Чому країни світу підтримують чи не підтримують Україну?
Можливо, вам буде цікаво. Очевидно, ці пункти не вичерпують теми, але якщо брати основне, то ось воно.
---
Чому країни підтримують Україну?
1. Заради власної безпеки. Країни Східної, Центральної та Північної Європи знають, що таке російська агресія. Вони розуміють, що після падіння України війна прийде на їхню землю.
2. Заради збереження світового порядку, заснованого на правилах, домовленостях та альянсах. Якщо все це більше не працює, якщо агресія залишається безкарною, то агресії стане більше, і багатьом країнам доведеться пролити більше крові власних громадян.
3. Заради економічного інтересу. Російська агресія підриває стабільність глобальної економіки (зернові ринки, енергетика, логістика). Підтримка України – це інвестиція у стабільність торговельних шляхів і ринків.
4. Але є місце й ідеалізму. Вся людська цивілізація побудована на архетипі перемоги слабкої відважної правди над жорстокою тупою силою. Давид і Голіаф, триста спартанців, повстанці проти галактичної імперії у Зоряних війнах чи Дюні, хоббіти проти Саурона, Гаррі Поттер проти Волдеморта і так далі.
Чому країни не підтримують Україну?
1. Тому що отруєні безпекою. Чимало громадян вважають, що це не їхня війна, що війна не прийде до них або ж від неї можна буде сховатися. А мілітаризація забирає гроші з сімейного бюджету. А росія задовольниться Україною і далі не піде. Популісти цим користуються заради збільшення власних рейтингів.
2. Залежність від росії. Деякі країни досі сильно залежать від російських енергоносіїв, ринків чи інвестицій. Вони бояться економічних втрат більше, ніж вигод від перемоги України.
3. Тому що бояться розпаду росії. Поразка росії майже напевно означає її розпад, а це асоціюється з неприйнятними ризиками, на кшталт розповсюдження ядерної зброї, масштабної кризи біженців, радикального ісламізму, зростання сили Китаю. Пастка москвоцентризму, в який потрапили західні аналітики та політики, не дозволяє побачити хороших сценаріїв, що ведуть до сталого миру й економічної вигоди.
4. Тому що протягом багатьох років працюють російські гроші, російська пропаганда, хиби російських студій.
5. Тому що не спрацьовує антиколоніальний наратив. Чимало країн, які самі були колоніями й здобули свою незалежність у боротьбі, не розуміють, що Україна веде антиколоніальну боротьбу проти імперії, яка хоче знову її загарбати. Це тому що українці є білими, та через антизахідні настрої, а також тому, що росія сприймається як нащадок Радянського Союзу, який виглядав як антиколоніальна сила, хоча був жорстоким колонізатором своїх власних колоній.
А потім Україна така - ойц, чому ж мені не допомагає Трампістан, Ізраїль та інші потужні країни?
Хоча жоден фріпалестин за Україну не загинув...
Нащо пан таку дурню пропонує ?
Може пану зле ... тоді треба до лікаря , а не на Цензор ?!
Яша Кедмі представляє увесь Ізраїль ?
Бібі Натаньяху політична тварина, якщо Ви розумієте, що це не образа. І діючий Прем"єр. Він представляє інтереси Ізраїлю і їм Хамас не друг. Якщо ми з Хамасом колись "вляпались", то чому ображатися ?
Палестина зробила це в середині 1980-х років, а 30 років до того збиралася виганяти євреїв з їхньої власної держави, щоб все було арабське, при тому що і арабської держави там не було до 1948 року
про що тут сперечатися ? Ізраїль наводить порядок і нехай їм щастить в цьому
жаль цивільні жертви з обох боків, але бездіяльність яку пропонують Ізраїлю оонівці, теж вбиває цивільних
Супер ! І я так хочу ! Нє, не хочу ... але ж ...
То ж які до нас тепер претензії . ?
Ізраїль нам ніхто абсолютно . Ні друг ні ворог . Ми їм нічим не зобов'язані , вони нам теж ,, то ж і голосуємо - кожен так як хоче .!
Мабуть найдивніше у всьому цьому. Слабкі країни мали би бути зацікавленими у збереженні міжнародного права, щоб на них ніхто не нападав. Але як і положено ідіотам всі живуть одним днем і не думають що завтра наступними можуть стати вони.
Підтримка чи непідтримка тими чи іншими країнами України ,має ті ж самі причини, як і борцювання пана Пекаря за права свободи в Україні . Коли пану Пекарю вигідно і він знає ,що може отримати певні гешефти - він захищає права та свободи - висловлючись на підтримку ХАП і НАгреБУ, але коли потрібно говорити , про щоденні порушення прав недочєловєків -ухилянтів чи перетворення солдат на рабів - то астронавт Пекарь з галактичних висот не помічає цей пил зємних забот....
Причини одні й ті самі - інфантильність ,конформізм, залежність від комфорту ,лицемірство, брехня - ті причини , які заважають підтримувати Україну , а користь ,жадібність , та невігластво спонукають підтримувати ворога . Всі інші причини похідні від цих
Чи хтось із вас коли-небудь задумувався - а чому лідери Америки та Британії полетіли до Ялти? До СРСР - держави, політична модель якої була для них неприйнятною? Не Сталін полетів до США, а навпаки. І навіть не в Моску, а в Ялту, до Сталіна НА ДАЧУ! В дипломатії важливо все, особливо деталі. А тут не деталі, а просто дипломатична маніфестація. Премєр Британії, тодішнього лідера Європи та президент США, до того ж інвалід (!) летять ділити світ не у нейтральну країну, а на дачу до очільника ВКПб, партії, яку вони вважали злочинною. Чому вони полетіли до Сталіна, хоча самі були у статусі переможців? Про це нам розскажуть цифри.
СРСР мобілізував більше 20 млн осіб, на 1945 рік в діючій армії перебувало більше 11 млн. У Британії вдвічі менше - і її мобпотенціал був на межі вичерпання. США мали 8 млн, з них активних у Європі не більше 2 млн. Тобто, якби Сталін захотів, то армія СРСР просто пройшла б Європу наскрізь - і сил спинити її насправдлі у союзників не було. Армія СРСР зразка 1945 року була насправді, реально найбільшою військовою потугою у світі - це справді був пік військової могутності СРСР. І єдине, що гарантовано зупиняло Сталіна на рубежах травня 1945 року - це ядерна зброя, якої на той час СРСР ще не мав. Якби захід не отримав секрет ядерної зброї у 1945 - хз, як розвивалися б події. Обмежився б Сталін східною Європою, чи СРСР простягся б від океану до океану. Ми цього вже ніколи не узнаємо.
Для України війна з Молдовою - це не війна, а полігон. Нікого полігон не стримає. Але навчити може добре.
Безвіз для росіян майже нічого не змінює: і раніше віза займала кілька днів. А ось для Китаю це стратегічний канал для «повзучої» міграції в Сибір і на Далекий Схід.
У регіоні вже формуються китайські анклави зі своїми школами, бізнесом і культурою. Місцевих туди не беруть, навіть лісоруби їдуть з Китаю. Прибутки повертаються назад у Пекін.
До 2030 року Сибір може отримати сотні тисяч китайських переселенців. В умовах демографічної кризи рф не здатна заселити власні території. Вакуум заповнюють інші.
Справжня картина така: кремль не «піднімає» регіон, а віддає його на розселення іноземцям. Сибір і Далекий Схід - стратегічні землі, які москва плавно здає.
І це добре."
Для Далекого Сходу росії "демографічні путелі" носять тотальний характер. Там це не тенденція, отнюдь. Тому проблеми сходу росії виходять далеко за межі китайської експансії. Можливо, війна з Україною розглядалася також як спосіб виправити ситуацію хоча б частково. Не знаю. Але можливо. В реальності ж, "СВО" суттєво ускладнило демографічну проблему росії, адже високі виплати та іпотеки контрактникам призвели до пришвидшення відтоку населення з проблемних регіонів. Контрактники купують квартири на заході росії, вивозячі родини зі сходу.
Ну, може хоч китайці виправлять ситуацію, хоча навряд чи. Переважна більшість населення Китаю розселена вздовж теплого південно-східного узбережжя і не відомо, чи виявить бажання переселятися у більш суворі за кліматом північні территорії. А крім Китаю залучати людей росії нізвідки. Половина сусідів там такі ж "демографічні пустелі" типу Монголії.
Ми живемо у півкулі, де найбільшим дефіцитом скоро буде дефіцит людей. Україні теж не завадило б про це подумати, бо ми воюємо так, немов у нас анліміт на демографію. Хоча в реалі у нас вдвічі менша щільність населення, ніж в Польщі була ще до війни. Наразі напевне вже більше, ніж вдвічі. І у нас теж активно формуються "демографічні пустелі".
Дурниці. Бо самі ж гаранти ,котрі й писали правила і домовленості ,зливаються ,розписуючись у власній неспроможності реально впливати на стан справ ("це війна Байдена!")
4. Але є місце й ідеалізму. Вся людська цивілізація побудована на архетипі перемоги слабкої відважної правди над жорстокою тупою силою.
Рідкісна дурня. Недарма автор не навів жодного реального прикладу такої перемоги - лиш один біблійний ,решта взагалі зі сфери рожевого фентезі. А реальність говорить про те ,що "Бог на боці більших батальонів"
3. Заради економічного інтересу.
В стабільності глобальної економіки в нинішньомувигляді зацікавлені далеко не всі ,навіть з тих ,хто нам допомагає
5. Тому що не спрацьовує антиколоніальний наратив.
Краще б автор не чіпав би тему колоніалізму. Сумнівна вона тут. Той же світ бачить ,як Україна ,намагаючись вирватись з лап раші ,потрапляє в лапи США (розсекретьте ж нарешті ту т.зв "угоду про ресурси"! СлабО??)
Тобто, насправді, ситуації, коли "ніхто не хоче війни", але війна починається не буває. Або майже не буває. В кожній війні десь глибоко завжди заритий конкретний інтерес конкретних соціальних кіл, який і запускає увесь процес. Ну а на словах, звісно "ніхто не хотів війни".
Франц Фердинанд мав власне бачення реформ, і саме воно дуже нервувало росію.
1. Федералізація імперії. Він вважав, що двоєдина монархія (Австрія + Угорщина) не життєздатна, і пропонував перетворити її на багатонаціональну федерацію - щось на кшталт «Сполучених Штатів Великої Австрії» - прообраз теперішнього Євросоюзу.
2. Обмеження угорського впливу. Угорська еліта мала величезну вагу після 1867 року, і Фердинанд хотів урізати їхні привілеї, давши більше прав іншим націям (чехам, хорватам, українцям, полякам, словенцям).
3. Симпатії до слов'ян. Він бачив майбутнє імперії у збалансуванні німецького та угорського домінування через піднесення слов'янських народів.
Саме він міг би дати слов'янам у імперії більше прав, ніж будь-хто інший у династії.
І зрозуміло, що саме Росія найбільше цього боялася і була зацікавлена в його вбивстві.
І дійсно, його вбивство в Сараєві закрило ці перспективи й відкрило дорогу до Першої світової.
І це ж зрозуміло, хто готувався і хто розв'язав цю бійню. 28 червня 1914 року пролунали постріли в Сараєво, а вже через два місяці 3 вересня 1914 року російські війська зайняли Львів.