"Російської армії на Донбасі немає", - Путін
Президент РФ Володимир Путін заявив, що російської армії на Донбасі немає, проте є незалежні воєнізовані формування.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це Володимир Путін заявив на щорічній підсумковій прес-конференції в Москві.
"Російської армії на Донбасі немає, але там створено певні військові, поліцейські формування, які є самодостатніми й готові відбити будь-які великомасштабні військові акції проти Донбасу, - сказав він.
За словами Путіна, Президент України Петро Порошенко говорив про необхідність спочатку озброїти співробітників ОБСЄ, і він відразу погодився. ОБСЄ від цього відмовилося. Потім він погодився з необхідністю гарантувати безпеку співробітників ОБСЄ за допомогою сил ООН.
"Після цього пані Меркель у мене запитала: "Чому тільки на кордоні лінії розмежування? Адже співробітники ОБСЄ пересуваються по всій території Донбасу. Погодься, будь ласка, щоб вони були під охороною всюди, де вони з'являються. У тому числі на кордоні між Росією та Україною". Я подумав і сказав: "Так, ти маєш слушність". І ми негайно внесли корективи в проект резолюції. Зараз з'ясовується, що і цього недостатньо", - сказав Путін.
соотечественниковсоплеменников! Интересно, они это хоть понимают?Рашистская народная сказка: КАК КАЛАШНИКОВ ИЗОБРЕТАЛ АК.
Из воспоминания Хуго Шмайсера: О том, как Калашников «изобрел» автомат
Хуго Шмайссер в своих воспоминаниях пишет:
«Если бы не этот придурок Миша Калашников, который вечно путался у нас под ногами и мешал всем работать, мы бы изобрели АК-47 не в 52-м, а в 1947, как и планировалось.
Не было ничего дурнее и вреднее для инженерного бюро, чем этот заносчивый кретин, который вечно лез со своими лаптями в наши чертежи. Отто дважды порывался его задушить, Ганс - прибить рейсшиной, а Фриц - заколоть циркулем.
Болван никак не понимал, что он всем мешает. Я, как мог, успокаивал друзей по несчастью: по крайней мере, мы были в тепле и накормлены, в отличие от наших товарищей на лесоповале.
Переломным стал 1951, когда Миша ушел в длительный запой: Альберт придумал напоить его спиртом, в котором мы промывали пружины испытательных экземпляров. Поняв, что с помощью водки мы легко можем от него отделаться, я, скрепя сердце, украл в лаборатории 12 литров, и велел передать их Михаилу.
Нам нечем было чистить наши испытательные образцы, зато мы были избавлены от его присутствия. Теперь он появлялся в бюро раз в месяц, небритый и страшный как черт, с трясущимися руками, требуя свою вечную chekushka.
Мы давали ему новую банку и выпроваживали прочь. К концу года испытательный экземпляр был готов. Мишу привезли на стрельбы в детских санях, пьяного и с гармошкой».