Нація без безпеки

"*Основи національної безпеки держави*" – назва спеціальності 21.01.01, за якою захищали і далі мають захищати дисертації науковці, що намагаються зрозуміти, що таке безпека України. Перелік наукових спеціальностей, в якому присутня ця назва, був затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Україні у 2011 році.[1] Не бачите нічого дивного? У демократіях говорять про національну безпеку – national security. Цим словосполученням позначають безпекову сферу в європейських демократіях та США. Вираз "*державна безпека*" походить з мови "*радянського*" тоталітаризму.[2] Він використовувався в "*СРСР*" та його сателітах і зараз продовжує використовуватись в таких тоталітарних диктатурах як РФ, Китай та Білорусь. В "*радянській мові*" словосполучення "*державна безпека*" вперше вжите в документі, в якому комуністи оголошували про створення "*НКВД*".

Підписаний Михайлом Калініним та Авелем Єнукідзе 10 червня 1934 р. документ називався "*Постановление Центрального исполнительного комитета Союза ССР "Об образовании общесоюзного народного комиссариата внутренних дел Союза ССР*". В ньому написано: "*Образовать Общесоюзный Народный Коммисариат внутренних дел Союза ССР со включением в его состав Объединенного Государственного политического Управления. На Народный Комиссариат внутренних дел Союза ССР возложить обеспечение революционного порядка и государственной безопасности… В составе Народного Комиссариата внутренних дел образовать Главное управление государственной безопасности*".[3] З цієї постанови "*державна безпека*" мігрувала в текст прийнятої в 1936 р. юридичної фікції, яку називають "*сталінською конституцією СРСР*". В пункті "и" статті 14 цього тексту "*охорона державної безпеки*" визначається як функція "*державної влади*" та "*вищих органів державного управління*": "*Ведению Союза Советских Социалистических Республик в лице его высших органов государственной власти и органов государственного управления подлежат… охрана государственной безопасности*".[4]

"*Національна безпека держави*" – абсурдний покруч,[5] створений з мови демократії та мови "*радянського*" тоталітаризму. Може існувати або національна безпека як у демократіях, або "*державна безпека*" як у диктатурах.

На цьому дива у згаданому списку спеціальностей не закінчуються. Розділ з шифром 21 у ньому має назву "Національна безпека", а його підрозділ з шифром 21.01.00 – "Основи національної безпеки". У цьому підрозділі спеціальність 21.01.01 позначена як "*Основи національної безпеки держави*", 21.02.01 – "*Воєнна безпека держави*", 21.03.01 – "*Гуманітарна і політична безпека держави*", 21.03.02 – "*Регіональна безпека держави*", 21.04.01 – "*Економічна безпека держави*", 21.05.01 – "*Інформаційна безпека держави*". Нижче в переліку іде розділ 21.07.00 – "*Державна безпека*" та його підрозділи 21.07.01 – "*Забезпечення державної безпеки України*", 21.07.02 – "*Розвідувальна діяльність органів державної безпеки*", 21.07.03 – "*Кадри органів та військ державної безпеки*". Дивина друга: у розділі "Національна безпека" немає нації, і національну безпеку, крім "*національної безпеки держави*", в ньому підмінили "*державна безпека*" та "*безпека держави*".

Покручі "*національна безпека держави*", "*державна безпека*" та "*безпека держави*" співіснують з національною безпекою чи взагалі підмінюють її не тільки у згаданому списку, а і в усіх, за одним виключенням, прийнятих Парламентом України та урядом до 2021 р. документах. Більше того, в них вони об’єднуються ще двома абсурдними фразами "*державною політикою національної безпеки*" та "*державною політикою у сферах національної безпеки*". "*Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина – їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності…*", – написано в діючому Законі про "Про національну безпеку" від 2018 р.[6] "*Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека – найвища соціальна цінність в Україні. Реалізація цієї норми Конституції України – головна ціль державної політики національної безпеки*", – заявлено в Стратегії національної безпеки, підписаній В. Зеленським у 2020 р.

Документ, з якого походить фраза "*державна політика національної безпеки*", – це постанова Парламенту "*Про концепцію (основи державної політики) національної безпеки України*".[7] Прийнята у 1997 р., вона була першою після набуття незалежності спробою "*радянських*" людей передати словами своє розуміння того, що демократичні країни називають національною безпекою. Постанова починається з такого речення: "*Цим документом закладаються основи концептуалізації державної політики національної безпеки*".

В демократіях існують національні безпекові політики – national security policies. "*Державна політика*" – словосполучення, яке використовувалось у "*Радянському Союзі*". "*Державна політика національної безпеки*" – другий покруч, створений з політичної мови демократій та мови "*радянського*" тоталітаризму. 16 лютого 2022 р. В. Зеленський підписав "*Стратегію забезпечення державної безпеки*",[8] в якій немає а ні нації, а ні національної безпеки. Зате в ній з’явився ще один позбавлений змісту набір слів: "*державна політика у сфері державної безпеки*". В її загальних положеннях написано: "*Стратегія забезпечення державної безпеки визначає реальні й потенційні загрози державній безпеці України, напрями та завдання державної політики у сфері державної безпеки, є основою для планування і реалізації політики у сфері державної безпеки*".

Чому цих покручей немає в мовах світових демократій? Чому їх порожнеча стає очевидною при перекладі мовами демократій, і неочевидна українською та російською? Звідки і чому вони з’явились в українській та російській мовах? Абсурдність цих виразів та причина їх появи та використання в посттоталітарних країнах стають зрозумілими, якщо порівняти політичну мову демократій та ту мову, якою намагаються говорити про політики громадяни націй, території яких раніше входили до складу "*СРСР*".

1. Головні відмінності між політичною мовою та мовою тоталітарної пропаганди

Мова відображає реалії того суспільства, в якому живе. Політична мова може розвинутись тільки в тих спільнотах, в яких є політична діяльність. Політична мова західних демократій формувалась століттями, починаючи з античності, і сьогодні відображає життя вільного суспільства. Основний принцип політичної мови демократій полягає в тому, що політична мова має відображати реальність. В політичній мові не можуть використовуватись метафори. Метафора – слово чи сполучення слів, що існують тільки в мові. Відповідності їм немає у дійсності. Метафора – це порожнеча. Порожнеча не може бути підставою для політичних рішень та дій.

У тоталітарних суспільствах немає політичної мови, тому що в них немає політичної діяльності і політичного життя. Для того щоб у спільноті існували політична діяльність та політична мова, яка її описує, в ньому мають існувати різноманіття поглядів та думок, різні групи людей та їх об’єднань (наприклад, партії), які в той чи інший передбачений конституцією та законами країни спосіб відстоюють свої погляди. В диктатурах різноманіття неможливе, оскільки вони знищують усіх, чиї думки відрізняються від думок диктатора та його оточення. У суспільстві, в якому немає політичної діяльності, не може з’явитись та розвиватись політична мова.

В арсеналі диктаторів та людей з їх оточення багато засобів, використовуючи які вони захоплюють урядування і на власний розсуд правлять людьми. Найпотужніші з них – пропаганда та створена нею мова. Політичну мову у диктатурах підмінює мова пропаганди. Фахівці, які займаються вивченням тоталітарних режимів, називають її тоталітарною мовою, мовою тоталітаризму чи мовою тоталітарних пропаганд.

Тоталітарну мову створюють усі диктаторські режими, які існували в минулому та існують сьогодні. Попри те, що тоталітарна мова – явище, спільне для всіх диктатур, для зручності опису до словосполучення ‘тоталітарна мова’ фахівці додають назву режиму, який її створив. Наприклад, нацистська тоталітарна мова. Тоталітарну мову, яка розвинулась всередині "*СРСР*" називають мовою "*радянського*" тоталітаризму або "*радянською*" тоталітарною мовою. [9]

Відмінність тоталітарної мови від справжньої, незалежно від того, коли існував і де географічно знаходився або знаходиться диктаторський режим, полягає в тому, що вона не відображає реальність. Тоталітарна мова – це мова-підробка, мова-шахрайство. Вона має особливий словник. Пропаганда запозичує для його створення слова зі справжньої мови, але змінює їх значення таким чином, щоб повідомляти людині тільки те, що вважають за потрібне диктатор та його оточення.

Слова в словнику тоталітарної мови, хоч і звучать так же, як і в природній мові, але мають інші значення. Дебора Камерон говорить про це так: "Пропаганда користується вірою людей у те, що між словами та світом існує точне співпадіння. Але проблема полягає в тому, що в тоталітарній реальності такого співпадіння немає: в ній слова брешуть про світ".[10] Людина, яка не володіє природною мовою і не знає, в чому різниця між справжньою мовою і мовою-підробкою, ніколи цього не помітить, оскільки не має з чим порівняти. В цій статті слова зі словника мови тоталітарних пропаганд, зміст яких змінили диктатури, позначаються зірками всередині лапок для того, щоб їх можна було відрізнити.

Тоталітарна пропаганда – це система управління мисленням людини за допомогою мови. В ній мова з засобу висловлення думки та відображення реальності перетворюється на засіб, який забирає у людини здатність думати про дійсність та приховує її.

Створена пропагандою тоталітарна мова обманює людину, оскільки побудована таким чином, щоб повідомити їй тільки те, що потрібно особам, які захопили урядування та прагнуть за будь-яку ціну утриматись на своїх посадах. Для цього вона використовує наступні засоби: 1) створює метафори, які видає за щось, що існує чи може існувати в дійсності; 2) переставляє слова у словосполученнях, взятих з природної мови, позбавляючи їх змісту; 3) створює багато різних слів та словосполучень для позначення в мові одного явища. Їх нагромадження заплутує людину та унеможливлює розуміння нею того, що ці слова у дійсності позначають одне і те ж; 4) змінює зміст слів та словосполучень, запозичених з природної мови, таким чином, щоб вони відображали не реальність, а тільки те, що потрібно диктатору та його оточенню; 5) створює несправжні синоніми, які видає за такі, що позначають в реальності одне явище; 6) знищує слова, які описують реальність. Внаслідок використання пропагандою цих шахрайських прийомів мова втрачає своє основне призначення – бути засобом, завдяки якому людина розуміє себе та світ. В результаті вона стає об’єктом управління, навіть не підозрюючи, що її мисленням управляє купка злочинців з метою досягнення власних цілей. Для цього у неї немає слів.

2. Тоталітарна метафора "*державна політика*"

Знання засобів, використовуючи які мова тоталітарних пропаганд обманює, дозволяє розібратись, чому в демократіях політики саме національні, а не "*державні*". Для створення покручу "*державна політика*" "*радянська*" пропаганда скористалась першим прийомом зі списку вище. Метафоричність – головна ознака мови тоталітарних диктатур. Для утримання під контролем мислення людини тоталітарні пропаганди використовують метафоричне управління. За реальність пропаганда видає метафори. Мова пропаганди – мова метафор, мова порожнечі. Примушуючи людину думати метафорами, пропаганда відбирає у неї здатність думати про реальність, а, значить, думати про політику. Використання метафор для імітації політичної мови – це спосіб обману людини. "*Расова чистота*", "*світле майбутнє*", "*новый мир*", "*русский мир*", "*імперія*", "*геополітика*", "*велич*", "*єдність*" – приклади тоталітарних метафор, які приводили і приводять нації до катастроф.

В демократіях політична діяльність – це процес узгодження різних інтересів та поглядів різних людей та їх об’єднань. Обрані націями на вільних виборах парламентарі, що представляють ці різні групи громадян, через обговорення в парламентах визначають, як та які політики будуть реалізовуватись у національній громаді (national community). Тому в політичних мовах демократій існують національні політики (national politics) чи громадські політики (public policies), оскільки слова nation та public позначають спільноту людей. У демократичних суспільствах багато різних політик: економічна, культурна, екологічна, енергетична, мовна, освітня, наукова, зовнішня та інші.[11] Зміст політик, напрями та шляхи їх реалізації змінюються в залежності від того, люди з якими поглядами та цілями приходять в урядування.

Коли йдеться про національну безпеку, то демократії говорять про national security policy – національну безпекову політику чи national security policies – національні безпекові політики. В другому випадку слово ‘policies’ – політики використане в множині, оскільки національна стратегія безпеки передбачає реалізацію багатьох національних політик, які мають безпекову складову.[12] До речі, слово ‘public’ в перекладі з англійської на українську та російську, коли йдеться про політики, означає ‘громада’, а не ‘публіка в театрі’ чи ‘відкритість’,[13] як прийнято вважати в більшості колишніх "*радянських республік*". Вираз ‘публічна політика’, який використовується і в українській, і в російській мовах, не відображає в мові зміст цього явища у житті демократичного суспільства, оскільки з’явився не завдяки перекладу з англійської, а шляхом простої транслітерації.

Якщо керуватись тим принципом, що мова має відображати реальність, то держава не може мати політики. Політикою може займатись тільки одна людина або певна група людей. Слово ‘держава’ не позначає одну людину чи окрему групу людей, тому "*державної політики*" існувати не може. "*Державна політика*" – метафора, створена шляхом перенесення здатності живої людини чи групи людей займатися політикою на неживий предмет, позначений абстрактним іменником ‘держава’. "*Державна політика*" – одна зі створених "*радянською*" пропагандою тоталітарних метафор.

Створюючи метафори, мова тоталітарної пропаганди приховує від людини справжнє значення певних подій та явищ. Як наслідок, вона не може завадити злочинцям перетворювати на абсурд її життя. Мета створення та поширення пропагандистських метафор полягає в тому, щоб приховати того, хто здійснює певну дію, а також її мету. Що позначала метафора "*державна політика*" в мові "*радянського*" тоталітаризму? Що, кого та які дії вона ховала? Відповіді на ці запитання допоможе знайти розуміння того, як мова пропаганди приховує від людини дійсність, змінюючи значення слів природної мови та створюючи велику кількість слів та словосполучень для опису одного явища.

3. Зміна значень слів: "*партія*" замість ‘злочинного угрупування’

В "*СРСР*" не було політичної мови, тому що в ньому не було політичної діяльності. Її і не могло бути, оскільки в тоталітарній країні фізично і морально знищувались всі люди, чиї думки та погляди на світ відрізнялись від думок та поглядів тих, хто називав себе комуністами. Урядування в країні представляло собою жорстку ієрархію, на чолі якої стояли диктатор, його оточення та підпорядкована їм "*номенклатура*". У "*радянській мові*" ця група людей позначалась словосполученням "*комуністична партія*". Слово ‘партія’ в ньому приклад того, як тоталітарна мова вводить в оману, змінюючи значення слів. Якщо у природній мові це слово позначало і позначає одне з багатьох вільне об’єднання певної частини спільноти (партія походить від лат. partem - частина), то "*комуністична партія*" в "*СРСР*" партією не була, хоча це слово присутнє в її назві. Словом "*партія*" в мові "*радянського*" тоталітаризму позначалась злочинне угрупування,[14] яке насильством та терором захопило урядування в Російській імперії і знищило всіх, хто відмовлявся йому підкорятись, і ким воно не могло правити.

Слово ‘партія’ в "*радянській мові*" змінило своє значення і перестало відображати те ж явище в суспільстві, що і природній мові, в той момент, коли комуністи після Жовтневого перевороту знищили всі інші партії та людей, яких вони об’єднували. Цей факт мав би відобразитись в мові, яка існує для того щоб відображати реальність та називати речі та явища своїми іменами. "*Комуністична партія*" мала б перестати називатися партією, але цього не сталося. Пропаганда продовжила називати це злочинне угрупування "*партією*", хоча в дійсності воно перестало нею бути.

4. "*Державна політика*" "*верховної влади*" "*державної влади*" "*радянської влади*" "*комуністичної партії*": нагромадження слів та словосполучень як спосіб обману

Однією з основних ознак мови тоталітарної пропаганди є нагромадження великої кількісті слів та словосполучень, які по-різному називають одне явище. Такі синоніми заплутують людину і не дають можливості розібратися, що відбувається. Словосполучення "*комуністична партія*" – приклад застосування цього способу приховування дійсності та обману. Для того щоб зрозуміти, яким чином комуністи приховували своє панування в мові, варто згадати, що через деякий час після Жовтневого перевороту вони назвали себе "*радянською владою*".[15] Ніякої іншої влади, крім "*радянської*", в "*СРСР*" не існувало. "*Радянською владою*" називала себе "*комуністична партія*". Словосполучення "*радянська влада*" та "*комуністична партія*" в мові пропаганди мові були синонімами.

Через двадцять років після захоплення урядування "*комуністична партія*" винайшла для себе ще одну назву – "*державна влада*". Її запровадила "*сталінська конституція СРСР*" у 1936 р. Комуністи створювали "*радянську мову*", запозичуючи слова з двох джерел: мови світових демократій та мови царської Росії. Словосполучення "*державна влада*" вони взяли з російської політичної мови, яка описувала імперську політичну систему країни.

В царській Росії вираз ‘государственная власть’ відображав реальність. Його етимологічний паспорт показує, що він позначав владу однієї людини, яку в Росії називали царем, государем, імператором чи государем-імператором. В російській мові слово ‘государственный’ походить від присвійного прикметника ‘государев’, тобто такий, що належить государю. Відповідно, ‘государственная власть’ походить від ‘государева власть’ чи ‘власть государя’. Абсурдність повернення цього виразу в мову комуністів, які вбили російського царя та метою оголошували створення безкласового суспільства, не зупинила пропаганду. До розпаду "*СРСР*" "*державна влада*" була ще одним виразом, яким позначала себе "*комуністична партія*".

Загалом, за час існування "*СРСР*" "*радянська*" пропаганда для позначення злочинного угрупування під назвою "*комуністична партія*" створила наступний синонімічний ряд: "*революційна влада*", "*влада рад*", "*радянська влада*", "*пролетарська влада*", "*влада*", "*державна влада*", "*верховна влада*",[16] "*влада робітників та селян*", "*органи влади*", "*верховні органи влади*", "*органи державної влади*", "*вищі органи влади*", "вищі органи державної влади*", "*органи радянської влади*", "*радянські органи*", "*органи партії*", "*партійні органи*", "*органи безпосередньої влади*", "*партія*", "*органи партії*", "*радянська держава*", "*держава*", "*соціалістична держава*", "*гілки влади*", "*гілки державної влади*", "*державні органи*", "*державне управління*", "*органи державного управління*". Ці синонімічні фрази використовувались пропагандою для підміни політичної мови. Як наслідок, ними описували оточуючу дійсність люди в повсякденному житті з тієї причини, що інших слів для цього вони не мали. Пропаганда їх просто знищила. Більшість перерахованих синонімів були включені в тексти абсурдних юридичних фікцій, які в "*СРСР*" називали "*соціалістичними конституціями*" та "*соціалістичними законами*". В "*радянській мові*" існували і точні назви групи людей, яких позначав цей синонімічний ряд: "*радянський*" диктатор, його оточення та підпорядкована їм "*номенклатура*".

"*Радянська*" пропаганда змінила значення не тільки слова ‘партія’, а і всіх слів, які в природній мови описують політичне життя суспільства, включаючи, вибори, права людини, конституція, влада, закон, держава, народ, наука, філософія, освіта та багато інших. Вона називала ними явища, які до початкового значення цих слів стосунку не мали. "*Изменился в известной мере словарный состав русского языка… изменился смысл ряда слов и выражений, получивших новое смысловое значение; выпало из словаря некоторое количество устаревших слов*", - говорив Сталін.[17] Слово "*вибори*" в "*радянській мові*" означало відсутність виборів та вибору, словосполучення "*права людини*" – рабство, слово "*народ*" не позначало всіх людей, слова "*влада*", "*держава*" та "*партія*" - позначали групу злочинців, а вирази "*радянські конституції*" та "*радянські закони*" – насаджувану насильством їх волю.

5. Зміна значень слів: "*політика*" як відсутність політичної діяльності

Значення слова ‘політика’ також було змінене "*радянською*" пропагандою. В тоталітарній реальності воно означало відсутність політичної діяльності внаслідок фізичного та морального знищення пануючою "*партією*" людей, які могли б нею займатись. В "*радянській мові*" іменник ‘політика’ використовувався тільки у виразах типу "*політика радянської влади*" та "*політика партії*".[18] Ніяких інших політик в "*СРСР*" не було. "*Політика партії*" – це скорочення від "*політика комуністичної партії Радянського Союзу*". Фрази "*політика радянської влади*", "*політика партії*", "*політика комуністичної партії Радянського Союзу*" в мові "*радянської*" пропаганди були синонімами. В реальності вони позначали діяльність організованого злочинного угрупування, яке називало себе "*КПРС*".

"*Політика радянської влади*", вона ж "*політика партії *", підміняла в країні конституції та закони та знищувала навіть можливість інших існування інших політик та інших партій.

Фраза "*політика радянської влади*" – таке же мовне шахрайство, як і "*державна політика*". Цей набір слів позбавлений змісту, оскільки ‘влада’ не може мати політики. Ця тоталітарна метафора була створена пропагандою так же, як і "*державна політика*", шляхом переносу здатності однієї людини або групи людей займатись політикою, на абстрактний іменник ‘влада’. Політику можуть проводити тільки одна людина або група осіб, і цей факт повинен бути відображений в мові.

На відсутність політичної діяльності в країні вказує і сама "*радянська мова*". Через те, що в "*СРСР*" існувала тільки одна "*політика партії*", вона ж "*державна політика* чи "*політика радянської влади*", до розпаду "*Радянського Союзу*" слово політика в "*радянській*" мові існувало тільки в однині. Головна метафора "*радянської*" пропаганди "*єдність*" передбачала, що всі люди повинні бути однаковими, а суспільство внаслідок цього однорідним. У спільноті, де існує "*єдність*" та однорідність множина політик неможлива, як і слово ‘політика’ в множині.

Синоніми "*політика*", "*державна політика*", "*політика партії*", "*політика Радянської держави*", "*політика комуністичної партії Радянського Союзу*" в "*радянській мові*" позначали злочинну діяльність групи людей, об’єднаних назвою "*комуністична партія*", яка була спрямована на знищення всіх, хто не підтримував їх погляди та ідеї. "*Політика партії*" в "*радянській*" реальності означала наступне: "Якщо ти не такий, як ми, і думаєш не так, як ми, то ми тебе розстріляємо, закатуємо, заморимо голодом, посадимо у в’язницю чи відправимо в концентраційний табір для того, щоб ти перестав існувати і щоб інші, дивлячись на тебе, навіть подумати не могли, що можна відрізнятись від нас". "*Установление социальной однородности человечества будет означать конец политики как специфической формы человеческой деятельности*", – написано у "*Великій радянській енциклопедії*".[19]

Відсутність в словнику "*радянської мови*" слова ‘політик’ є ще одним свідченням того, що в "*СРСР*" політичної діяльності не було. "*Радянський*" вождь та його оточення називали себе "*політичним керівництвом*". Без політиків політична діяльність неможлива. Слова ‘політик’, ‘політики’ (множина політиків), ‘політики’ (множина політик) з’явились в мовах країн, що утворились на колишній території "*СРСР*", тільки після його розпаду.

На початку 1990-х, намагаючись створити демократію в своїх країнах, "*радянські*" люди довго не могли зрозуміти, як перекласти з англійської слова policies та politics. Слово ‘політика’ в множині на території посттоталітарних країн почало використовуватись тільки згодом. Це і сьогодні відображається в мовах багатьох націй, що раніше входили до складу "*СРСР*". І в українській, і в російській мовах, коли говорять про політичне життя чи політичну діяльність у суспільстві, то користуються словом ‘політика’. Натомість, наприклад, в англійській мові її описують словом ‘політика’ в множині – politics.[20] На відміну від слова ‘політика’, слово ‘політики’ відображає реальність, оскільки політичне життя демократичного суспільства – це множина різних політик. Одна політика у вільному суспільстві існувати не може, оскільки різні люди по-різному бачать світ та мають різні погляди, які вони узгоджують чи не узгоджують через множину різних політик та процедур. Не можна займатись політикою, але можна відстоювати та реалізувати ті чи інші політики з їх множини.

6. Зміна значень слів: "*соціалістична демократія*" без демократії, "*народна демократія*" замість диктатури

Ще одним прикладом того, як комуністи змінювали значення слів, є саме слово демократія. "*Радянська*" пропаганда використовувала його з купою означень. Фрази "*революционная демократия*", "*народная демократия*",[21] "*социалистическая демократия*",[22] "*величественная социалистическая демократия*",[23] "*подлинная демократия*",[24] "*советская демократия*",[25] "*советская демократия – высшая форма демократии*",[26] "*наша советская демократия*", "*новый тип демократии – демократия для трудящихся*"[27] в реальності позначали її дзеркальне відображення: криваву диктатуру.

Цим способом обману людей користуються і сучасні тоталітарні режими. "*Народная демократия во всем процессе является сущностным атрибутом политического строя социалистической демократии, а также самой широкой, самой истинной и самой эффективной демократией*", - заявляє Сі Цзиньпін.[28] Речник російського диктатора Д. Пєсков для опису тоталітарного концтабору, в який перетворив країну путінський режим, користується цим же засобом: "*Мы не будем больше терпеть критику нашей демократии и утверждений о том, что она не такая, как она должна быть. Наша демократия – самая лучшая и мы будем строить ее дальше*".[29] Іменник ‘демократія’ не має ступенів порівняння. Демократія або є, або її немає.

7. Відмінність "*демократії*" від демократії

Як відрізнити "*демократію*" від демократії? В демократіях діє принцип trias politica/separation of powers, який означає, що урядування-governance в країні здійснюють три окремі незалежні влади: законодавча, судова, виконавча. Ці три окремі влади у відповідності до доктрини limited governance / checks and balances контролюють дії одна одної з тим, щоб жодна з влад не перевищувала повноваження, надані їй конституцією, та не могла узурпувати урядування. В "*СРСР*" існувала тільки одна "*влада*" – "*радянська*", тому це утворення не було і не могло бути демократією.

В "*радянській мові*" слово урядування було взагалі відсутнім.[30] Воно поповнило словник української мови тільки після розпаду "*СРСР*". В політичній мові посткомуністичної Росії відповідник слову ‘governance’ так і не з’явився.

Покручі "*влада*", "*держава*" та "*державна влада*" і сьогодні залишаються головними в політичних мовах не тільки РФ, а і інших націй, що раніше входили до складу "*Радянського Союзу*". Вони походять від тоталітарних метафор "*радянська влада*", "*верховна влада*", "*держава*" та інших їх синонімів, які винайшла пропаганда до словосполучення "*комуністична партія*". "*Влада*", "*держава*" та "*державна влада*" пережили "*СРСР*" тому, що іншої мови для опису політичної діяльності "*радянські*" люди не мали.[31] Саме через те, що диктатори та їх оточення позначали себе словом "*держава*", тоталітарні режими в називають стейтиськими (від англ. state – держава). Цей термін не має стосунку до поняття ‘етатизм’, що використовується в економічній теорії.

В демократіях не існує ‘влади’ загалом, існує ‘урядування’. На відміну від України, Росії та інших раніше "*радянських республік*", у політичній мові демократій не називають ‘владою’ чи ‘владами’ також людей, які займають ті чи інші посади в урядуванні.[32] Прибравши ‘абсолютну владу’ з мови, демократії знищили її в реальності.

Зміна комуністами значень слів, які описують політичне життя суспільства, є причиною того, що їх значення у мовах посттоталітарних країн, відрізняється від їх значень в мовах демократій. З цієї причини тексти, написані мовою "*радянського*" тоталітаризму, неможливо перекласти мовами демократій і навпаки, думки висловлені мовами демократій неможливо передати тоталітарною мовою. [33]

8. Неіснуюча "*радянськість*": перестановка слів як спосіб створення мови пропаганди

Знайти відповідь на запитання, як в мові "*радянської*" пропаганди з’явилась "*державна безпека*", "*безпека держави*", "*державна політика*" та "*політика держави*" допоможе розуміння ще одного способу, користуючись яким пропаганда позбавляла мову змісту. Йдеться про перестановку слів.

"*Радянська*" тоталітарна мова розвинулась на території колишньої Російської імперії внаслідок того, що після Жовтневого перевороту в урядування прийшли неосвічені люди, словниковий запас яких обмежувався невеликою кількістю побутової лексики, що описувала їх повсякдення. В переважній більшості вони не були обтяжені навіть шкільними знаннями про суспільство та мову. Покинувши звичне для себе середовище, вони почали користувались першими ліпшими звучними словами для опису нової для себе дійсності, оскільки не розуміли значення слів, які поповнювали їх словниковий запас.[34] Нові слова вони складали докупи, як виходило.

Абсурдність створеної цими людьми мови відображається навіть в назві "*радянська влада*", яку вони обрали для опису себе. Ця назва походить від ідеї Леніна передати владу радам, до яких входитимуть тільки робітники, селяни та батраки, яку він висунув у квітні 1917 р.[35] Пізніше більшовики перетворили її на лозунг "Вся влада радам!".[36] Згодом прихильники Леніна вирішили, що слова у словосполученні ‘влада рад’ можна поміняти місцями. Але від слова ‘рада’ а ні в російській, а ні в українській, а ні в англійській чи німецькій мовах не можна утворити прикметник. Те, що видає себе за присвійний прикметних "*радянський*" – абсурдний позбавлений змісту покруч. Цього слова не існувало і не мало б існувати в природній мові, оскільки воно не відображає реальність. "*Радянський*" – порожнє слово, яке нічого не позначає в реальності, оскільки такий, що належить радам, не може бути "*радянським*".

Природна мова має захисні механізми, які не дають вводити людину в оману. Всі словосполучення, створені пропагандою з використанням цього слова, позбавлені змісту. Наприклад, не може існувати "*радянських людей*", бо люди не можуть належати раді або радам. Не могло і не може існувати "*радянських*" науки, культури, філософії, літератури чи освіти, бо наука, культура, філософія, література, освіта також не можуть належати радам або раді. В "*СРСР*" справді не існувало науки, культури, освіти, літератури, філософії, тому що вони можуть існувати тільки в тих суспільствах де існує свобода думки і слова. Не могло існувати також "*радянського*" союзу, бо належність союзу до ради або рад неможлива. В назві "*СРСР*" неправда все: це утворення не було "*радянським*" і не було союзом, воно не належало радам, воно не було соціалістичним, а його складові не були республіками. Справжня мова відображає реальність. Спосіб утворення покручу"*радянська влада*" показує, що один з прийомів створення мови пропаганди – проста перестановка слів.

Вираз "*державна безпека*" був створений так же, як і "*радянська влада*". Помінявши місцями слова у російському словосполученні "госдарственная власть’, який позначав владу государя, комуністи утворили "*власть государства*" – "*владу держави*". Далі вони зробили висновок: якщо "*держава*" може мати "*владу*", то вона може мати політику, безпеку та органи. Так в "*радянській мові*" з’явились "*державна політика*", "*державна безпека*", "*безпека держави*" та "*державні ограни*".

Змішавши слова з фраз "*радянська влада*", "*політика радянської влади*", "*державна влада*", "*влада держави*", "*державні органи*" комуністи утворили фрази "*політика радянської держави*", "*органи радянської влади*", "*органи державної влади*", "*радянські органи*" та інші позбавлені змісту покручі, якими і сьогодні продовжують користуватись колишні мешканці "*СРСР*" та їх нащадки. "Clearly, people capable of using such phrases have ceased to remember that words have meanigs. – Ясно, що люди, які здатні використовувати такі фрази, припинили пам’ятати, що слова мають значення", – писав Дж. Орвелл.[37]

9. "*Революційна доцільність*" "*державної безпеки*" : нагромадження синонімів як спосіб обману

Що мали на увазі під "*державною безпекою*" люди, які писали постанову про утворення "*НКВД*", стає зрозумілим, якщо уважно прочитати відповідний абзац: "*На Народный Комиссариат внутренних дел Союза ССР возложить обеспечение революционного порядка и государственной безопасности*". "*Державна безпека*" - це синонім до виразу "*обеспечение революционного порядка*". Під "*революційним порядком*" комуністи розуміли знищення усіх, хто з їх ідеологією та світоглядом не погоджувався. "*ВЧК*" - "*ОГПУ*" - "*НКВД*" - "*НКГБ*" - "*МГБ*" -"*МВД*" -"*КГБ*" – злочинні організації, які за 70 років існування "*СРСР*", забезпечуючи "*революційний порядок*", розстріляли, закатували, заморили голодом, згноїли в тюрмах та концентраційних таборах десятки мільйонів людей, що злочинному угрупуванню під назвою "*КПРС*", заважали правити. Щоб не називати речі своїми іменами, вони називали це "*державною безпекою*".

Згодом в "*СРСР*" вираз "*забезпечення революційного порядку*" зник з ужитку, але "*державна безпека*" залишилась, як і злочинна діяльність, яку це словосполучення позначало. В мові "*радянської*" пропаганди синонімами були наступні прикметники та займенники: "*революційний*" = "*більшовитський*" = "*пролетарський*" = "*комуністичний*" = "*радянський*" = "*партійний*" = "*державний*" = "вітчизняний*" = "*народний*" = "*соціалістичний*" = "*наш*".

Варто перекласти на природну мову і другий абзац постанови комуністів про створення "*НКВД*": "*Ведению Союза Советских Социалистических Республик в лице его высших органов государственной власти и органов государственного управления подлежат… охрана государственной безопасности*". Як показано вище в цій статті "*вищими органами державної влади*" та "*органами державного управління*" називала себе "*комуністична партія*". Російське слово ‘ведение’ українською означає ‘підпорядкування’, ‘подлежать ведению’ – ‘підпорядковуватись’. Увесь цей абзац з великою кількістю позбавлених змісту слів та словосполучень означає всього лише, що "*комуністична партія*" підпорядковує собі "*державну безпеку*" та "*забезпечення революційного порядку*". Перекладений природною мовою він відображає "*радянську*" дійсність, в якій все вирішувала тільки "*комуністична партія*". Всі злочини, що скоювали комуністи, прикриваючись виразом "*державна безпека*", пропаганда обґрунтовувала "*політикою радянської влади*", "*політикою комуністичної партії Радянського союзу*", яку називала "*політикою партії*" чи "*державною політикою*". Тих, хто з цією "*політикою*" не погоджувався, "*державна безпека*" знищувала фізично.

10. Коли слова брешуть про світ: "*комуністична партія*" = "*народ*" = "*вождь*" = "*батьківщина*" = "*вітчизна*"

Девіз "*КДБ*" ("*комітету державної безпеки*"), організації, яка забезпечувала "*державну безпеку*", є ще одним прикладом того, як мова пропаганди вводить в оману, створюючи несправжні синоніми. Він звучав наступним чином: "*Вірність партії, Вірність батьківщині*". Цей лозунг відображає реальність, якщо знати, що в мові пропаганди слова "*батьківщина*" та "*вітчизна*" були синонімами словосполучення "*комуністична партія*".

Використовуючи цей спосіб обману пропаганда створювала багато позбавлених змісту текстів загалом, та лозунгів, зокрема. "*Народ и партия – едины!*", "*Планы партии – планы народа!*" – стверджували комуністи. В цих реченнях тоталітарна пропаганда прирівняла "*комуністичну партію*" до всіх людей, що жили в країні, створивши несправжні синоніми "*партія*" та "*народ*". В реальності "*партія*" комуністів не була народом, народ – "*партією*", а плани людей точно не були і не могли бути планами "*комуністичної партії*". "*За Родину! За Сталіна!*" – лозунг, створений за тим же принципом. Значення слова ‘батьківщина’ не дорівнює значенню прізвища чи особі "*радянського*" вождя. У дійсності Сталін не був батьківщиною, а батьківщина – Сталіним. За цим же принципом побудований поширений в сучасні Росії пропагандистський вислів: "*Есть Путин — есть Россия, нет Путина — нет России*".[38] Путінська пропаганда користується тим же способом обману, що і її "*радянська*" попередниця. Путін – це не Росія. Політична мова має відображати реальність.

У дійсності організації, які позначались в "*радянській мові*" словосполученням "*державна безпека*", охороняли від людей злочинне угрупування, що називало себе "*комуністичною партію*", "*партію*", "*державою*", "*державною владою*", "*владою*", "*державними органами*", "*батьківщиною*", "*вітчизною*" та іншими синонімами, перерахованими вище. Непокірних вбивали. Тих, хто залишився, вони називали, "*народом*". В тоталітарній мові слова не позначають те, що називають. Це стосується і слова "*народ*". В мові "*радянської*" пропаганди воно мало виключальне (exclusive) значення. Ним позначались не всі люди, що жили в країні, а тільки ті, кого залишила живими "*державна безпека*" з дозволу "*комуністичної партії*". Тих, хто не погоджувався з "*революційним порядком*", з поняття ‘народ’ "*державна безпека*" виключала фізично. Слова "*держава*" та "*народ*", зміст яких змінили комуністи, стали базовими категоріями "*радянської*" тоталітарної ідеології та пропаганди.[39]

"*Безпека людини – безпека країни*" – назва Стратегії національної безпеки України, затвердженої В. Зеленським у вересні 2020 р.[40] Той, хто винайшов цю назву, скористався описаним вище пропагандистським способом обману через створення несправжніх синонімів. Її абсурдність стає очевидною, якщо згадати, що в українській мові тире має таке ж значення, що і знак рівності в математиці. Київ – столиця України. Два і два – чотири. Два і два – не п’ять. Безпека людини не дорівнює безпеці країни. Безпека людини – не безпека країни. Слова ‘людина’ та ‘країна’ мають різні значення і не можуть бути синонімами. Безпека людини та безпека країни створюються та охороняються різними способами. Назва підписаної В. Зеленським стратегії відобразила справжній стан безпеки країни. Як виявилось, в Україні не було і немає а ні безпеки людини, а ні безпеки країни. Назва стратегії відображає реальність, якщо знати, як мова пропаганди вводить в оману.

11. Причина появи покручів "*національна безпека держави*" та "*державна політика забезпечення національної безпеки*"

Абсурдні покручі "*національна безпека держави*", "*безпека держави*", "*державна політика*", "*державна політика забезпечення національної безпеки*" та подібні до них з’явились в мові "*радянських*" людей внаслідок того, що після розпаду "*СРСР*" позбавлені природної мови мешканці тоталітарної країни потрапили в нову дійсність, для опису якої у них не було слів. Намагаючись зрозуміти, що таке демократія, вони запозичували з політичної мови демократій незрозумілі їм слова та вирази та поєднували їх зі словами та виразами з "*радянської мови*", якою розмовляли. Так тоталітарні метафори "*державна безпека*" та "*безпека держави*" у поєднанні з національною безпекою стала "*національною безпекою держави*", а "*державна політика*" об’єднавшись з національною безпековою політикою перетворилась на "*державну політику національної безпеки*" та "*державну політику у сфері національної безпеки*".

Термінологія російських законів та урядових постанов, які намагаються описати та упорядкувати сферу безпеки, нічим не відрізняється від української: ‘национальная безопасность’ в них співіснує з "*государственной безопасностью*" та об’єднується з абсурдною "*государственной политикой обеспечения национальной безопасности*".[41] Правда, до "*державної політики забезпечення державної безпеки*" путіністи не додумались.

Абсурду, подібного до українського, немає в переліку наукових спеціальностей, що існують у Росії. Але це не заважає пов’язаним із дослідженнями безпеки росіянам обґрунтовувати у своїх текстах необхідність "*державної безпеки*" та "*державної політики національної безпеки*".[42] Розуміння "*державної безпеки*" чи "*безпеки держави*" як безпеки групи людей, що узурпували урядування, які в мові країн, що утворились на території зруйнованого "*СРСР*" позначаються словами "*влада*", "*державна влада*" чи "*держава*", призвело до того, що ті, хто мав би дбати про безпеку російської нації, захищають купку мерзотників, які, як і в "*радянські*" часи, її знищують.

Відсутність політичної мови та використання замість неї абсурдної мови "*радянської*" пропаганди – спільна риса майже усіх країн, що утворились на після розпаду "*СРСР*".

12. "*Державна політика у сфері державної безпеки *": назад в тоталітарний абсурд

"*Державна політика у сфері державної безпеки*" – поєднання двох створених "*радянською*" пропагандою тоталітарних метафор "*державна політика*" та "*державна безпека*". Подібного абсурду не було навіть в мові "*радянського*" тоталітаризму. Потрібно віддати належне авторам першої присвяченої національній безпеці постанови Парламенту України від 1997 р. Попри плутаність тексту, вираз "*державна безпека*" вони не використали. Ця фраза відсутня також в першій Стратегії національної безпеки в історії незалежної України, яку підписав Віктор Ющенко в 2007 р.[43] Один раз "*державна безпека*" згадана в наступній Стратегії, розробленій за президенства Петра Порошенка та підписаній ним у 2015 р.[44] Далі відбуваються досить дивні речі. "*Державна безпека*" повертається в Україну в Законі "Про національну безпеку", прийнятому Парламентом у 2018 р.[45] Її визначення йде першим та майже слово в слово повторює визначення національної безпеки, що йде нижче: "4) державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру. … 9) національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз". Навіщо вводити в закон поняття "*державна безпека*", визначення якого слово в слово повторює визначення національної безпеки?

На початку 2022 р. В. Зеленський повернув "*державну безпеку*" в Україну окремим документом, підписавши "*Стратегію забезпечення державної безпеки*", в якій з’явилась абсурдна "*державна політика у сфері забезпечення державної безпеки*". Кривава "*державна безпека*" підмінила національну тихо, підло та непомітно. Так крадії підмінюють чемодан на вокзалі. Поряд з тим, який потрібно вкрасти, ставлять такий же. Потім забирають потрібний, а порожній залишають. Просте шахрайство.

Путінська пропаганда для утримання під контролем мислення людей використовує метафоричне управління, а пропагандистські метафори бере з мови "*радянського*" тоталітаризму. Хто і з якою метою повернув "*радянську*" метафору "*державна безпека*" в Україну та, поєднавши її з такою ж метафорою "*державна політика*", створив абсурдний покруч "*державна політика у сфері державної безпеки*"?

Символічно, що "*Стратегію забезпечення державної безпеки*", в якій з’явилась "*державна політика у сфері державної безпеки*" та в якій немає а ні нації, а ні національної безпеки, 16 лютого 2022 р. підписав В. Зеленський, що зайняв посаду президента України, використовуючи мову "*радянської*" пропаганди. "*Слуга народу*" – тоталітарна метафора, що походить з мови Сталіна. В "*СРСР*" вона використовувалась для імітації мови політики. Уже через тиждень полковник "*державної безпеки*", як і колись Сталін, віддав наказ знищити українську націю.

Справжня мова ніколи не вводить в оману. Порожнім набором слів виявились як усі стратегії та закони, так і всі книжки, статті та дисертації про "*державну політику національної безпеки*", "*національну безпеку держави*", "*державну безпеку*" та "*безпеку держави*", що створювались в Україні за останні більш ніж тридцять років.

Нація без безпеки. Опинилась у смертельній небезпеці.

За період свого правління комуністи позбавили людей, що мешкали в "*СРСР*", головного, що робить людину людиною – мови. Знищивши природну мову, вони створили мову-підробку, мову-шахрайство. Знаряддя злочину тоталітарних пропаганд – слова. Створені "*радянською*" пропагандою порожні слова та словосполучення вбивали та продовжують вбивати здатність людини думати.

Можливо, колишнім "*радянським*" людям та їх нащадкам варто повернути собі і мову, і безпеку?

[1] Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1057 від 14.09.2011 "Про затвердження Переліку наукових спеціальностей". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-11#Text (дата звернення: 25.01.2024).

[2] Зірками всередині лапок позначаються 1) слова, створені "*радянською*" пропагандою, які не мають змісту та/або мають абсурдний зміст; 2) слова, зміст яких був змінений комуністами у порівнянні з їх початковим значенням у природній мові; 3) цитати з пропагандистських текстів, створених тоталітарними режимами; 4) цитати з сучасних текстів українською та російською мовами, в яких вживаються слова та словосполучення, створені тоталітарними пропагандами.

[3] Постановление Политбюро ЦК ВКП(б) об утверждении проекта постановления ЦИК СССР "Об образовании общесоюзного Народного Комиссариата внутренних дел". 15 Июля 1934 г. URL: https://docs.historyrussia.org/ru/nodes/77696#mode/inspect/page/2/zoom/4 (дата звернення: 25.01.2024).

[4] Конституция (Основной закон) Союза Советских Социалистических республик. Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года URL: https://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm (дата звернення: 25.01.2024).

[5] Покруч – спотворене, позбавлене змісту слово, словосполучення чи фраза; помісь, мішанець, потвора, гібрид.

[6] Закон України "Про національну безпеку України" від 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 25.01.2024).

[7] Постанова Верховної ради Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України від 16 січня 1997 р. України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3/97-вр#Text (дата звернення: 25.01.2024).

[8] Указ Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 грудня 2021 року "Про Стратегію забезпечення державної безпеки". 16 лютого 2022 року № 56/2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/562022-41377 (дата звернення: 25.01.2024).

[9] Дивіться, наприклад: Купина Н. А. Тоталитарный язык : словарь и речевые реакции / Н. А. Купина. — Екатеринбург ; Пермь : Изд-во Урал. ун-та, 1995..; Масенко Л. Т. Мова радянського тоталітаризму / Лариса Масенко ; НАН України, Ін-т української мови. - Київ : Кліо, 2017. ; Thom, Francoise, Newspeak : the language of Soviet communism, London : Claridge, 1989; Young, John Wesley, Totalitarian Language: Orwell's Newspeak and Its Nazi and Communist Antecedents, University Press of Virginia, 1991; Andrews Ernest, Legacies of totalitarian language in the discourse culture of the post-totalitarian era: the case of Eastern Europe, Russia, and China, Lansington books, 2011; Buller, Andreas, Morality and Language of Titaliatarianism, Lit Verlag, 2023; Heine Matthias, Verbrannte Wörter: wo wir noch reden wie die Nazis – und wo nicht, Berlin : Dudenverlag , 2019.

[10] Cameron, Deborah, Ideology and language. Journal of Political Ideologies, Volume 11 (2), 2006, 141 – 152.

[11] Наприклад, дивіться розділ сайту уряду Великобританії "National Policy Statements for energy infrastructure". URL: https://www.gov.uk/government/collections/national-policy-statements-for-energy-infrastructure (дата звернення: 25.01.2024).

[12] Наприклад, дивіться: Національна стратегія безпеки Німеччини. Українською мовою: дата звернення: 25.01.2024).

Німецькою мовою: URL: https://www.bmvg.de/resource/blob/5636374/38287252c5442b786ac5d0036ebb237b/nationale-sicherheitsstrategie-data.pdf (дата звернення: 25.01.2024).

[13] В українській та російській мові "публікою" називають глядачів, що приходять подивитись шоу, концерт чи театральні вистави.

[14] "*Радянський*" комуністичний режими визнаний злочинним Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text

[15] Наприклад, дивіться: Ленин В. И. Очередные задачи Советской власти. 1918, URL: https://www.marxists.org/russkij/lenin/works/36-2.htm ; Сталин И.В., Одна из очередных задач. "Правда" № 67, 9 апреля 1918 г. URL: https://www.marxists.org/russkij/stalin/t4/next_goals.htm 12.07.2024; (дата звернення: 25.01.2024).

[16] Наприклад, " Политбюро предполагает, что нельзя допускать существования двух законодательствующих президиумов. Президиум, если он является верховной властью, не может быть разделен на две или больше частей, необходимо, чтобы верховная власть была единой", - говорив Сталін. // Сталин И.В. Практические мероприятия по проведению в жизнь резолюции XII съезда партии по национальному вопросу: Доклад по второму пункту порядка дня IV совещания ЦК РКП(б) с ответственными работниками национальных республик и областей. 10 июня 1923 г. // Четвертое совещание ЦК РКП с ответственными работниками национальных республик и областей. Стенографический отчет. М., 1923. - Сталин И.В. Cочинения. – Т. 5. – М.: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы, 1947. С. 313–326. URL: https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t5/t5_25_3.htm 15.07.2024 (дата звернення: 25.01.2024).

[17] Сталин И.В. Марксизм и вопросы языкознания Сталин И.В. Cочинения. – Т. 16. – М.: Издательство "Писатель", 1997. С. 104–138. URL: https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t16/t16_26.htm (дата звернення: 25.01.2024).

[18] Дивіться, наприклад, Сталин И.В. Политика Советской власти по национальному вопросу в России. "Правда" № 226, 10 октября 1920 г. URL: https://www.marxists.org/russkij/stalin/t4/policy_national_question.htm 11.07.2024 ; Вышинский А. Я. 1. Политика Советской власти в области распределения и обмена ; 2. Кооперация и ее виды. - М., 1921. - (Библиотека пособий для участковых школ ; № 1-2). URL: http://elib.shpl.ru/ru/nodes/60683-vyshinskiy-a-ya-1-politika-sovetskoy-vlasti-v-oblasti-raspredeleniya-i-obmena-2-kooperatsiya-i-ee-vidy-m-1921-biblioteka-posobiy-dlya-uchastkovyh-shkol-locale-nil-1-2 11 11.07.2024 ; Сталин И.В., Политический отчет Центрального Комитета XV съезду ВКП(б)[70] 3 декабря 1927 г. "Правда" № 279, 6 декабря 1927 г. URL: https://www.marxists.org/russkij/stalin/t10/t10_13.htm (дата звернення: 25.01.2024).

[19] Стаття "*Политика*". Большая советская энциклопедия онлайн. URL: https://bse.slovaronline.com/ (дата звернення: 25.01.2024).

[20] Patterson, Thomas E., We the people / Thomas E. Patterson, Bradlee Professor of Government and the Press, John F. Kennedy School of Government, Harvard University. Thirteenth edition. New York, NY : McGraw-Hill Education, [2019]

[21] Беседа И.В. Сталина по вопросам политической экономии. Запись 22 февраля 1950 г. URL: https://istmat.org/node/26301 06.07.2024

[22] Сталин И.В. Политический отчет Центрального Комитета XIV съезду ВКП(б)50, 18 декабря 1925 г. URL: https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t7/t7_32.htm 06.07.2024

[23] Выборы в Верховный совет СССР. Красное знамя. 9 октября 1945. URL: https://pgpb.ru/media/digitization/d9e73a6cfbe244ac9d32551bca4d638d.pdf

[24] Щеголев К. Г. Социалистическая демократия в действии. URL: https://www.muctr.ru/upload/iblock/421/1367.pdf 06.07.2024

[25] Калинин, М.И. Выборы и советская демократия : Статьи и речи. - Москва : Советская Россия, 1958. URL: https://www.prlib.ru/item/1417136 06.07.2024 06.07.2024; Черненко К. У. XXIV съезд КПСС о развитии внутрипартийной и советской демократии, совершенствовании партийного и государственного аппарата. URL: https://www.gensek.ru/publications/articles/381.html 06.03.2024

[26] Советская демократия – высшая форма демократии. Сборник статей. – ОГИЗ, Новосибирское областное государственное издательство, 1945. URL: https://www.prlib.ru/item/1054275

[27] 5 декабря -день советской конституции. // За физкультурные кадры. 28 ноября 1969 г. URL: http://lesgaft.spb.ru/sites/default/files//paperlesgaft/z_1969_11_28_n37_597.pdf

[28] Си Цзиньпин: Народная демократия во всем процессе - самая истинная и самая эффективная демократия. // Российская газета. 16.10.2022 URL: https://rg.ru/2022/10/16/si-czinpin-narodnaia-demokratiia-vo-vsem-processe-samaia-istinnaia-i-samaia-effektivnaia-demokratiia.html

[29] Песков на фестивале молодежи оценил демократию в России. // Коммерсант. 06.03.2024. URL: https://www.kommersant.ru/doc/6559851

[30] Про особливості перекладу принципу trias politica/separation of powers на "*радянську мову*", дивіться: Пелагеша Н. Тоталітарний абсурд: "державна влада" та її "гілки". Лівий берег. 05.03.2020. URL: https://lb.ua/blog/natalia_pelagesha/451763_totalitarniy_absurd_derzhavna.html

[31] Про наслідки використання словосполучення "*державна влада*" в юридичній мові колишніх "*радянських*" республік дивіться: William E. Pomeranz, How "The State" Survived the Collapse of the Soviet Union, Kennan Cable No. 18 l September 2016. URL: https://www.wilsoncenter.org/sites/default/files/media/documents/publication/kennan_cable_no._18_how_the_state_survived_the_collapse_of_the_soviet_union.pdf (дата звернення: 25.01.2024).

[32] Наприклад, голова Офісу президента так говорить про ставлення до проведення президентських виборів в Україні В. Зеленського: "Якщо наші партнери прийдуть і скажуть, що готові вирішити всі чотири питання, влада в особі президента – готова. Він (Зеленський) – людина, яка дійсно не тримається за владу. Він точно не буде використовувати війну для того, щоб знаходитись при владі і не давати можливості для демократичних виборів. Щойно така можливість виникне, у той же час президент зробить все для того, щоб вибори відбулися". // UNIAN. 10.11.23. URL: https://www.unian.ua/politics/vibori-prezidenta-v-ukrajini-yermak-rozpoviv-shcho-planuye-vlada-12451938.html#goog_rewarded (дата звернення: 25.01.2024).

"Власти России сократят расходы на науку до минимума более чем за 20 лет"/ URL: https://dzen.ru/a/Zo04G-QZJkq0_vte (дата звернення: 25.01.2024).

[33] Для прикладу приведу переклад англійською двох речень з Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003, який опублікований в збірнику Security Sector Legislation of Ukraine (The Security Sector Legislation of Ukraine. Third Edition – Сenter for Аrmy, Сonversion and Disarmament Studies, Geneva - Kyiv, 2017. – 714 p. URL: https://www.dcaf.ch/sites/default/files/publications/documents/Security%20Sector%20Legislation%20Ukraine%202017_eng.pdf (дата звернення: 25.01.2024)).

В Законі написано наступне: "Воєнна організація держави - сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем з боку суспільства… Правоохоронні органи - органи державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій". Дослівний переклад: "The military organization of the state is a set of organs of state power, military formations formed in accordance with the laws of Ukraine, the activities of which are under democratic civilian control from the site of society … Rightprotecting organs – organs of state power, which are entrusted with the implementation of right protection functions by the Constitution and Laws of Ukraine".

Переклад у збірнику: "State Military Organisations are state and military agencies (generically referred to as Armed Forces hereinafter) created and democratically regulated in accordance with the Laws of Ukraine… Law Enforcement Agencies are constitutionally assigned state organisations responsible for law enforcement".

[34] Gorham, Michael S. Tongue-Tied Writers: The Rabsel'kor Movement and the Voice of the "New Intelligentsia" in Early Soviet Russia, The Russian Review, Vol. 55, No. 3 (Jul., 1996), pp. 412-429

[35] Ленин В. Задачи пролетариати в данной революции. Апрельские тезисы. Напечатано 7 апреля 1917 года в газете "Правда" N_26. URL: http://www.hrono.ru/libris/lib_l/lenin_apr.php (дата звернення: 25.01.2024).

[36] Сталин И.В. Вся власть Советам! Сталин И.В. Cочинения. – Т. 3. – М.: ОГИЗ; Государственное издательство политической литературы, 1946. URL: https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t3/t3_58.htm (дата звернення: 25.01.2024).

[37] Orwell George, As I Please. Tribune, 17 March 1944. URL: http://www.telelib.com/authors/O/OrwellGeorge/essay/tribune/AsIPlease19440317.html (дата звернення: 25.01.2024).

[38] Володин: "Есть Путин — есть Россия, нет Путина — нет России". Московский комсомолец. 23.10.2014. URL: https://www.mk.ru/politics/2014/10/23/volodin-est-putin-est-rossiya-net-putina-net-rossii.html (дата звернення: 25.01.2024).

[39] Зміна змісту слів природної мови є тим способом обману, який використовували всі тоталітарні режими, включаючи нацистський. Наприклад, слова держава та народ з описаним вище виключальним значення лежали в основі нацистської пропаганди. Про те, яким чином це робили гітлерівці, дивіться в роботі німецького філолога В. Клемперера LTI. Язык Третьего рейха. Записная книжка филолога. Пер. с нем. А. Б. Григорьева. М.: Прогресс-Традиция, 1998. 384 с.; ISBN 5-89493-016-2. (V.Klemperer. LTI. Notizbuch eines Philologen. Berlin, 1947)

[40] Указ Президента України №392/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України". URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 25.01.2024).

[41] Федеральный закон от 28 декабря 2010 г. N 390-ФЗ "О безопасности" (с изменениями и дополнениями) URL: https://base.garant.ru/12181538/ ; Указ Президента РФ от 2 июля 2021 г. N 400 "О Стратегии национальной безопасности Российской Федерации". URL: http://www.kremlin.ru/acts/bank/47046 (дата звернення: 25.01.2024).

[42] Див. наприклад: Блатин С.В. Государственная безопасность Российской Федерации: становление содержание понятия. // Ученые записки Орловского государственного университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки, 2014. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/gosudarstvennaya-bezopasnost-rossiyskoy-federatsii-stanovlenie-i-sovremennoe-soderzhanie-ponyatiya (дата звернення: 25.01.2024).

[43] Указ Президента України № 105/2007 "Про Стратегію національної безпеки України" від 12 лютого 2007 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/105/2007#Text (дата звернення: 25.01.2024).

[44] Указ Президента України №287/2015 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 6 травня 2015 року "Про Стратегію національної безпеки України". URL: https://www.president.gov.ua/documents/2872015-19070 (дата звернення: 25.01.2024).

[45] Закон України від 21 червня 2018 № 2469-VIII "Про національну безпеку України", URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 25.01.2024).