Від розрухи до лідерства: чому Корея – це приклад для України

П'ятий день нашого перебування в Південній Кореї став ще одним важливим кроком у вивченні досвіду цієї країни та налагодженні партнерських зв’язків. Ми відвідали місцеву раду повіту Хам’ян – регіону, який, до речі, є побратимом Дрогобицького району Львівщини. Разом з керівництвом району та представниками місцевого бізнесу обговорювали можливості співпраці, обмінювалися ідеями, шукали точки дотику.

Хам’ян – це 40-тисячний повіт у провінції ПівденнийКьонсан, оточений мальовничими пагорбами та родючими землями. Ця місцина славиться своєю сільськогосподарською продукцією – яблуками, полуницею, женьшенем. Але головне – це організованість і практичний підхід до розвитку. Місцева влада й громади активно працюють над створенням комфортного середовища для людей: облаштовані громадські простори, доглянуті парки, а поруч – продумані дрібниці, які роблять життя зручнішим. Наприклад, у парках встановлені безкоштовні компресори, щоб люди могли очистити взуття від піску після прогулянки. Начебто дрібниця, але це свідчить про уважність до деталей і турботу про людей.

Окремо відбулася зустріч із губернатором провінції Південний Кьонсан. Ми говорили, зокрема, про те, як Добробат відновлює зруйновані війною громади України, як волонтери працюють, незважаючи на постійні обстріли, і як важливо залучати міжнародних партнерів до цієї справи. Згадав, що в лавах Добробату вже є волонтери з 29 країн світу. І висловив сподівання, що невдовзі до нас долучатьсяй південнокорейські волонтери. Звісно ж, під час розмови йшлося і про важливість розвитку горизонтальних зв’язківна рівні міст та громад та інші суто практичні питання.

Завершили день у FOODPOLIS – Національному харчовому кластері, розташованому в місті Іксан. Це справжнє місто харчових технологій, що поєднує наукові дослідження, виробництво, логістику та дистрибуцію. Це масштабний проєкт, створений у 2015 році з метою розвитку харчової промисловості та виходу корейських продуктів на світові ринки. FOODPOLIS – це не просто промисловий парк, а екосистема, що об’єднує дослідницькі центри, виробничі компанії та стартапи, які впроваджують інновації у харчову промисловість. Тут працюють десятки лабораторій, де випробовують нові технології та розробляють унікальні продукти. Держава, бізнес і наукові установи об’єднують зусилля, щоб створити потужний економічний ефект. Чому це важливо для нас? Тому що агросектор – одна з ключових галузей економіки України, і навіть у часи війни він продовжує працювати. Нам потрібні подібні проєкти, щоб розвивати переробку й впевнено конкурувати на глобальному рівні, створювати додаткові робочі місця та забезпечувати економічне зростання країни.

Саме тому так важливо залучати корейські інвестиції в українську економіку. Бізнесмени та урядовці Південної Кореї вже мають унікальний досвід розвитку промислових та аграрних кластерів, і їхня участь у відбудові України може стати ключовою. Це можливість не тільки для нас – це відкриття нових ринків і перспектив для південнокорейських компаній.

Завершуючи цей день, ще раз переконуюся: нам є чого навчитися в Кореї. Ця країна, яка 70 років тому лежала в руїнах після війни, сьогодні входить до ТОП-10 світових економік. Це надихає. Їхній досвід – це не просто історія успіху, а практичний приклад, як можна розвивати свої громади, як використовувати ресурси ефективно, як ставати сильнішими навіть після найважчих випробувань.

Ми продовжимо працювати над налагодженням зв’язків між українськими й корейськими достойниками, містами, громадами та організаціями. Бо саме така співпраця зможе наблизити нашу перемогу й системне та якісне відновлення України.  
—————

Завершуємо нашу подорож Кореєю. Вона розпочалася з першого дня, продовжилася другим, третім і четвертим, а сьогодні, в останній день, ми підбиваємо підсумки…