Бойко хоче грошей

200 тисяч.
Схоже, колишній журналіст Бойко усвідомив провал своєї місії: потоками дисциплінарних скарг добитися того, щоб Вища рада правосуддя позбавила мене звання судді та звільнила з посади.
Тепер він в інший спосіб прагне отримати винагороду за марні зусилля.
В його позові бачу ті самі абзаци й ті самі аргументи, які він уже використовував (невдало) у дисциплінарних скаргах.
Бойко приписує мені поширення наклепів у зв’язку з виконанням ним обов’язків військової служби із захисту Батьківщини в умовах воєнного стану.
Правда ж полягає в тому, що жодної з незручних для цього громадянина фраз я ніколи не висловлювала. Ні в усній, ні в письмовій формі.
На скриншотах ви бачите, які саме твердження дратують пенсіонера Бойка Володимира Марковича.
Перше – з дослідження Громадської ініціативи Голка (лінки на цю та зазначені далі публікації наведу в коментарях).
Результати кропіткої роботи з виокремлення мережі прокремлівських Telegram-каналів неодноразово публічно висвітлювала Iryna Fedoriv, очільниця цієї ГО.
Три наступні цитати (про джинсу та коментарі за гроші) взяті позивачем зі статті "Володимир Бойко: біографія, компромат, скандали".
Подальші чотири фрази походять із публікації з назвою "Володимир Бойко — непродажний журналіст та "відомий" український блогер".
Загадкова для мене репліка про будьонівку належить Nataliya Ragozina – чи пам’ятаєте Ви цей коментар до мого посту?
Про те, що пан Бойко "не воював, а був прилаштований", писала Тетяна Чорногорська. Так само – в коментарі.
Висновками про дійсний характер військової служби Бойка з іншими читачами Facebook поділився також Юрій Бутусов (три фінальні цитати).
Для мене головний редактор інтернет-порталу Цензор.НЕТ – зразок реально авторитетного, висококваліфікованого, принципового та патріотичного журналіста.
І справжнього громадянина та мужнього чоловіка. Наразі Юрій Бутусов є командиром взводу 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія".
Цікавий репортаж про бойову роботу взводу був опублікований у The Times.
Отже, на думку позивача, в ініційованому ним унікальному цивільному процесі, де відповідачем заявлено мене, суд повинен з якогось дива:
– визнати неправдивими висловлювання інших осіб, фізичних та юридичних, стосовно пана Бойка;
– зобов’язати мене спростувати публікації медіа та висловлювання людей, на яких я жодного впливу не маю, а їх право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань гарантує Конституція України.
Вражає й обґрунтування того, чому я мушу віддати серійному скаржнику, "пасквілянту", а тепер і позивачу, 200 тисяч гривень.
Пан Бойко подивився мою декларацію за 2024 рік і вирішив, що це є "цілком розумною та посильною для Відповідача сумою".
Зізнаюся, дуже зрідка доводиться бачити аж настільки феєричні позовні вимоги.
Рівень правового невігластва – просто неймовірний!
Аж соромно стає за адвоката Ростислава Кравця, якого пан Бойко згадує у позові як свого багаторічного партнера.



Там ще якісь особисті контакти описані.
зашкварені судді, на котрих нема де тавро ліпити, жаліються на справедливість?
чи, поясніть мені, де у нас в україні існують чесні судді?
а тим більше, лауреати....
де можна подивитися справедливі судові рішення іменем україни, підписані цією суддею боркинею?
==================================================================
похоже на мышиную возню между особями не поделившими песочницу
underqualified.
вони дихають тими грошіма, вони їх кохають...