Ми працюємо, щоб українські громади у різних країнах стали політичними силами, - президент Світового Конгресу Українців Грод
Президент Світового Конгресу Українців Павло Грод зазначив, що потрібно працювати на локальному рівні, аби впливати на процеси
Як інформує Цензор.НЕТ, про це він розповів в ефірі Еспресо.
"Напередодні Вільнюського саміту НАТО ми проводили акції у кожній столиці країни Альянсу. Українські громади виходили на вулиці, зустрічалися з політиками, працювали з медіа, щоб переконати ці держави у необхідності запрошення України до НАТО. Це є нагода, аби наші громади стали політичними гравцями, тому працюємо з керівниками громад у кожній ключовій країні світу, чи то в Аргентині та Бразилії, чи з громадами у Німеччині, Польщі, Франції, куди приїхало багато українців. І ми над цим працюємо, відбувається прогрес", - сказав президент Світового Конгресу Українців.
Павло Грод додав, що до того, як Україна отримала статус кандидата до ЄС, велася активна діяльність українських громад у країнах Євросоюзу, де вони активно зустрічалися з європейськими політиками.
"Ми знаємо, що політика – локальне питання. І ми у демократичному світі розуміємо, що потрібно працювати на локальному рівні, аби впливати на процеси. Таким чином намагаємося підсилювати інтереси України", - підсумував Грод.
Канада запустила екстрену візу після російського вторгнення в Україну минулого року, коли мільйони людей втекли з країни, що перебуває у стані бойових дій.
Віза доступна необмеженій кількості українців і дозволяє їм працювати і вчитися в Канаді протягом трьох років, поки вони обмірковують свої подальші кроки.
Тим, хто приїхав до Канади за екстреною візою, статус біженця в Канаді не надано, а замість цього вони вважаються тимчасовими жителями. Міністр імміграції Шон Фрейзер продовжив програму в березні, оскільки війна розтягнулася на другий рік. Продовжений період подачі заявок закінчується 15 липня.
Понад 1,1 мільйона людей подали заявки та понад 800 000 віз було схвалено станом на 1 липня, хоча лише близько 21% власників віз фактично приїхали до Канади.
Українці, які вже отримали візу, все одно зможуть приїхати до Канади до кінця березня 2024 року.
Уряд розширив послуги з поселення, які зазвичай зарезервовані для біженців та інших постійних жителів, для українців з екстреною візою, і ці послуги все ще будуть пропонуватися до кінця березня 2025 року.
«Добрі наміри«…
Але на жаль Обьеднання українців закордоном України потребує не слів, та добрих намірів, а рішучих дій, яких на мій погляд, зараз нема.
Візьмемо США.
Велика кількість людей, і це не тільки « єтнічні українці» , які підтримують Україну.
Існують декілько «великих обьеднань» українців. Там е своя іерархія, своя «бюрократія».
Формально вони роблять координацію. Але це не вирішує проблеми.
Багато українців е «не охопленими». По моїм оцінкам- більшість не долучена до ціеі сети.
Багато роблять самі люди на містах- проводять локальни мітинги, тощо.
Але це НЕ скоординовано ні по темі, ні по часу.
Украінське посольство у Вашингтоні взагали «не при справах». Маркарова мабуть занята більш важливішими державними справами…
І ця сітуація тільки в одніеі країні- США.
Про справу у світовому масштабі важко казати тому, що ці проблеми ускладнюються у рази.
Тому функціонерам от українських діаспор треба ще працювати, та працювати.
У той же час , коли українська громада «слабо зьеднана» вплив « руського миру» посилюється.
Величезна купа постраждалих від влади Путина, які просили політично притулку у США, зараз активно демонструють підтримку рф.
Так, у перші дні війни на багатех « руських магазинах» заявилися надписи « Ми підтримуемо Україну».
То через місяц ці надписи зникли…
https://patrioty.org.ua/society/vidomyi-kharkivskyi-teatr-pereikhav-do-rosii-foto-475112.html "Відомий харківський театр переїхав до Росії"
Вона пропагує українську культуру через власний ресторанчик Ruta.Непросто й не дешево відкрити в Вашингтоні,ще й біля Капітолію 😁
Може завитаю до ее ресторану, та плюну їй в обличчя
активними політичними силами у своїх країнах.
х справ. Сміху варте: українська колишня феєрія перетворена на рутинний американський фолкфест. Але все ж поїду подивлюсь і викладу враження в ФБ.
Чорновола убили, "Рух" розвалили. Відтак українцям дозволено працювати (вколювати),
воювати (гинути), але не керувати своєю країною.
В Україні не побачиш українця-мільйонера, українця-банкіра - це можливо тільки
десь в Америці чи Канаді.
Кожен робить що може. Хтось сидить на сайти з анти українськими коментами.
Хтось ходить на мітинги. Хтось возить на своїй автівки український прапор.
Впевненний що і у тебе е що розповісти.
Але мова тут у тексті іде про «українську офіційну диаспору», а не про пересічного українця закордоном.
щоб бути духовним та стратегічним центром розвитку українства.
В Україні, очолюваній то Кучмами, то Януковичами,
то Порошенками, то Зеленськими, це поки що неможливо.
Конгрес на такому рівні не мислить, отже, недопрацьовує.
Що треба робити?
Для того щоб зараз додати сили українським обьедннаням потрібна в першу чергу активна позиція України!
Посольства та консульства України потрібні прокинутися! Вони потрібні бути новим центром кристалізації.
Так працюють інші держави.
Витрачають час та гроші на роботу за кордоном, а не піклуються як Маркарова про приватний ресторан.
"Нарис про українську "м'яку силу", софт паўер.
Для початку, як вона діє в РФ.
Це по-перше довгий і системний підкуп ключових осіб, від клерка і секретарши до властелинів умів. По-друге великі вливання в культуру на експорт (експорт "хароших рускіх" туди входить - так було і при царях, і при совітах, не бачу причин чому зараз нє). По-третє побутова іміграція - "можна вивезти людину з Москви, але не вивести Москву з людини".
Ці інструменти для України не підходять.
Вони коштовні, корупційні, і врешті решт не такі ефективні, коли доходить до діла. і навіть якщо визнати ефективність, їх термін дії дається взнаки нескоро.
Ми не можемо тиснути на західних політиків ні грошима, ні інтелектом.
Проте ми можемо тиснути на населення, на виборців західних країн.
І не лише західних, між іншим.
Люди /за винятком Мордору і Московії/ за великим рахунком всюди однакові - не погані і не добрі, просто люди.
В них є інстинкти, традиції прийняття-неприйняття чужого, механизми антипатії-симпатії, побутового ототожнення і так далі.
Зараз у нас по світу величезні кризові діаспори.
Цім людям нелегко, і вони зі зрозумілих причин більше дбають про себе, ніж про нац. інтереси.
Проте на їх базі можна сформувати м'яку силу, тому що в своїй масі вони б раді не просто перебувати за кордоном, вирішувати приватні проблеми, але й прикластися до Перемоги.
Далі для простоти я називатиму такі колективи "клинами", хоча в душі дуже бажаю, щоби клинів, тобто сталих емігрантських діаспор, вони не утворили.
В кожній державі, іноді - частині держави, клин має бути свій.
На чолі його мають бути спритні люди (талановиті організатори), також митці, інтелектуали і науковці, які випадково чи закономірно "знають, розуміють, відчувають" країну та населення, де розташовано клин, краще за пересічних.
Тактики клинів відрізнятимуться.
Не можна, наприклад, однаковим методом агітувати в британців та ірландців, в сербів та хорватів, в вірмен та азербайджанців - гадаю, мою думку ви зрозуміли.
Клин має виработати "товар", який спритно подавати.
Що входить у цей товар.
- Схожість гострих проблем пересічного мешканця цеї країни з українським (часто - з перебільшеннями, натяжками, спрощеннями).
- Всі випадки обміну культурного, людського, історичного України з країною перебування.
(якщо в Гватемалі цінують конкистадорів - дайте їм українського конкистадора, якщо навпаки - дайте їм партизана, який діяв проти конкистадорів)
(якщо гватемальский поет жив в Україні, чи український у Гватемалі - чудово, можна вже конференцію проводити)
- Пропаганда української культури.
В ідеалі, кожний клин має курувати Посольство України,
та будемо реалістами, такий потенціал від наших послів ми отримаємо не скоро;
швидше, хтось з організаторів Клину згодом стане, хотів він чи ні, вимушеним послом в тій країні, за свої таланти
Втім, покажу плюси тої м'якої сили.
Це - дешевість.
Так, так, це дешево.
На сумму, яку б ви виплатили умовному Шрьодеру, щоби той патякав виключно те, що від нього вимагають,
ви могли б видати сто книжок, сто тисяч дисків, відкрити двадцять виставок і фінансувати повноцінну редакцію.
дякую за увагу.
сподіваюся, що світ широкий та є люди, які вже думають і пробують в тому напряму."
саме завдяки війні. Це знак.
Тут саме сенс в тому, що всередині України громадянське суспільство систематично =0. І треба звертатись за допомогою до діаспори.
Я підтримую. Краще виборець з Канади, ніж алкоголік в 5 поколінні з Луганської області, якого може вилікувати тільки обух в лоба.
Але як це зробити юридично?