Команди психолого-педагогічного супроводу з'являться в школах і дитсадках для кращої адаптації дітей з особливими освітніми потребами, - МОН
Міносвіти прийняло рішення, що траєкторію навчання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами в школах і дитсадках визначатиме спеціальна команда супроводу.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на прес-службу МОН, для кращої адаптації дітей з особливими освітніми потребами в школах і дитсадках повинні створюватися команди психолого-педагогічного супроводу.
Вони, зокрема, розроблятимуть індивідуальні програми розвитку, за якими вчитиметься дитина, а також коригуватимуть їх за потреби.
"Нині МОН розвиває інклюзивне навчання в школах та дитсадках. Для створення інклюзивного класу чи групи батьки мають звернутися з відповідною заявою до керівника закладу. Натомість він разом із місцевими органами управління освітою має забезпечити належні умови для навчання такої дитини. Створення команд супроводу допоможе об'єднати зусилля батьків, педагогів та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів для соціальної адаптації дітей. У розробленому положенні ми передбачили, що члени команди мають працювати на умовах толерантності та конфіденційності", - розповіла генеральний директор директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Лариса Самсонова.
До складу "шкільної" команди мають увійти керівники закладу (директор чи його заступник з навчально-виховної роботи), учителі та їх асистенти, учитель-реабілітолог, соціальний педагог, психолог та, за потреби, вчитель-дефектолог. У "дошкільну" команду теж входить директор, вихователь та його асистент, соціальний педагог, а також учитель-дефектолог та реабілітолог.
Передбачається, що членами команди обов'язково мають бути батьки чи законні представники дитини з особливими освітніми потребами. Крім того, можна залучати інших фахівців - лікарів, асистентів дитини, представників служби у справах дітей тощо. Важливо, що примірне положення чітко визначає функції кожного учасника команди.
Разом фахівці складатимуть навчальний план, слідкуватимуть за досягненнями дитини та сприятимуть її взаємодії з іншими учнями. Завдяки постійній роботі з педагогами батьки зможуть оперативно дізнатися про стан здоров'я дитини та динаміку її розвитку.
"Навчання серед однолітків та спілкування поза родиною насамперед сприятиме соціальній адаптації дітей. Вони матимуть цілісне уявлення про світ навколо, не будуть ізольованими й отримуватимуть досвід спілкування з людьми різного віку. Крім того, діти матимуть базові знання для продовження навчання у ПТНЗ або виші. Але для того, щоб втілити всі ці проекти, нам потрібна підтримка як освітян, так і батьків", - зазначила Лариса Самсонова.
А ще є бажання збільшити бюджет за рахунок психологів і інших логопедів. А те, що програма взагалі непосильна не тільки дітям, а й більшості дорослих, до керівництва МОН не доходить.
Бездарна позбавлена національного змісту політика української влади після проголошення української незалежності вже привела до втрати Криму та частини Донбасу. Країни Прибалтики пішли шляхом утвердження основ ******** національної держави, дбаючи про розвиток власної мови та формуючи національну свідомість своїх громадян. А хвора на малоросійство українська влада абсолютно нічого не зробила для демонтажу колоніальної совєтської системи виховання підростаючого покоління.
Вона залишила анклави, де українська мова відсутня взагалі. Дала можливість за державний кошт функціонувати школам з іноземною мовою навчання (російською). Дозволила молодому поколінню не лише не знати українську мову як державну, а й ставитися до неї як до непотрібної. Бо основний акцент української освіти був спрямований не на розвиток української мови, а на збереження права її не знати окремими представниками нацменшин. Наслідки цієї згубної політики не змусили себе довго чекати. Але влада, яка прийшла після Майдану, не зробила жодних висновків. Навпаки, її дії спрямовані на ще більше вихолощення національної складової з української освіти.
Під чітким керівництвом Міністерства освіти та науки, яким керує Лілія Гриневич, Україну намагаються перетворити на територію, в якій відсутня національна складова як така. В якій українці мають не права титульної нації, а є нацменшиною у власній країні.
І ось тепер, на підставі відповідних документів Міносвіти, з навчальних планів вилучаються практично усі гуманітарні дисципліни, в тому числі українська мова за професійним спрямуванням. Зменшується викладання української історії. Законом «Про освіту» узаконили викладання в дошкільних і середніх шкільних закладах державним коштом навчання мовами нацменшин. Замість захисту прав українців влада піддалася на неприхований шантаж з боку Угорщини. Вона готова капітулювати перед тими, хто відверто погрожує Україні. Але не здатна почути голоси українських патріотів.
Але, немовби відчуваючи що робить недостатньо для знищення українського духу в Українській державі, влада вирішила піти ще далі. Вона взяла на озброєння лівацьку неоліберальну ідеологію, віддавши українську освіту на відкуп «грантоїдам-космополітам» та «гендеристам».
Сьогодні вони вже вказують нам, які слова можна вживати, а які ні. Цензурують шкільні підручники. Вважають, що називати українську мову солов'їною є ознакою дискримінації. Нав'язують, що збочення - це норма. Пропагують гей-паради і інші сумнівні дійства. Завдають удару про традиційній сім'ї та цінностям. Проголошують смерть нації. Дійшло до того, що горе-реформатори з Міносвіти пропонують замінити слова «тато» і «мама» на «родич №1» і «родич №2».
В чомусь Лілія Гриневич перевершила навіть Дмитра Табачника. Адже гендерна ідеологія руйнує сім'ю, як оплот любові, безпеки, надійності, захисту, розуміння і духовного тепла. Україна сьогодні веде війну за право на існування. А Міносвіти сприяє розповсюдженню антинаукових ідеологій, які руйнують фундамент нації.
Якщо так триватиме далі, то від України з часом може залишитися тільки назва. Бо дивно і дико жити в державі, де в першу чергу турбуються про права нацменшин, волають про захист секс-меншин, кричать про гендерну дискримінацію та закривають рот корінному населенню. А хто потурбується про українців? Хто захистить їх права на гідне життя, безпеку, можливість реалізації? Хто захистить українську мову? Точно не Лілія Гриневич та її друзі-гендеристи.https://site.ua/anatoliy.vitiv/13820-grinevich-prodovjue-politiku-tabachnika-tsili-ti-sami-zasobi---bilsh-tsinichni/
PS Це режим паразитуючих бездарів, державна чиновницько-прокурорсько-суддівсько-депутатська мафія.. Вони (зокрема вказані міністрині від медицини і освіти) залишать по собі пустиню. У повному розумінні та, найголовніше - пустоту в душах і серцях... Пора роздавати Українцям "Mein Kampf", іншого способу немає.