Перемир’я — та ж війна

Так само стоїть питання використати час та засоби, які у тебе є. Так само можна програти перемир’я, або виграти. Тож якщо перемир’я раптом станеться - треба буде його виграти.
Треба буде десь взяти більше піхоти, це головне. Росіяни точно будуть накопичувати людський та матеріальний ресурс для наступу — він, за збігом, саме зараз у них практично закінчився.
Треба буде навчитися врешті будувати сучасні, відповідні нинішній дроновій війні укріплення. Щоб ворожа піхота і танки не підійшли близько, щоб наші ротації та забезпечення особового складу відбувалися без втрат. Щільне мінування, система відео- та інших сенсорів. Дороги, захищені від ФПВ та дистанційного мінування.
***
Чи зможемо ми, в умовах розквітлих надій на легкий мир, набрати більше людей у піхоту? Важко.
Чи зможемо ми встигнути виробити мільйони необхідних мін, щоб замінувати, зацементувати інженерними боєприпасами існуючу лінію оборони? Навряд чи.
Чи зможемо ми спорудити гарні укріплення і захищені від атак лінії комунікації? Так, якщо задіємо при цьому розум.
Ми сильні тоді, коли ми мобілізовані. Коли ми розхолоджуємося, то ворог, котрий невпинно себе підганяє власною жорстокістю, нас переграє. Бо він вірить у зло завжди, а ми до останнього — не віримо, аж поки наша власна кров не потече в черговий раз і не витверезить нас ненадовго.
Забавно, що лавров знов завів пісню про захист руцких, у яких начебто, вкрали історію, ну і пу вимушен їх захищати, начебто, коли літять на міста і села бомби і ракети вбивають лише бэндэровцев, а руцкій язик - то непробивпюаемая броня...
Невжеж, хтось і далі буде слухати цей бред про те, що пу вдерся в Україну забрати "своє"... угу о аш дважди "своє", і Запоріжська січ по версії пу, це теж москалі... маразм кріпчал
У такому разі, краще було би для всіх отгородитися від людожерів рвом з крокодилами і не дозволяти їм по світу заразу руцкого миру розносити.
Незай пу пригадає про кордони Османської імперії і віддасть туркам Крим, в якому зараз кримські татари живуть гірше пасинків і т.д. расєя попрала УСІ підписані нею угоди, від Заключного Акта в Хельсики, уставу ООН, угоди з Україною, вже не кажучи про буд.меморандум. тому, віри до імперії зла не має і бути не може.
Тільки ЗСУ надійний гарант безпеки, тому треба їх усіляко розбудовувати і зміцнювати, іншого лому не має.
Що може дати нам перемир'я?
Можливість створити справді мотивовану КОНТРАКТНУ армію за допомогою ЄС. ЄС же бажає, щоб ми мали "сильну позицію"? Ну, от мають шанс показати це в реальності, а не лише на словах. Вони можуть профінансувати контрактників ЗСУ "поза НАТО". Можуть створити спільно з Україною Сили швидкого реагування для використання поза територією України. На базі тих, хто після служби за контрактом в ЗСУ бажав би продовжити військову кар'єру. Для хлопців - це реально військова кар'єра. Для українців та громадян з інших країн - стимул вступати в ЗСУ за контрактом.
Боятися потрібно не перемир'я, пане Юрію. Боятися потрібно дурні, типу бусифікації. Перемир'я може привести нас до миру, якщо ми будемо розумні. Бусифікація та перетворення країни в концтабір гарантовано приведе лише до українського 17 року.
Але війна та армія мають іще один вимір. Соціальний. Війна взагалі, якщо подивитися ретроспективно, це здебільшого соціальна історія. Особливо "довга війна".
Так от, шановні колеги, якщо вести мову про "довгу війну", то в цій історії здатність соціуму її витримувати виходить на перший план і в якихось аспектах стає більш важливою задачею, аніж навіть ефективність армії.
І тут контрактна армія - це вже навіть не про мотивацію чи ефективність. Це про те, що контрактна армія грає надзвичайно важливу роль - ЗАПОБІГАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ВИБУХУ. Який в умовах довгої війни, яка не має горизонту закінчення - це лише питання часу.
Тобто, якщо добитися миру за допомогою США не вийде, Україна опиниться в реальності "довгої війни" з переважаючим у всьому противником, який, до речі, створив усі умови для її безболісного для соціуму ведення: контрактну армію, надійні військові альянси, перезапустив власний ВПК тощо. І витримати таку війну ми зможемо, лище якщо зробимо ТЕЖ САМЕ. Зрозумійте нарешті, путін платить великі гроші контрактникам не від доброти душевної, а щоб тримати російський соціум у стані низької соціальної активності. Це одна з основних вимог успішного ведення "довгої війни".
От для чого Україні теж потрібна контрактна армія. Інакше ми не просто програємо, ми отримаємо власний 17 рік і ніякі жорсткі репресивні закони, внутрішня армія силовиків чи закриті кордони не запобіжать нашому 17 року. Це не мої размишлізми. Це закони функціонування соціуму та психології людини. І як жоден закон не змінить силу тяжіння, так і жодні закони чи репресії не стримають людей, яких поставлено у ситуацію соціальної безвиході, якою для більшості населення завжди була, є і буде безкінечна війна.
Пам'ятайте про це завжди, коли ведете мову про перспективи України у цій війні.
Довга війна апріорі не може бути безболісною, якщо забути про ефективність застосування людей. Довга війна з бездарним командуванням по точках на карті апріорі передбачає збільшення втрат, що дорівнює збільшенню кортежів "на щиті" у тилових містах, що в свою чергу лише підсилюватиме соціальне напруження.
Жодні контракти із будь-якими захмарними сумами виплат не спонукатимуть людей йти до війська, котре не забезпечене, кероване ідіотами в ОСУВах, та на Банковій 11. Жодні цифри на картці не зігріють солдата у холодному окопі. Жодні цифри на картці не створять з повітря РЕБ в момент, коли на тебе летить ворожий ФПВ дрон. Жодні цифри на карті не врятують від ФАБ-3000.
Де я таке писала?
Я писала про те, що перспектив виграти "довгу війну" немає. Але є можливість її витримати. Різницю бачите? Реальність така, що витримати "довгу війну" - це для України і є Перемога. А скільки років може йти така війна - хз. Цього не знаємо ни Ви, ні я, ні Папа Римський, ні сам путін. Ось чому потрібно створювати механізми ведення "довгої війни". Путін їх створив і наразі йому немає особливого сенсу йти на перемир'я.
Але ми не створили. Тому ми у слабкій позиції. І тому ми скоріш за все "довгу війну" не витримаємо ні військово, ні, що важливіше, соціально.
Можемо опинитися в ситуації "піррової перемоги " - коли святкувати її буде нікому - залишиться пару мільйонів - решта або загине ,або розїдеться по світу .
Десь недавно була інформація - що прогноз демографії України при таких розкладах - -15 мільйонів до 2100 року
Їх наразі дві. Одна: ну саме про "гуртування навколо" заради Перемоги і не зважаючи на втрати. Ну і про те, що заради цієї великої мети усі засоби, в тому числі, внутрішні, стосовно власного населення, виправдані та єдино необхідні.
І є другий підхід, до прихильників якого відношуся я і який можна стисло охарактеризувати так: якщо вже нам випало опинитися на "довгій війні", то необхідно створити "механізми" її ведення. Які дозволять витримати цю війну і при цьому не дожити до соціального вибуху, знелюднення та повного руйнування економіки.
Ці механізми відомі: контрактна армія, як запобіжник соціального вибуху та фундація для створення мотивованої професійної мідітарної потуги; залучення найманців з інших країн для збереження власного населення; поступове відкриття кордонів для запобігання депопуляції та стимулювання економіки; мілітарізація економіки; створення військових альянсів з союзниками; виселення населення з прикордоних регіонів та створення там системи оборони.
Я можу вам сказати, що з того, що можна побачити у відкритих джерелах, росія вже створила усі ці механізми. Ось прям можете пройти по перерахованому - усе це в росії вже є, вже діє. А от Україна не створила жодного з переліченого. Виникає питання: то хто насправді готується до довгої війни всерйоз? І хто тоді має шанси у ній виграти? І на кого та на що сподіваємося ми, роблячи усе з точністю навпаки?
Козаки- люди , над якими владу мали тільки обрані ними військові командири. Добровільно-контрактна участь . Гетьмана обирали на виборах .
Рекрути - система комплектування регулярного війська в Московії з податних верств населення ,часто кріпаків - на 20-25 років . Не мали жодних прав. Офіцери призначалися згори ,царем.
Для мислячих людей є привід замислитися
Після цього речення перестав читати. Чмобіки-ракети-бомби скоро закінчаться - це чуємо постійно з 2022 року. Вже якось набридло. А тим часом Юрій Бутусов пише, що на Курщині чмобіки мають перевагу в людському ресурсі, який буцімто в них практично закінчився, в дронах, арті і т.д.
А ще лопат. Бо саме так будуть виграватися технологічні війни 22 століття .
Вбити щойномобілізованих за якусь точку на карті - наш шлях.
Коли ж їм вже дійде... Мабуть тоді, коли вже буде пізно.
Як ви рахуєте в оту ***** хтось піде за власним бажанням?
Подивіться як останнім часом змінилась бусифікація, хапають в першу чергу водіїв Тесла та Геліків. Це небезпечна гра, бо можна потім і отримати неприємностей від таких бусифікованих, але все одно ризикують і хапають саме їх. *** кошмарить онліфанщіц. Це все свідчить про підготовку до миру і зйобу звідси, поки для всієї цієї сволоти не настав небезпечний момент. Намагаються нагрести побільше, щоб вистачило до кінця життя. Ні про яку оборону чи війну не йдеться, бусифікація це просто спосіб примусити громадянина продати квартиру і купити виїзд. Все.
Але дуже ймовірно, наступний акт війни вже буде після Трампа і запобігти цьому буде дуже і дуже складно, особливо якщо спрогнозувати процеси які скорійш за все будуть панувати в Україні і ослаблювати її.