Чи справляться дрони-ракетоносці з атаками "шахедів"?

Індустрія дронів

У Польщі розробили антидронові ракети, які можна запускати з безпілотників.

На нещадавній міжнародній виставці MSPO у Польщі там показали безпілотник HAASTA, оснащений 105-мм антидроновими ракетами.

Ракети розроблені у Військовому технічному інституті озброєння Польщі (WITU).

За словами розробників, вони є відносно недорогими у виробництві, їхня орієнтовна вартість – близько 55 тисяч доларів США.

Технічні характеристики ракет такі:

• Довжина: 1800 мм
• Розмах крил: 328 мм
• Діаметр: 105 мм
• Стартова маса: 20 кг
• Максимальна швидкість: 250 м/с
• Дальність дії: до 15 км
• Максимальна висота ураження: до 1500 м
• Бойова частина: 4,2 кг (оптимізована для ураження БПЛА)
• Двигун: двокамерний ракетний

Однією з особливостей нової системи є можливість одночасного запуску та керування до 32 ракет. Як повідомляється, "під час тестування імовірність ураження цілі досягала 90%". Але ключові питання - що це були за тестування та як розраховувались "імовірність ураження цілі" залишились невідомими. Одна справа, якщо такі системи пройшли випробування на полях війни в Україні. Й зовсім інша – якщо це суто комп’ютерне моделювання.

Показово, що безпілотник HAASTA, на якому представили нові ракети, від самого початку розроблявся для боротьби з дронами-камікадзе, зокрема такими, як Shahed. Й первісна концепція передбачала встановлення під фюзеляжем 5,45-мм кулемета, однак згодом від цієї ідеї відмовилися на користь більш ефективних ракет WITU.

Характеристики HAASTA:

• Довжина: 2,9 м
• Розмах крил: 3,9 м
• Максимальна швидкість: 280 км/год
• Час у повітрі: понад 10 годин
• Тип двигуна: гібридна дизельно-електрична установка

Польські антидронові ракети не є унікальними - подібні розробки з’являються і в інших країнах. Наприклад, у Німеччині наприкінці серпня компанія Rheinmetall представила свою версію - дрон-матку Primoco, оснащену новими баражуючими боєприпасами та ракетою класу "повітря-повітря" для самозахисту безпілотника від дронів-перехоплювачів та вертольотів.

Ракета має тривалість польоту 5 хвилин і швидкість 600 кілометрів на годину. Вона призначена насамперед для самозахисту дронів від інших дронів і гелікоптерів.

За інформацією Rheinmetall, ракета несе 4-кілограмове корисне навантаження та має рівень технологічної готовності TRL 3 (концепція підтверджена експериментом). Льотні випробування потенційно можуть розпочатися вже цього року.

Якщо оцінювати перспективи подібних розробок, то перш за все, треба зафіксувати: на війні в Україні як платформа-носій ракет "повітря-повітря" проти дронів ефективно працюють літаки F-16. Якщо змінюємо платформу – то і з’являється дрон з ракетами. Але при умові їхньої заміни дронами з ракетами потрібно мати на увазі: такому дрону потрібно буде ефективно виконати ряд завдань: а) знайти ціль; б) зафіксувати її; в) збити. Якщо використання дрону не дозволяє вирішити всі ці завдання так само якісно, як це робиться при використанні F-16, то постає питання: чи варто взагалі ставити питання про заміну F-16 як платформи для ракет "повітря-повітря"?

З іншого боку, коли йдеться про презентацію в різних країнах потенційно перспективних нових дронів для такої платформи, то варто згадати, що вже є якісні, перевірені в умовах війни в України дрони, які себе дуже добре зарекомендували - той же Bayraktar, Global Hawk чи MQ-9 Reaper. Проте, тут дуже важливе питання - розміри дрона з ракетами. Бо якщо його розміри будуть великими - тобто, пляма від нього для ППО буду великою – його будуть частіше збивати. Ця війна - це постійний пошук найбільш оптимального балансу між розмірами і дальністю польоту, між помітністю і потужністю, тощо. Тому не варто думати, що ось з’явилася у Польщі (у Німеччині, Туреччині, тощо) потенційна дуже перспективна платформа з ракетами "повітря-повітря" - й вона неодмінно стане унікальним і досконалим рішенням.

Більш перспективним є комплексний підхід "екосистем дронів". Такі екосистеми включають в себе всі ключові елементи, пов'язані з БПЛА, Це не тільки самі дрони та їхня інфраструктура (зарядні станції, наземні пункти управління), а ще виробники, постачальники комплектуючих, розробники програмного забезпечення, освітні й наукові установи, тестувальні полігони та випробувальні центри. Обов’язковими складовими цієї єдиної екосистеми є також замовники дронів та ті, хто ними користується, держава і регулятори, а також інвестори та донори.

Ті компанії, які розуміють, що саме за "екосистемами дронів" - майбутнє, вже працюють у цьому напрямку. Як констатувала нещодавно DEVIRO, коли компанії досягають стелі у своїх категоріях, наступним кроком буде розширення екосистеми.

"Ми вже маємо розвідувальну й ударну складову, незабаром зʼявляться ще декілька продуктів, які працюватимуть в єдиній системі. Закономірно, що зброярі, які мають репутацію та державні замовлення, почнуть поглинати й обʼєднуватись з іншими виробниками у найближчий рік-два", – припустили в компанії.

Варто нагадати, що у травні про необхідність зробити ставку на "екосистеми дронів" https://www.pravda.com.ua/columns/2025/05/23/7513644/ казав й колишній головком ЗСУ, нині посол нашої країни у Великій Британії Валерій Залужний. Під час свого виступу на форумі "Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі", Залужний зазначив, що у наших сучасних демографічних та економічних умовах (а для нас це дефіцит людського ресурсу і катастрофічне економічне положення, в якому ми опинились) ми повинні вести мову лише про високотехнологічну війну на виживання. У ній використовується мінімум людського ресурсу, мінімум економічно дешевих засобів для досягнення максимального ефекту.