За що ми воюємо?
Давайте трохи помріємо. Що буде через рік?.. Не всі доживуть, проте допис цей залишиться.
Війна закінчиться. Як, в якій спосіб? - Точно не нашою поразкою, бо тоді і мріяти нема про що.
Але чи буде це через «розвал росії», або після смерті путіна, або через те, що Трамп віддасть нам всі свої «Томагавки», а Штілерман, нарешті, розбомбить москву - не знаю, гадати не буду.
Це нехай великі філософи і відомі експерти сперечаються, я тільки вірю в закінчення війни, бо ворог нас не може перемогти, але й ми його теж, на жаль.
Знаєте, колись великий фінський полководець і батько фінської нації Карл Густав Маннергейм два рази воював з росією, ба більше - з Україною теж, бо багато українців з СРСР загинуло на тієї війні. І знаєте що? - Обидва рази маленька Фінляндія перемогла, хоча обидва рази - формально - програла…
Питання перемоги у війні - це не тільки питання збереження території, а й, в першу чергу, збереження людей, національної ідентичності, нації, свободи, демократії, суверенітету.
Довга, виснажлива і формально переможна війна може призвести, навпаки, до поразки, коли за спиною війська і згуртованого задля порятунку країни суспільства, купка покидьків вкрадуть левову частку національного багатства і зацементують автократичний режим.
Тож я вірю, що за рік ми вже будемо жити в мирній країні. Можливо, навіть, за півроку.
Ми повернемося, нарешті, до свободи слова і демократії, знову почнемо поважати права людини, з жахом згадуючи незаконні і несправедливі практики воєнних часів.
Як для мене це - головне. Відновлення свободи слова, демократії, законності, справедливості - значно важливіше для нас, для України, ніж будь які гроші на відновлення.
Тому що відновлювати, або будувати треба те, за що ми зараз воюємо. А ми воюємо точно не за росію в Україні.
—-
Мені підказують в коментарях, що сьогодні як раз 150 років зі дня народження Маннергейма. Чесно кажучи, я не знав, коли писав цей допис. І це, напевно, добрий знак ))
Генерали в ЗСУ краще, ніж у РФ, тому Росія із більшими силами нічого не змогла толком реалізувати.
США порівнянно малими силами влаштували поразку СРСР в Афганістані, а Трамп з великими силами прийшов і обісрався в Ірані. Так все "чудесно" в нього було заплановано: "Іран за два дні".
Щоб мати успіх у війні з РФ має бути чіткий план, якого немає, а є мрії про "заморозку", бо умови миру від Путіна добре відом, і не все ще озвучується, а воювати за ці умови він буде до кінця свого життя.
Ще цікавий приклад: завоювання Києва Віщим Олегом, із вбивством київських князів Аскольда і Діра, перших відомих нам Порошенко і ЗЕ. В цей раз в росіян "повторить" не вийшло. Поки не вийшло, бо з таким розумінням того, що відбувається, у наших керманичів ще всяке може бути.
Якщо Путін - це Рюрик, Порошенко Аскольд, в ЗЕ - Дір, то варіант з Маннергеймом тут не прокатить. Шанувальники Маннергейма можуть отримати випадок Карфагена, якому римляни висунули вимогу віддати зброю, а потім висунули вимогу мешканцям покинути місто. Карфаген, мабуть, теж сподівався на майбутній варіант з Маннергеймом.
А потім буде вимога прибратися "нацистам" з України. Бо все це дійство можна моделювати і по сценарію пунічних війн, які вів Рим з Карфагеном, тільки Ганнібал зараз - у Третьому Римі, битва під Каннами була під Іловайськом, не така катастрофічна для ЗСУ, як у римлян. А битву при Замі плрохоботи виграли у Ганнібала навесні 2022-го під Києвом.
Тут треба не мріяти, а планувати.
Володін каже, що фільм "Інтердєвочка" призвів до розпаду СРСР, в актриса Яковлєва активно підтримує Путіна. І де переломна точка в цьому процесі поки не видно.
В Україні демонтували пам'ятник Леніну, а де власний ******** Ленін від Майдану.? Демонтували пам'ятник Булгакову, а де власна концепція про пришестя Звіра і Христа? І того, і того в українських патріотів немає. Тому одразу виникає питання, які шанси на перемогу в цій війні?