Міносвіти змінить програми з історії та зарубіжної літератури. "Війну і мир" приберуть
Міністерство освіти та науки внесе зміни в навчальні програми з кількох предметів - захист Вітчизни, зарубіжна література, історія України та всесвітня історія.
Про це в ефірі телемарафону єдиних новин сказав заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко, передає Цензор.НЕТ з посиланням на "Укрінформ".
"Що стосується змін до навчальних програм українських шкіл. Відповідно до наказу МОН зараз працюють групи високопрофесійних спеціалістів, які створюють зміни до навчальних програм. До 15 червня ці групи мають подати результати до МОН, і ці зміни ми будемо вносити окремими нормативними документами", - сказав Вітренко.
За словами Вітренка, в першу чергу це зміни до навчальних програм з предмета "Захист Вітчизни".
"Зміни будуть стосуватися посилення практичної спрямованості цього предмету. Діти мають знати, вміти, буде посилено національно-патріотичне виховання і буде окремий блок, який стосуватиметься протимінної діяльності. Щоб діти були свідомі того, що не можна чіпати, що несе для них небезпеку", - сказав Вітренко.
Також, як додав заступник міністра, зміни будуть внесені в навчальні програми з зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії.
За його словами, із зарубіжної літератури буде виключено, наприклад, роман Льва Толстого "Війна та мир". "Такого в Україні вивчати не будуть, тобто все, що виспівує орківські війська, все воно зникне з програми зарубіжної літератури. Історія України та всесвітня історія - ми горді тому, що вже ґрунтуємося на національних українських архівних документах. Будуть внесені зміни в методологію викладання історії та світової історії , робочі групи ретельно опрацьовують всі ці зміни і буде виписано взаємовідносини між українською нацією та "руським міром" на основі історичної правди", - сказав Вітренко.
Він додав, що також опрацьовується питання видання нових підручників. Також буде підготовлено методику викладання, з урахуванням внесених змін у навчальні програми.
Стосовно того,чи залишиться в програмі хтось з російських письменників, Вітренко зазначив, що зараз йдуть дискусії стосовно цього питання, але програма зарубіжної літератури буде оновлена.
Вы грозны на словах - попробуйте на деле!
Иль старый богатырь, покойный на постеле,
Не в силах завинтить свой измаильский штык?
Иль русского царя уже бессильно слово?
Иль нам с Европой спорить ново?
Иль русский от побед отвык?
Иль мало нас? Или от Перми до Тавриды,
От финских хладных скал до пламенной Колхиды,
От потрясенного Кремля
До стен недвижного Китая,
Стальной щетиною сверкая,
Не встанет русская земля?..
Так высылайте ж к нам, витии,
Своих озлобленных сынов:
Есть место им в полях России,
Среди нечуждых им гробов.
Вкушаешь праздный ты покой
И тишину домашних долов…
Но се - Восток подъемлет вой!..
Поникни снежною главой,
Смирись, Кавказ: идет Ермолов!
И смолкнул ярый крик войны:
Все русскому мечу подвластно.
Кавказа гордые сыны,
Сражались, гибли вы ужасно;
Но не спасла вас наша кровь,
Ни очарованные брони,
Ни горы, ни лихие кони,
Ни дикой вольности любовь!
Або
И нет его - и Русь оставил он,
Взнесенну им над миром изумленным,
И на скале изгнанником забвенным,
Всему чужой, угас Наполеон.
И новый царь, суровый и могучий,
На рубеже Европы бодро стал,
И над землей сошлися новы тучи.
Або
Мне бой знаком - люблю я звук мечей:
От первых лет поклонник бранной славы,
Люблю войны кровавые забавы,
И смерти мысль мила душе моей.
Во цвете лет свободы верный воин,
Перед собой кто смерти не видал,
Тот полного веселья не вкушал
И милых жен лобзаний не достоин.
Або
Тесним мы шведов рать за ратью;
Темнеет слава их знамен,
И бога браней благодатью
Наш каждый шаг запечатлен.
Тогда-то свыше вдохновенный
Раздался звучный глас Петра:
«За дело, с богом!» Из шатра,
Толпой любимцев окруженный,
Выходит Петр. Его глаза
Сияют. Лик его ужасен.
Движенья быстры. Он прекрасен,
Он весь, как божия гроза.
Идет. Ему коня подводят.
Ретив и смирен верный конь.
Почуя роковой огонь,
Дрожит. Глазами косо водит
И мчится в прахе боевом,
Гордясь могущим седоком.
Вєлікая Расія!
Русскій мечь сільнєє всєх!
Вайна - ета прєкрасна, нє ваєвал - нє мужчіна!
Русскіє царі вєлікалєпни і ярастни!
«Ми воюем со второй армией Европьі, наш соперник очень силен!»
А як же ж я 40 років тому вивчав те, чого не було в програмі?
свободная тема...Тоже самое при поступлении в институт...
треба Пригоди Швейка у програму освіти поставити
Все, що не перекладено на українську, геть з програми.
Не 2-5 сторінок ,а ПОВНІСТЮ?!!!
Є такі?
Cцена знакомства главного героя с главной героиней где-то в Германии:
- Ася, довольно тебе? - вдруг произнес за мною мужской голос по-русски.
- Подождем еще, - отвечал другой, женский голос на том же языке.
Я быстро обернулся... Взор мой упал некрасивого молодого человека в фуражке и широкой куртке; он держал под руку девушку невысокого роста, в соломенной шляпе, закрывавшей всю верхнюю часть ее лица.
- Вы русские? - сорвалось у меня невольно с языка.
Молодой человек улыбнулся и промолвил:
- Да, русские.
- Я никак не ожидал... в таком захолустье, - начал было я.
- И мы не ожидали, - перебил он меня, - что ж? тем лучше. Позвольте рекомендоваться: меня зовут Гагиным, а вот это моя... - он запнулся на мгновенье, - моя сестра. А ваше имя позвольте узнать?
Я назвал себя, и мы разговорились. Я узнал, что Гагин, путешествуя, так же как я, для своего удовольствия, неделю тому назад заехал в городок Л., да и застрял в нем. Правду сказать, я неохотно знакомился с русскими за границей. Я их узнавал даже издали по их походке, покрою платья, а главное, по выражению их лица. Самодовольное и презрительное, часто повелительное, оно вдруг сменялось выражением осторожности и робости... Человек внезапно настораживался весь, глаз беспокойно бегал... «Батюшки мои! не соврал ли я, не смеются ли надо мною», - казалось, говорил этот уторопленный взгляд... Проходило мгновенье - и снова восстановлялось величие физиономии, изредка чередуясь с тупым недоуменьем. Да, я избегал русских [...]
Отличный отрывок, я считаю.
Коли закінчив школу, то прочитав "Гобіт" Толкіна у якості психотерапії.
До того ж, Тарас Бульба - це сильний український характер.
Особливо: "Я тебе породив я тебе й вб'ю"