До чого призведе підвищення мінімалки?

Протягом минулого року уряд неодноразово наголошував, що соціальні стандарти у проєкті бюджету на 2025 рік залишатимуться замороженими, оскільки їхнє підвищення потребує значного фінансового ресурсу. Це видається обґрунтованим кроком, враховуючи дефіцит бюджету та невизначені перспективи завершення війни. Соціальні виплати займають друге місце у структурі бюджету після витрат на оборону та безпеку. У 2024 році вони становили 469,4 млрд гривень, у 2025 заплановано виділити 431,5 млрд грн. 

Відмова від підвищення мінімальних соціальних стандартів закріплена у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки, схваленій урядом у червні 2024 року. У вересні міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що розмір мінімальної заробітної плати у 2025 році залишиться незмінним через відсутність можливості для її підвищення. Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа у жовтні 2024 року підтвердила цю позицію та висловила думку про доцільність відмови від категорії "прожитковий мінімум" у розрахунках бюджету, оскільки його неможливо привести до реального рівня через численні прив’язані до нього виплати. За її підрахунками, збільшення мінімальної заробітної плати на 100 грн спричинить додаткові бюджетні витрати у розмірі 5,3 млрд грн. Водночас Підласа зазначила, що можливість перегляду соціальних стандартів залишається відкритою у разі перевищення прогнозного зростання ВВП за перше півріччя наступного року. Що потенційно робить можливим прогноз Міністерства економіки щодо зростання реального ВВП України на 3,6% за підсумками 2024 року.

Водночас наприкінці лютого 2025 року тема мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму знову стала актуальною через повідомлення в медіа про реєстрацію у Верховній Раді законопроєкту, що передбачає значне підвищення цих показників у 2025 році. Якщо враховувати запропоновані у законопроєкті підвищення та розрахунки голови бюджетного комітету, то лише збільшення мінімальної заробітної плати спричинить додаткові видатки у понад 150 млрд грн. З огляду на поточний дефіцит бюджету та можливе його збільшення через зростання військових витрат, які стабільно підвищуються протягом останніх трьох років повномасштабного вторгнення РФ, таке рішення викликає значні сумніви щодо його обґрунтованості.

Чому підвищення МЗП це популістичний крок, а не ефективний механізм соціального захисту громадян, і які можуть бути його негативні наслідки?

Збільшення податкового навантаження. Зростання мінімальної заробітної плати автоматично підвищує мінімальний страховий внесок ЄСВ. Це лягає додатковим тягарем на підприємців, особливо з урахуванням нещодавнього підвищення військового збору та рекордної кількості закриття ФОПів у січні 2025 року. 

Вплив на ринок праці та економічну активність. Підвищення витрат на оплату праці може призвести до збільшення частки тіньової зайнятості, скорочення робочих місць або навіть закриття підприємств. Зокрема, це може негативно вплинути на найменш захищені категорії працівників, яких звільнятимуть у першу чергу. 

Прискорення інфляції. Підвищення мінімальної заробітної плати збільшить купівельну спроможність населення, що спричинить додатковий інфляційний тиск. З огляду на те, що інфляція у січні 2025 року вже перевищила цільовий рівень Національного банку (12,9% проти запланованих 5%), це може ускладнити реалізацію монетарної політики регулятора. Зокрема, підвищення мінімальної зарплати може змусити Національний банк зберігати високий рівень облікової ставки та підвищувати її далі.

Зростання бюджетних видатків. Мінімальна заробітна плата є базовим показником для розрахунку багатьох соціальних виплат, зокрема пенсій та соціальної допомоги. В умовах обмежених ресурсів це може призвести до необхідності скорочення інших критично важливих видатків.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум не є реальними показниками добробуту громадян і не відображають економічну ситуацію. В українських реаліях їх підвищення, скоріше, є політичним рішенням, що не враховує макроекономічні ризики та загрози для стабільності фінансової системи.