Зброя у вільному обігу
Зброя у вільному обігу – це право на захист чи порушення права на безпеку?
І де проходить межа?
Лише за останні два дні:
Ірпінь. Батько незаконно зберігав пістолет. І з нього вбив 11-річну доньку, а потім себе.
Запоріжжя. Чоловік у зміненому психоемоційному стані підірвав гранату на порозі багатоквартирного будинку. За його життя борються лікарі. Лише дивом ніхто більше не постраждав.
Знову Запоріжжя. Чоловік носив зброю для самооборони, натомість скоїв правопорушення й напав на поліцейського. Для нього це завершилось трагедією. Однак постраждалих могло бути більше, враховуючи, що все відбувалось посеред вулиці.
Кожен з цих людей зберігав зброю для самозахисту, але чому тоді в усіх трьох випадках зброя використана для вчинення злочину? Чи може кожен власник зброї, реалізовуючи свої права на захист, гарантувати право на безпеку іншим людям? Чи готове наше суспільство до вільного доступу до зброї?
Наведу красномовні цифри.
Порівняно з 2021 роком кількість злочинів із використанням вогнепальної зброї та вибухівки зросла майже вчетверо.
Лише у 2026 році зареєстровано 127 злочинів загальнокримінальної спрямованості із застосуванням зброї, з них 105 вже розкрито. За минулий рік зареєстровано 583 таких злочинів, серед яких 165 – це умисні вбивства. Переважна більшість розкрита.
Уже в цьому році поліцейські виявили 30 схронів нелегальної зброї (за весь 2025 рік – 99). Усе придатне до використання озброєння після попередньої перевірки передали Збройним Силам України.
Незаконне зберігання зброї є злочином, і Кримінальний кодекс України не передбачає винятків для воєнного часу. У 2025 році за незаконне поводження зі зброєю відкрито 4887 кримінальних проваджень.
Як бачимо, людський фактор – найслабша ланка безпеки. Відповідно до результатів загальнонаціонального дослідження "Оцінка рівня злочинності, оцінка правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні", підготовленого для проєкту "Право – Justice", 53% українців досі виступають проти зброї в оселях. Бо зброя в руках цивільних – це насамперед колосальна відповідальність, до якої готові далеко не всі.
В умовах мілітаризації суспільства зброя залишається засобом захисту лише доти, доки держава зберігає над нею належний контроль. Завдання суспільства й Національної поліції полягає в тому, щоб ця межа ніколи не була перейдена.
І усе це - обов'язково станеться.
а якби законно зберігав пістолет, то не убив би?
А якщо би взагалі не зберігав то, що йому би завадило вбити дитину молотком, а потім повіситися? Справа не в зброї...
Тільки енцелопи мають право на зброю, а холопам зась.
Якщо ж ти володієш "прозорою" легальною зброєю з відстрілкою, занесеною в картотеку, то ризикувати і скоювати злочин оптимізму немає. Натомість для самозахист у, захисту життя інших громадян можеш застосувати сміливо і легально.
У ДТП гине людей у рази більше ніж від вогнепальної зброї.
Але в одному випадку поліція годується, а в іншому може отримати збройну відсіч при перевищенні своїх повноважень. А це відбувається постійно.
а що спільного має бойова граната з законом про зброю для регульованого її обігу, яка би була доступна не тільки шановним чи нагородженим?
чи ви дійсно вважаєте, що законний обіг зброї означає те, шо кожен піде в "Ібіс", і купить собі гранатомета чи танк?
і оце тєло в погонах - одне з них, тих, хто часто першими тікають у непевній ситуації і часто зраджують службу та Державу у перших рядах колаборантами-какаразніцами, аби платили, з можливістю чморити сусіда-"тєрпілу"..