Україна укладе з Вселенським патріархатом угоду про захист Андріївської церкви, - Павленко
У документі будуть зафіксовані умови користування пам'яткою і зобов'язання щодо її збереження.
Україна укладе із Вселенським патріархатом "охоронну угоду" щодо Андріївської церкви, яку раніше Верховна Рада передала в користування Константинополя. Про це в ефірі програми "Нині вже" на Громадському повідомив радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко, інформує Цензор.НЕТ.
За його словами, Андріївська церква після передачі в користування Вселенському патріархату залишиться у власності держави.
"Також, оскільки це є пам’ятка (архітектури та монументального живопису. — Ред.), буде ухвалено так звану "охоронну угоду" між державою та Вселенським патріархатом щодо використання цього об’єкта, що передбачатиме якраз збереження її як пам’ятки, умови використання, обережного поводження з іконами та всіма об’єктами історико-культурної спадщини, які розміщені в самій церкві, щодо режиму використання самої церкви і подібного", — пояснив Павленко.
Як повідомлялося, Павленко заявив, що реконструкцію Андріївської церкви мають завершити до 2020 року, але її можуть прискорити.
Нагадаємо, 18 жовтня, Верховна Рада України ухвалила закон "Про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника "Софія Київська" (№ 9208), внесений президентом України. Голова ВР Андрій Парубій підписав цей закон і направив на підпис президенту.
Законом встановлено, що Андріївська церква, яка є видатним об'єктом культурної спадщини, пам'ятником архітектури національного значення, як культова споруда, що перебуває в державній власності, передається в безоплатне постійне користування Вселенського патріархату для здійснення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій.
П.С. Может Петр Алексеевич там дьяком подпоёт
землях восточно-славянских племён (полян), связано с его расположением на
важном тогда для Европы торговом пути «из Варяг в Греки» (по линии рек
Волхов-Днепр), соединявшем Скандинавию с Византией. Для защиты торговых путей призывались наёмники, в основном
скандинавы, которые и захватили власть (во главе с Рюриком) в Новгороде и затем
в Киеве. Расцветом Киевской Руси следует
считать время княжения Ярослава Мудрого (первая половина XI века). Тогда же был
построен кафедральный собор св. Софии. При нём были построены Золотые ворота и
каменные стены вокруг города. Киев был многонациональным городом и никаких
«русских» или, тем более, «украинцев» там и в помине не было. После смерти Ярослава (1054)
начался постепенный упадок Киева. Причин было несколько. 1. Борьба за
власть между потомками Ярослава. 2. Путь из
«Варяг в Греки» стал терять своё общеевропейское значение. Появились новые
посредники в торговле Европы и Азии, такие как Генуя и Венеция. 3. Город Киев
стоял на границе степной полосы. В эти степи постоянно вторгались кочевые
племена из Азии: хазары, печенеги, торки, половцы…. С этими племенами
приходилось вести непрерывную кровопролитную борьбу. Жить в Киеве становилось
всё опаснее. Население постепенно покидало опасный для жизни город. Часть населения уходило на
северо-восток, смешиваясь там с финскими племенами (которые ещё называли
«чудь»), часть населения от Киева уходило на Запад, где возникло окраинное
Галицкое княжество.
совсем обнаглел наш Ванька-дурачок...
который княжил в Киеве, назывался «Великим» и считался главным среди русских
князей. Борьба за великокняжеский престол приводила к тому, что Киев подвергался нападению войсками, набранными в
других русских княжествах. Так в 1169 г. сильный князь
Ростовско-Суздальской области Андрей Боголюбский послал против киевского князя
большое войско, к которому присоединились 11 других князей. Киев был взят и
разграблен. В 1203 г. Киев потерпел новый разгром от коалиции смоленского и
черниговского князей и союзных с ними половцев. Киев быстро терял экономическое
и политическое значение. В 1235 г. Киев был еще раз взят и разграблен
черниговцами в союзе с половцами. Взятие и разгром Киева татарами в 1240 г. были
для древнего Киева последним ударом…. Католический
миссионер, проезжавший через Киевскую землю в 1246 году и оставивший свои
воспоминания, нашел Киев маленьким городком, в котором было около 200 домов….
Так позвольте спросить - после того как церковь в подсунули - кто склон укреплять будет?
Великих проблем там можуть завдати хіба що якісь катаклізми, на кшталт землетрусів, відлуння яких не часто, але відчувається в Києві, чи надпотужних багатоденних злив, таяння великих кількостей неприбраного снігу.
Так що особливу хвилю котити не треба, не зсунеться, але треба охорона.
А поки що, просто на колінах благаю запам'ятайте одну маленьку, але дуже важливу річ: ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ ЦЕРКВІ ДАЄТЬСЯ НЕ ЦЕРКВІ, А ДЕРЖАВІ.