думки багатьох експертів, що в такому вигляді, та ще і під час війни ці зміни створять на порядок більше проблем, ніж ми їх маємо за нинішнього правового регулювання.

Нещодавно до комітету з питань правової політики надійшло звернення Координаційного Бюро з підприємницького та господарського права Національної академії правових наук України, підписане представниками наукових та навчальних закладів. Вони наголошують на проблемах, що має №6013: невідповідність Конституції, дестабілізація правової системи, суперечність міжнародним зобов'язанням України, ризики для судової системи, корупційні ризики.

Згідно з резолюцією IV Форуму громадської підтримки проєвропейських правових реформ, прийняття законопроекту №6013 створює ризики для економічного (господарського) законодавства України в контексті євроінтеграції, забезпечення стійкості правової системи України, безперебійного функціонування економіки в умовах воєнного часу.

Що не так із законопроєктом №6013?

Ключова проблема — концептуальний підхід до "удосконалення" законодавства, що регулює економічні, господарські, підприємницькі відносини.

На початку нашої каденції однією з головних законотворчих задач для нас була кодифікація законодавства. Правильна і логічна мета — зручно, коли відповіді на питання законодавчого регулювання можна знайти в конкретному кодексі, а не шукати по десяткам та сотням законів, які час від часу суперечать один одному.

Натомість законопроект №6013 пропонує декодифікувати законодавство. Замість осучаснення Господарського кодексу, що дійсно потребує великої роботи, обирається чергове "просте рішення", і як завжди, далеко не найкраще.

Від скасування кодексу правовідносини, які він регулює, не зникнуть. Особливо потребуватимуть регулювання ті, що не вкладаються в класичне регулювання цивільного законодавства. Це, зокрема, державні, комунальні підприємства, організації, головною задачею яких є не стільки отримання прибутку, скільки сприяння виконанню функцій держави.

"Замінники", які пропонуються в законопроекті № 6013, вже на стадії формулювання тексту викликають дискусії і нерозуміння (як от введення поняття "узуфрукту"). Можна лише уявити проблеми, які виникнуть під час застосування цих норм на практиці.

З урахуванням масштабу змін - кардинальної зміни правового регулювання основоположних речей у підприємницькій діяльності, діяльності державних та комунальних підприємств, в тому числі тих, що забезпечують обороноздатність країни — це величезний стрес для бізнесу і економіки. І це дійсно сприятливе поле для неоднозначного тлумачення норм і вибудовування корупційних схем.

Чи легше стане від цього бізнесу в умовах війни? Чи піде це на користь державі? Дуже сумніваюся. Переконаний, що такі зміни ніяк не на часі для воєнного періоду.

Господарський кодекс — це-по європейськи чи ні?

Під час дискусій я неодноразово чув, що ГК це атавізм, спадщина радянського правового регулювання, її треба осучаснювати, робити більш європейською. Але у більшості держав — членів ЄС економічне законодавство є кодифікованим.

Наприклад, у 2000 році Франція ухвалила новий Комерційний кодекс, я якому систематизувала близько 50 законів, на заміну комерційному кодексу 1807 року. В останні десятиріччя нові комерційні та підприємницькі кодекси прийняли також Австрія (2007), Естонія (2011) та Латвія (2000). У Німеччині постійно оновлюється та доповнюється Комерційний кодекс (Торговельне укладення) 1900 року. Господарський кодекс Бельгії 2013 р.виконав функцію імплементації законодавства ЄС в бізнес-сфері.

Економічне законодавство кодифіковане також у багатьох інших державах світу: США, Японії, Південній Кореї, Туреччині, Казахстані тощо.

Модернізація замість хаосу

Дійсно, наш Господарський кодекс не ідеальний. Він потребує модернізації та удосконалення. Як мінімум тому, що за кілька десятків років економічні відносини в Україні значно розвинулися, технології стрімко розвиваються, а законодавче регулювання завжди відстає від реального життя.

Крім удосконалення існуючих норм, додаткового регулювання потребують:

• імплементація на кодифікованому рівні в національне законодавство ряду Директив ЄС;
• закріплення в кодексі принципів господарської діяльності, які вже знайшли свої відображення у судовій практиці (аборона суперечливої поведінки, концепт протидії фраудоторним правочинам, захист інвестицій від дій недружніх країн тощо);
• концепт корпоративних правовідносин, випадки розкриття корпоративної вуалі;
• більш чітке регулювання правовідносин в IT сфері;
• підвищення ефективності захисту ділової репутації і моральної шкоди суб’єкта господарювання (репутаційні збитки);
• право електронної економіки, електронна комерція (регулювання розрахунків цифровою валютою, взаємовідносини та оформлення угод електронною поштою, месенджерами) тощо.

Такі масштабні зміни потребують виваженості і врахування бачення і науковців, і суддів, і фахівців-практиків, і бізнесу. Після численних спорів, обговорень, дискусій з колегами-депутатами, з представниками наукової спільноти, суддями, іншими фахівцями, я прийшов до висновку, що зміни потрібні. Але не такі і не в такому вигляді.

Не варто огульно відміняти ГК, бо кодифікований акт, який регулює економічні (комерційні) відносини радше потрібен, про що свідчить і європейський досвід. А запропоновані в №6013 точкові зміни в сотню інших законів на заміну ГК лише поглиблять проблематику.