Найкращі українські вузи отримають базове фінансування на науку, - Міносвіти
З 2018 року вищі навчальні заклади почнуть проходити атестацію з наукової діяльності.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на прес-службу Міносвіти, відповідне рішення сьогодні, 16 січня 2018 року, під час першого засідання ухвалила Національна рада з питань розвитку науки і технологій на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич наголосила, що базове фінансування на науку для закладів вищої освіти буде не безконтрольним "роздаванням" коштів, а інструментом підтримки найкращих наукових напрямів, які обиратимуть за чіткими, прозорими критеріями.
"Сьогодні університетська наука в Україні отримує близько 10% з коштів, передбачених державним бюджетом на науку. Це на рік близько 15 млн євро – по суті, фінансування на науку одного середнього університету в Європі. Але навіть у таких складних обставинах наша університетська наука уже заробляє гроші. На 1 гривню, вкладену з бюджету, вони зараз заробляють 75 копійок. Можуть більше заробляти, але для цього потрібно обладнання. І це основна проблема, адже наукове обладнання у вишах не оновлювалося з радянських часів. Вирішення цієї проблеми якраз і є одним з головних завдань базового фінансування", – зазначила Лілія Гриневич.
Базове фінансування також допоможе підтримати найактуальніші наукові напрями, залучити до досліджень більше молодих науковців, даватиме ширші можливості для вчених. Так, воно даватиметься на 5 років під розвиток певного наукового напряму.
"Зрозуміло, що базове фінансування повинні отримати найкращі й найбільш ефективні. Для визначення цих найкращих ми збираємося використати механізм державної атестації. Тут існує очевидна проблема: оцінювання наукової ефективності великого класичного університету, де об’єднано найрізноманітніші напрямки досліджень, може нагадувати відомий процес "визначення середньої температури по палаті". Щоб її вирішити, ми плануємо оцінювати насамперед окремі наукові напрямки в університетах – їх передбачається 7", – повідомила міністр.
МОН уже розробило проект Порядку державної атестації закладів вищої освіти у частині провадженні ними наукової (науково-технічної) діяльності, який також був схвалений під час засідання Нацради. У ньому закладено, що виші оцінюватимуть авторитетні експерти на підставі об’єктивних цифрових показників результативності напрямку за минулі 5 років і його теперішнього потенціалу, наукового звіту за той-таки період і плану розвитку ще на 5 років.
За підсумками оцінки науковий напрям університету відноситимуть до однієї з 3 груп: А – лідери, яким базове фінансування належить пріоритетно; Б – міцні "середняки", які отримуватимуть базове фінансування за наявності коштів; В – ті, які мають значення насамперед для навчальної роботи університету, а відтак на базове фінансування претендувати наразі не можуть.
Водночас усі ці групи завжди матимуть змогу претендувати й на конкурсне фінансування.
Національна рада з питань розвитку науки і технологій - основний стратегічний орган реформування сфери науки та інновацій в Україні, який очолює прем'єр-міністр за посадою. Під його керівництвом Нацрада об'єднує лідерів наукового співтовариства і представників всіх ключових гравців на цьому полі. Склад наукового комітету Нацради на основі конкурсу сформував спеціально створений згідно з європейською практикою ідентифікаційний комітет з науки. До нього увійшли 9 провідних вчених, з яких 3 - представники вітчизняної науки, 6 - іноземні вчені.
Адміністративний комітет Національної ради складається з представників центральних органів влади та профільних установ, що мають безпосередній вплив на прийняття рішень в сфері науки. Його склад сформований на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук та національних галузевих академій наук, Київського міського та обласних державних адміністрацій, великих наукомістких підприємств, наукових установ та вищих навчальних закладів.
У кожен із комітетів входить по 24 людини.
А ведь за радянщины, например, университет Шевченко, был совокупностью лучших НИИ, а участие студентов в науке - лучшей практикой.
Киевский университет имени Тараса Шевченко распустил студентов до весны, чтобы не платить за отопление, - эксперт.
Як може оцінюватися наука одними і тими же докторами і професорами... сьогодні приймемо, що в тебе наукові напрямки перспективні, а завтра -- що в мене... в наукових кругах вже давно кругова порука з відкатами "вирішувачам" в Міністерстві освіти і науки, які доходять до 50% від об'єму фінансування...
Зараз на одного виконавця, тобто науковця, який здійснює наукові розробки, від 5 (п'яти) до 20 (двадцяти) "нахлібників" - дармоїдів, починаючи від наукового керівника, завідувача кафедри, начальника науково-дослідного сектору, проректора по науці і головного ваговика -- ректора університету, а ще члени комітету, начальники відділів у Міністерстві освіти і науки і т.д.
Ще можна змеритися з керівником науковця, який направляє чи може допомагає... але, як свідчить статистика. таких дуже мало... до 5...15% від усієї маси керівників за напрямками, які ставлять зараз наукові задачі на рівні світових стандартів та можуть допомогти в їх вирішенні... а так, як показує теперішній стан науки, відбувається переписування наукових досліджень (творча переробка), які були розроблені раніше і вже опубліковані чи частково опубліковані в науковій періодиці, що на сьогодні не має масового доступу, або в науковій періодиці на іноземних мовах... і тоді усі наукові дослідження полягають тільки у достовірному їх переведенні та перевиданні під своїми науковими регалями...
На сьогодні для публікації однієї статті в провідному видавництві (журналі), який входить у список Skopus, необхідно 500...1000$, тобто на сьогодні за курсом 15000...30000 грн., так що того фінансування, яке закладено для простих виконавців - науковців в Міністерстві, пані Ліля, хватить хіба що на одну статтю з усіма відкатами та співавторами - "нахлібникми"...
На сьогодні науково-дослідних підрозділів у більшості університетів -- не існує... або структура їх є фіктивною, віртуальною, бо в штатному розписі зовсім не значиться не одного постійно працюючого старшого чи молодшого наукового співробітника... як завжди вписують фіктивних співробітників, що за сумісництвом працюють на кафедрах і займаються паралельно викладацькою діяльністю... наука в універстетах вмерла ще 10...15 років назад...а ті що залишилися старші наукові співробітники допрацьовують останні роки до пенсії або вже є пенсіонерами...
За даними статистики, які були проведені Нобелевським комітетом, основні наукові дослідження (відкриття) здійснюються науковцями у віці 40...45 років -- до 55...60% усіх досліджень... у віці 50...55 років -- 10...15% наукових розробок, а вчені у віці 60...65 років роблять тільки 1...3% наукових досліджень...
Тепер подивимося, пані Лілія Гриневич, кому ваші комітети розподілять кошти, тобто фінансування науки... Вже завідомо відомо, що кошти будуть виділені докторам і професорам, вік який становить 55...65 років і більше... і яким вже все одно... бо місяць пройшов, -- заробітну плату виплатили та ще + (плюс) пенсія... навіщо напрягатися та ще щось винаходити в тій науці... гроші отримають (розподілять)... щось там напишуть із своїх "старих" наукових розробок для звітності... а рівень українських наукових досліджень залишиться на рівні плінтусу...
Щоб фінансування науки було дієвим необхідно виділяти кошти під конкретні наукові проекти
і теми вже з частковими напряцюваннями чи доробками більше 50% від запланованого для визначеної особи (аспіранта разом з керівником, докторанта чи наукового співробітника)... хоч тоді може бути якась ефективність інвестування... народно-господарче застосування результатів досліджень чи удосконалення нормативної документації і т.д.
Глупейшие умозаключения. Чтобы научная продукция, статьи, разработки были мало-мальски достойными нужно одно условие. Публикация в рейтинговых журналах с импакт-фактором выше единицы. Или Европатент. В Украине таких нет, т е публиковать в международных журналах, где есть экспертиза. А проблема "научных руководителей" особенно сейчас решается просто. Перевести всех науковцев на контракты и проекты. Выполнил проект, опубликовал в Сайянс или Нейче и тому подобных! Тебе продолжили финансирование. Не опубликовал, прекратили, и иди на все четыре стороны. Тогда таких "науковцев" останется 20% и их финансирование возрастет в 5 раз и никто не будет уезжать.
Нельзя служить Богу и Мамонне (деньгам)...