Україна - головна мішень іноземних атак з дезінформації, - дослідження Євросоюзу

Згідно з дослідженням зовнішньополітичної служби Європейського Союзу, у 2023 році Україна стала головною мішенню цілеспрямованих іноземних операцій із дезінформації.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на DW.

Маніпулювання інформацією та втручання з-за кордону - Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI) - найважливіший компонент сучасної війни, йдеться в доповіді.

"Найочевиднішим прикладом є Росія, яка використовує FIMI як інструмент у своїй агресивній війні проти України і в спробах виправдати свою війну по всьому світу", - пишуть автори. Вони підкреслюють, що Києву та його союзникам потрібно посилити заходи з протидії цим операціям. Незважаючи на те, що ЄС запровадив санкції щодо ключових підконтрольних Кремлю ЗМІ, "необхідні подальші зусилля для розв'язання проблеми використання FIMI для підриву стабільності та безпеки України, а також для ослаблення її підтримки".

Із 480 проаналізованих дослідниками інформаційних атак на держави Україна стала об'єктом 160 разів. На другому місці - США: 58 випадків. За ними йдуть Польща (33), Німеччина (31), Франція (25) і Сербія (23). Загалом дезінформаційна діяльність, яку безпосередньо вивчає Брюссель, була спрямована на 53 країни.

Також читайте: Росія у 2024 спробує налаштувати європейців проти України, - Reuters

Що стосується окремих особистостей, то найбільше інформаційних нападів було скоєно на президента України Володимира Зеленського (40 відсотків випадків), на другому місці - глава зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель (20 відсотків), далі йдуть глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (9 відсотків) і президент Франції Емманюель Макрон (4 відсотки). Перша леді України Олена Зеленська також увійшла до цього списку.

Серед організацій найчастіше атакам піддавався Євросоюз (19 відсотків випадків), НАТО (15 відсотків), ЗСУ (14 відсотків), ООН (3 відсотки), а також ЗМІ, такі як Euronews (3 відсотки), та Deutsche Welle, Reuters і New York Times - по 2 відсотки. У першому випадку нападки на організації прямі, а у випадку з пресою атаки набувають форми підроблених медіапродуктів у корпоративному стилі "для додання достовірності маніпульованому контенту", зазначають дослідники.

Для поширення дезінформації та маніпуляцій найчастіше задіювали соціальні мережі Telegram і X (колишній Twitter). Однак у доповіді вказується, що подібна активність спостерігалася практично на всіх інших платформах.

Також читайте: Росія використовує тисячі фейкових акаунтів у TikTok для дезінформації про війну та українських посадовців, - BBC

Автор: Володимир Янченко