Ризики для свободи слова та власності: громадські організації і медіа виступили із заявою проти ухвалення нового Цивільного кодексу
Понад 50 громадських організацій і медіа закликали народних депутатів не ухвалювати проєкт нового Цивільного кодексу №15150. Законодавчу ініціативу, яку навесні подав на розгляд Верховної Ради спікер Руслан Стефанчук і яка викликала масштабні вуличні протести, вже готують до другого читання.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ.
Які ризики існують?
Проти ухвалення цього документу у заяві виступили десятки організацій, зокрема "Дзеркало тижня", Інститут масової інформації, "Детектор медіа", громадська ініціатива "Голка", Центр прав людини ZMINA, "Екологія - Право - Людина", "Українська природоохоронна група", WWF-Україна, "Терен" та інші організації.
Один із ключових аргументів підписантів - ризик втрати правової наступності. Чинний Цивільний кодекс застосовується понад 22 роки, і за цей час суди напрацювали практику, на яку спираються громадяни, бізнес і держава. Повна заміна кодексу нівелює застосування частини усталених правових висновків і може створити правову невизначеність.
Автори заяви застерігають, що проєкт у разі прийняття створює ризики також для захисту державної, комунальної та приватної власності, свободи слова, права на приватність, а також прав жінок, дітей і ЛГБТІК+ людей. Водночас підписанти підтримують модернізацію цивільного законодавства та його наближення до європейських стандартів шляхом внесення змін до чинного Цивільного кодексу. Вони наголошують, що такі зміни потребують належного суспільного обговорення й оцінки можливих наслідків.
Коментарі
Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів зазначає:
"Ми ризикуємо не просто змінити правила, а знецінити десятиліття роботи судів. За понад 22 роки Верховний Суд напрацював цінну практику, яка допомагає державі й громадам повертати незаконно відчужене майно. Але найбільші ризики новий Цивільний кодекс може створити для публічної власності - зокрема об’єктів, обмежених в обороті, майна, необхідного для виконання державою її основних функцій і забезпечення обороноздатності, об’єктів права власності Українського народу та землі, виведеної з цивільного обороту. Це майно становить матеріальну основу суверенітету України, і його втрата матиме наслідки не лише для держави сьогодні, а й для майбутніх поколінь. Нові правила, зокрема через позовну давність і надмірну залежність від записів у реєстрах, можуть суттєво ускладнити повернення незаконно відчуженого майна. Цивільний кодекс не ідеальний, але його можна вдосконалювати точковими змінами, а не замінювати цілком новим документом".
Документ також створює ризики не лише для захисту власності, а й для прав людини та свободи слова. Шеф-редакторка групи видань "Детектор медіа" Наталія Лігачова пояснює:
"Це і "право на забуття", що призведе до вимог видалення архівних матеріалів. І обмеження публікації суспільно важливого листування юридичних осіб. І надмірно широке "право на відповідь", навіть коли оприлюднена інформація є достовірною тощо. Медійники вже наголошували на тому, що в такій редакції Цивільний кодекс суттєво обмежить право суспільства знати та, відповідно, контролювати діяльність влади, публічних осіб. Натомість надасть більше можливостей для зловживань владою. Це неприйнятно для країни, яка такою ціною відстоює демократію".
Для громадян обнулення судової практики може означати триваліші судові процеси, додаткові витрати та менш передбачувані рішення судової системи. Для бізнесу – зростання правової невизначеності, а для держави – додаткове навантаження на судову систему.
Громадські організації та медіа, які підтримують викладену позицію, можуть приєднатися до заяви, заповнивши форму.
Що передувало?
Нагадаємо, після прийняття Цивільного кодексу в першому читанні у травні в Україні розпочалися масові вуличні протести. За кілька годин громадяни зібрали понад 29 000 підписів під петицією до Володимира Зеленського з вимогою ветувати проєкт в разі його подальшого ухвалення.
До законодавчої ініціативи народні депутати подали понад 15 000 правок – це антирекорд за всю історію роботи цього скликання парламенту.
Один із суддів-спікерів Верховного Суду наголосив, що прийняття нового кодексу в такі стислі строки виглядає екстраординарно і може спричинити правовий хаос і втрату орієнтирів як для суддів, так і для суспільства.
