Українці 18-22 в Німеччині: що чекає по той бік кордону

В Україні вже відчули наслідки масового виїзду хлопців віком 18-22 роки: хтось сумує за улюбленим баристою, комусь побільшало роботи через звільнення молодих колег, у когось впали продажі товарів, які зазвичай купляє молодь.
Цей текст - це спроба показати іншу перспективу: реалії, з якими стикаються біженці в ФРН. Бо скласти валізу та перейти кордон - це тільки початок довгого і складного шляху. Можливо, ця інформація хоч комусь допоможе позбавитися ілюзій щодо солодкого європейського життя, та прийняти поінформоване рішення.
За останні два місяці в Німеччині спостерігається значний наплив юнаків віком 18-22 років. Загалом за вересень майже 19 000 нових біженців прибули до Німеччини, більшість з них – молоді люди. Для порівняння, в інші місяці року динаміка була 8-12 000 новоприбулих на місяць. У жовтні за прихистком зверталися 1400-1800 молодих людей на тиждень. Табір у Мюнхені навіть тимчасово закрили, бо не могли впоратися з таким трафіком.
Особисто мене дуже тригерить те, що через черги молодих здорових хлопців важко пробитися тим, хто дійсно потребує допомоги, більш вразливим категоріям біженців. Я модератор великої групи ЯНКА ГЕРМАНКА, де левову частку складають біженці. Зараз нас вже майже 100 000 в групі: цього недостатньо для якісної соціології, але вистачає, щоб вловити тренди. Нам в групу регулярно пишуть мешканці Покровська, Запоріжжя, Херсона, які хочуть виїхати як біженці. Сьогодні до нас звернулася онкохвора пані з Харкова, яка шукає можливості виїхати і отримати лікування. Але наразі в усіх таборах первинного прийому не проштовхнутися, лише первинна реєстрація може зайняти 2-3 місяці, тобто до моменту, коли у людини буде медична страховка та виплати, доведеться жити за свій кошт. Табори переповнені, і деякі закриваються. Тому я чесно відповіла їй, що ніхто не може гарантувати, що вона скоро розпочне своє лікування.
Нездійсненні сподівання та сувора реальність
Німецька соціальна система вже тріщить по швах. Якщо раніше соціально-демографічна палітра українських біженців була більш різноманітною, що дозволяло якось всіх розподіляти – пенсіонерів по невеличким містам, мам з дітьми приблизно туди, де є школи чи садочки – то зараз ніхто не розуміє, що одномоментно робити з цією молодою когортою. Їх треба десь поселити, дати виплати, відправити на курси німецької, хоч чомусь навчити.
Юнаки дезорієнтовані, погано уявляють собі життя за кордоном, і тим більше життя біженця. Типова ситуація: батьки відправляють сина в Німеччину до родичів і знайомих, як посилку, в надії, що якось воно буде. Або просто перекидають як валізу, через кордон, в невідомість. Але далі вони потрапляють в безжальні жорна системи, яка розподіляє туди, де є місця, а не туди, де живе дядько, бо після 18 років це вже доросла окрема людина. І не туди, куди хочеться. В результаті хлопці потрапляють в табори, гуртожитки, стикаються з німецькою бюрократією.
Особливим попитом серед молоді користується Мюнхен: одне з найдорожчих і найменш придатних для біженців міст. Зараз хлопців розпихують по гуртожитках, часто з сирійцями та афганцями, селять по 4-5 осіб різних національностей в одну кімнату. Українські мами, які керують процесом дистанційно, б'ють на сполох: "Поселили сина в одній кімнаті з дорослими турками чи сирійцями, там цілими днями і ночами тусовка, хлопець в шоці – він не так уявляв собі життя в Німеччині". А зробити нічого не можна. Койкомісце в гуртожитку коштує 25 євро на тиждень, вайфай – 4 євро. Плати або виїзди: шукай житло по всій землі, проходь всі кола бюрократичних випробувань – міграційна, джобцентр, страхова, пошук житла, запис на курси німецької. Ні мами, ні юнаки не були готові до такого.
Виклики для молоді та системи
І найголовніший виклик: що їм далі робити в чужій країні без мови, нормальної освіти, да просто навичок виживання, самонавчання, адаптації? Їхній підлітковий вік прийшовся на ковід та війну, рівень шкільних знань не витримує конкуренції. Українські молоді хлопці за невеличким винятком не дуже пристосовані до побуту, життя в цілому, а до біженського життя за кордоном і поготів. Добре, якщо знають хоча б англійську. Ну і щодо освіти: вочевидь, раніше вони не планували вчитися за кордоном. Інакше вже виїхали би за попередні роки, коли їм було відповідно 14-17. І родини їхні не виїхали в основному, бо юнаки їдуть самі, батьки лишаються вдома. Якщо не готувався до еміграції – великий ризик поневірятися роками на соціальному дні.
Німеччина зараз згортає обʼєми надання допомоги, а значить будуть менші виплати, менше можливостей вивчити мову і отримати освіту. Через внутрішню політику, через економічні труднощі водночас зростає безробіття. Куди підуть всі ці малозабезпечені, малоосвічені юнаки?
На курси німецької, які оплачує держава, зараз черга по 4-6 місяців. Без мови їм нема чого тут робити. Багато хто сходу заявляє – я хочу працювати! Але без мови це буде геть низькооплачувана і нестабільна праця, типу розкладати коробки в супермаркеті. Дехто з амбіціями – хочу отримати освіту! Це дуже похвально, але це час та гроші. Для вищої освіти потрібен високий рівень мови та знань, німецький абітур (13 класів) або штудієнколлег для укр випускників 10-11 класів. Нереально для 90% біженців, ще й тому, що держава не платить соціальну допомогу студентам, оскільки вони недоступні для ринку праці. Все за свій рахунок чи рахунок батьків. Професійна освіта, аналог наших ПТУ – це був би оптимальний варіант для тих, хто хоче швидко стати на ноги. Але і тут німці ставлять перешкоди: рівень мови не набагато менший ніж для універу, самостійно треба шукати місце роботи і навчання, попит на таку освіту перевищує пропозицію. До того ж вихідці з пост-радянських країн історично марять вищою освітою і навіть чути не хочуть, що є альтернатива.
Я спостерігаю четвертий рік за різними робочими та освітніми траєкторіями біженців. Німці самі ускладнюють собі життя надмірною зарегульованістю: часто навіть людина з українським дипломом і досвідом роботи за фахом має ще пройти німецьке навчання, плюс в багатьох сферах високі вимоги щодо знання мови. Дехто тільки зараз довчив мову за 2-3 роки і шукає роботу або німецьке навчання. Ну і теперішня ситуація на ринку праці така, що навіть кваліфіковані працівники з вищою освітою не можуть знайти роботу. То які перспективи у молоді без освіти і мови?
Наслідки та майбутні перспективи
Всі німецькі ЗМІ за останні 3 місяці одночасно піднімають це питання, і багато навіть проукраїнських політиків стали вголос говорити: зупиніть цей потік. Пересічні німці також насторожі: зараз тривають суспільні дискусії щодо служби в німецькій армії, і тут навколо просто навала українського молодняка, який відверто каже – армія це не для мене. Це дуже демотивує і без того не дуже "воїнственно" налаштованих німців.
Боюся, це нетривіальне рішення української влади ще більше налаштує європейських партнерів до рішучих кроків стосовно українських чоловіків. Вже навіть притомні політики, а не завзяті популісти, піднімають питання, що українські чоловіки повинні їхати захищати країну, а не перевантажувати соціальну систему. А тим часом за Україну воюють 45-55-річні батьки тих новоспечених молодих біженців. І питання, чи повернуться ці молодики батькам на заміну, залишається відкритим.
Є ще дуже нішева думка, яка втім теж має своїх прихильників: що приплив української молоді позитивно вплине на демографічну ситуацію в старіючій ФРН. Але ж суть не стільки в самому факті наявності на певній території молодих людей, скільки в їхній економічній цінності. Поки виглядає так, що українські хлопці найближчі роки стануть тягарем для Німеччини. Або повернуться назад додому чи поїдуть шукати кращої долі там, де легше вивчити мову і не треба 3 роки вчитися на продавця чи санітара.
То от кого будут рожать
Украинские женщины самого детородного возраста?
От бангладешцев?
Или вам больше нравятся пакистанцы?
Проблема не в том,чтобы иметь внуков
Это - то как раз ваш сын может сделать легко и быстро
Проблема в том, что само существование Украины
Поставлено под вопрос
А еще есть МОРАЛЬНАЯ проблема
Мы на всех углах так любим поговорить о том
Что мы - нация героев
Любим потрындеть про Бандеру и Шухевича
Потрындеть - легко
Быть такими, как Шухевич и Бандера - трудно
Кстати ,у Романа Шухевича был сын
Такой же идейный, как и его отец
А вы вырастили сына
Который бросил страну
Когда ей нужна помощь
Вам хочется жить в мирной ,красивой Украине ?
С внуками?
Но чтобы за эту мирную и красивую Украину
Повоевали другие сыновья....
У вас такое понимание справедливости???
Воювати не за а проти якоїсь ідеї це найбільший ідіотизм який я тільки чув. Можна здатись і ходити собі спокійно вірити в бога, це вам ніхто не заборонить, так само як ніхто вас не змусить вірити в сруський мир. Просто замість єдиного шмарафону буде кісєльов, але ж вам то до лампочки - не вірили в Україну, то і в рашку вірити не будете.
Якщо людина воює за вільну незалежну самостійну демократичну Україну - вона в своєму праві. І тоді неважливо яка саме ідея ідея їй протистоїть - срускій мір, китатайській, чучхєйській та хоч мадярський.
Якщо б русня не лізла до України - то їхати до них в їх власну країну лаптів і гівна щоб воювати проти їх власних ідей - було б верхом ідіотизма. Більше того - це і є однією з визначних ознак русні - воювати проти когось тільки тому що їх ідеї чи спосіб життя тобі не подобаються.
Тобто узагальнюючи - воювати проти чогось а не за щось - і є рузкій мір.
Звідси питання - ви часом не русня?
До того ж Захід і Совок уже фактично розділили Європу в Ялті і повинні були силою встановити там кожен свій порядок.
По-третє, Сталін пропонував Гітлеру таємну мирну угоду ще в 41 чи 42 роках коли Гітлер стояв вже під Москвою.
Це факти які нам достеменно відомі - як бачите ні про яку боротьбу з фашизмом тоді не йшлося. Хоча перші концтабори вже були збудовані і політика націонал-соціалізму як і фашизму щодо "нижчих рас" теж була всім відома.
Відповідаючи на ваше запитання - можна навіть не гадати на кавовій гущі що було би якби було щось інше і так далі.
Це непотрібно коли перед очима є приклад Японії.
Якби Гітлер капітулював, в Німеччину ввели би окупаційну адміністрацію, режим був би знищений, а Нюрнберзький трибунал відбувся б так само як і Токійський свого часу.
Єдина відмінність була б у тому що не гинули солдати з обох боків і мирне населення Німеччини не постраждало б.
----
Це все відомі історичні факти.
До речі фашистський режим Франко спокійно собі проіснував і після Другої Світової аж до середини 70-х і ніхто його не чіпав , а знаєте чому? Тому що він притримувався нейтралітету під час війни.
Отака от була "боротьба проти фашизму" і його ідей.
Тому що ніхто насправді не воює проти чогось, а всі воюють за власний інтерес і власні ідеї.
Просто у него возможностей больше
Он может БОЛЬШЕ УКРАСТЬ
А вы берете его подачки в виде твсячи
И это тоже подлость
Ведь вы понимаете, что эти деньги нужныс ейчас армии
Зеленский может сделать так, чтобы дети всех его знакомых
Получили отстрочку
И вы бы ,судя по вашим словам
Сделали бы точно также
И вам очень удобно
Чтобы ваши проблемы порешали ПАТРИОТЫ
И на фронте ,и в тылу
А вы потом напишете про убитого Парубия пафосные слова.........
Все ,что делается властью - в любой стране
Должно быть кому- то выгодно
Кому выгодно ,чтобы из Украины уехали
Здоровые молодые мужчины?
Выгодно только ПУТИНУ
Кому выгодно ,чтобы эти здоровые ,полные тестостерона ,мужчины
Создали проблемы в европейских странах
В том числе ,возможно
Проблемы сексуального и криминального характера
Кому выгодно,чтобы приезд сотен тысяч молодых мужчин
Часто без образования и знания языка
Создал проблемы для стран Европы?
Выгодно только ПУТИНУ
И тогда вопрос - ЗЕЛЕНСКИЙ принял решение
Которое ВЫГОДНО ПУТИНУ?
Как и в случае с генералом Залужным?
Который ПОГНАЛ КАЦАПОВ из Украины!!!!!!!!
Вопрос не в Миндиче
Этих Миндичей рядом с Зеленским - и не сосчитать
Вопрос в том - на кого работает президент Зеленский
Если он принимает решения
КОТОРЫЕ ВЫГОДНЫ ПУТИНУ.........
А так - згоден, їдуть, щоб не працювати. Але так не має бути.
Мерц вірно сказав.
Є люди, які згодні працювати, вчитися і тут в них є цих можливостей набагато більше. І вони б тут вчилися і працювали. Є повно пропозицій на роботу і на навчання, в т.ч. - професійне. А за кордоном - набагато важче влаштуватися, набагато більша конкуренція. Це не всі витримують.
Тут у нас людей максимально залякали, демотивували і, фактично - виштовхнули з країни, і вони поїхали в нікуди, без підготовки, без плану, поневірятися - аби тільки "вискочити", бо "раптом що". А ви з цього лицемірно і раді - бо "відробляєте" тут "інтерес".
кого жаліти? хлопців 18-22, яким дадли змогу виїхати (але й ніхто не примушував)? німців (ще тих імперців та любителів пуйла)? харків'ян, які аж на 4-му році війни теж раптом захотіли виїхати? блогершу, яка хайпує на темі?
поцікавтесь останньою загальною статистикою щодо вбитих, поранених, взятих в полон і зниклих без вісті....
нема ніякого толку знову набирати нових, навіть найбоєздатніших, бо зезедент воює м'ясом, як і його співплемінник пукін-шаломов!
Думаю вибір у молодиків тут навіть без вибору.
Тим більше молоді дуже гнучкі,асимілятивні,а якщо хоч якась клепка в голові є завдяки вихованню батьків, то все буде добре.
В них все буде добре. Як і в тисяч псевдобіженців.
Будуть любити Україну здаля, чим далі - тим сильніше.
Це зажди було національною ідеєю українців - втекти за кордон ( або випхати дітей) і приїздити раз на рік на рідні села, імітувати іноземний акцент та розповідати про свою вдалу долю...
це здорові, працездатні лоби, яким жодного, кажу - ЖОДНОГО соціального захисту. 2 місяці на адаптацію - потім арбайтен, платити за себе страховку медицинську, житло..
і через півроку черга буде стояти назад.
в Мюнхені вже житло нормального не знайти через цих "біженців"!
правильно скандинави роблять - якщо ти приїхав не з зони бойових дій - ти не біженець.
а то потікали, вся західна, закарпаття, буковина.
Ви їм ще соплі витріть
Я пропустив той момент коли демобілізовували тих хто не голосував за зебіла?
А до вас ніяк не доходить, що вини поїхали бо не хочуть воювати за Україну зеленського? Як ви вмовите вмирати людину на полі бою за країну від якої він тікав і яку він ненавидить? Боже, звідки в Україні стільки можновладців як ця лукашевич, що взагалі не розуміють чим живе народ. Цікаво у лукашевич диті на фронті?
По собі судиш, чмоня безродна?
Послухай мене, по-перше щоб отак сміливо хрюкати на всіх навколо тобі потрібно хоча б розповісти за кого ти голосував в 2019 році. А по-друге, усвідомити що це не Міндіч і не Арестович тебе тут закрили -а 73% власних співгромадян.
А от коли ти це усвідомиш тоді можна буде з тобою поговорити на тему чим зєля відрізняється від України і чому люди йшли воювати за свою землю і близьких а не за зєлю.
Тобто краще в Україні коробки розкладати за 400 Евро все життя?
є тримають за бидло, яке має захишати статки можновладців, причому самі вони не воюють. В 2015 я пішов на контракт у свої 49, на третій день війни у 2022 вже бігав з автоматом, через кілька місяців мені 60 і звільняюся. І моя мрія, щоб мій 20 річний син жив у нормальній країні, де у нього буде щасливе майбутнє, а не захист "країни мрій зеленського". І жах в тому, що він не хоче нікуди їхати.... Єдиний вихід, це зміна влади на дійсно проукраїнську, щоб не гинути даремно.
Ніякі вони не біженці.
Тому - ніякої допомоги!
Желаю выехавшим парням удачи. Если автору непонятно, чем они займутся, уточню - они пойдут чернорабочими, если не имеют никакого образования. Или пойдут учиться, в и.ч в университеты. И не вернутся, т.к в Украине их ждёт вечная коррупция, бесправие и бесконечная война. Лучше остаться живым в Германии, чем погибнуть в Украине, защищая таких "патриотов", которые только и могут, что прятаться за спинами других.
Хоч якась користь буде з цих хероїв...
Ну, принайині, херої, а не дебіли, які об'єдналися навколо унітаза Міндіча, в який насрано.
Якби у вас була не донька 18 років, а син, ви б відправили його додому в Україну, до він хлопчик, і має підготуватися до війни?