"Символічне" членство в ЄС
Отже, нам пропонують "символічне" членство в ЄС. Два його лідери, вже (майже) офіційно.
Без головних речей - без доступу до прийняття рішень і бюджету. З чим? Поки не зрозуміло.
Претензій до країн-членів ЄС в мене, якщо чесно, небагато. Якщо декларувати готовність до реформ на 100%, а робити їх на 9%, спочатку офіційно пообіцяти ДБР, ОГП, суди і решту, а потім фактично офіційно відмовитися - то і з іншого боку рівень готовності отримаєш відповідний.
Та й таких країн-повних членів всередині ЄС, які по черзі не можуть визначитися то з інституціями, то з геополітичним вектором, то взагалі демократія вони чи ні - майже весь східний фланг і ще трохи.
Чи добре це для України і чи допоможе "реальному" вступу?
Сильно сумніваюся.
Бо надто комфортним буде новий "символічний" статус-кво для всіх.
Для влади - оголосити це повною перемогою (ми ж казали, що втсупимо в 2027!), а все решту - бюрократичними дрібницями, за які не варто так сильно напрягатися (привіт, реформи).
Для ЄС - отримувати бенефіти від поглибленої співпраці з Україною без великих ризиків. І переключитися на інші 10 потенційних членів (від Ісландії до Молдови), які показують явно кращі готовність і прогрес.
Для популістів, євроскептиків і інших різної проявленості друзів ворога - взагалі ідеальний ґрунт аби розповідати, що "ми ж вам казали, що вас там не чекають окрім як м̶и̶т̶и̶ ̶т̶у̶а̶л̶е̶т̶и̶ збирати на кухні дрони". А тому нам тут потрібні "багатовекторність" і "свій особливий шлях".
А що для громадян?
"Символічний" статус, якісь "розширені можливості". Може навіть новий дизайн паспорту за те, що такі сміливі.
Так приблизно дитині купують в магазині форму поліцейського. Бо їй дуже хочеться виглядати дорослою і важливою. Але пройти відповідні підготовку і тренування вона ще не може. Не кажучи вже про готовність до реальних повноважень.
Чи варто це всього того, чим українці пожертвували вже і жертвують кожен день? На це питання, думаю, кожен з нас може відповісти самостійно.
Насправді я дуже хочу помилитися і почути аргументи чому це добре. Окрім оцього "треба якось рухатися".
Впевнений, будуть іще подробиці і хороші тексти від фахівців, які на євроінтеграції розуміються сильно краще за мене, які я з задоволенням прочитаю.
Але поки даруйте - настрій в мене не надто оптимістичний.
не буде ніякого єс! не буде ніякого нато!
1. поки україна не поверне свої території, або юридично відмовиться від них.
2. поки украна, хоч частково, хоча б наполовину не відбудуються після п.1 (дивись вище)
3. поки в україні не пройдуть радикальні реформи по знищенню чиновниче судейсько мєнтовскої мафії, сформується сталий порядок з виборчою системою, правами людини, законність та корупція піде вниз!
4. і от тоді, можливо років через десять, євро бюрократи почнуть щось там розглядати....
то ж, я не доживу.
хоча, я бачив розвал сересера, а це вже не мало.
ще б побачити остаточний розпад кацапії.
але, хто зна.....
когда ***** говорил, что не против вступления Украины в ЕС так это чтобы начать войну на территории ЕС со страной которая в ЕС, но не в НАТО.
конечно же, такой план в брюселле раскусили.
Символічне прийняття якщо це буде швидко, краще ніж неприйняття. А далі справа за нами, нашими домашніми завданнями. А, і ще, кров'ю ми платимо за нашу землю, не за їхню, вони до нас не приходили "шановні, захистіть нас, будьласочка". Просто ми так "вдало" розташовані, між ними і Рашкою.