Різдвяна літургія в Софійському соборі. ВIДЕО+ФОТОрепортаж
У соборі Святої Софії в Києві відбулася Різдвяна літургія, на якій було представлено Томос.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ. Божественну літургію проводив предстоятель ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Інтернет-видання "Радіо Свобода" вело пряму трансляцію події.
На літургії було представлено Томос Вселенського патріархату про формальне письмове визнання канонічної автокефалії єдиної помісної Православної церкви України як однієї з 15 помісних православних церков.
На Софійській площі було розгорнуто екран, на якому транслювали подію наживо.
Участь у церемонії взяли Президент Петро Порошенко, голова Верховної Ради Андрій Парубій, капелани та волонтери.
Нагадаємо, 6 січня в церкві святого Георгія в резиденції Вселенського патріархату в Константинополі під час святкової літургії з участю Патріарха Варфоломія предстоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили Томос про автокефалію української церкви.
Після надання Томосу Україні Президент Петро Порошенко заявив про те, що гарантує повагу до релігійного вибору і віросповідання кожного громадянина країни.
15 грудня на Об'єднавчому соборі предстоятелем Української помісної православної церкви обрали митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія, представника Української православної церкви Київського патріархату.
Тоді ж почався перехід парафій УПЦ МП у ПЦУ. В інтернеті навіть створили інтерактивну карту таких переходів. Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Київський і всієї України Епіфаній заявив, що всі віряни в Україні мають добровільно обирати свій релігійний центр.
Дид Свирид:
......В дійсності ситуація значно складніша і водночас прекрасніша. Бо те, що відбулося - це просто фантастичний збіг історичних обставин помножений на людський чинник. Просто диво дивовижне, що на долю саме нашого покоління випало спостерігати, як амплітуди принаймні двох незалежних історичних синусоїд (української та константинопольської) вперше за багато століть співпали у місці, в часі, і в напрямку руху. Але чи означає це, що Україна б отримала б Томос автоматично? І що людський чинник тут ні до чого? Ні. Цей шанс Україна цілком могла й проґавити. Цілком.
Так, свого часу свій унікальний історичний шанс, наприклад, бездарно проґавив великий князь київський Ізяслав Ярославич. У котрого були всі можливості затвердити в Києві власний патріархат ще в XI столітті, а потім домогтися від Константинополя його визнання. Бо в умовах церковного розколу з Римом Константинополь гостро потребував підтримки і сваритися із могутнім Києвом через таку дрібницю, як помісна патріархія, навряд чи став би. Але Ізяславу було не до таких дурниць, значно важливішими для нього були розподіл фінансових потоків між братами та ґешефти із тодішніми олігархами. Словом то була дуже заклопотана людина і справжній давньоукраїнський політик класичного зразку. А от пожив би його батько, Ярослав Мудрий, ще хоча б з десяток років, то не виключено, що Варфоломій би сьогодні вручав Томос не митрополиту, а патріарху Епіфанію.
Роки два чи вже й три тому, діло було ще до Всеправославного собору на Кріті 2016 року, дідусь написав присвячений Томосу пост (у якому по своїй закоренілій звичці примусив читачів читати ще й немилосердно довгий історичний екскурс). У якому казав, що ми стоїмо на порозі реального історичного шансу отримати нарешті визнану Константинополем канонічну помісну православну церкву, от би було добре. Так ось під тим постом було чимало коментів від читачів, які стурбовано зауважували, що шанс шансом, але ж наші церковники та політики обов'язково ж облажаються. І чесно зізнаюся, я також був далеко не впевнений, що теперішні українські діячі виявляться на висоті історичних задач. Думаю, що й Вселенський патріарх Варфоломій, не раз і не два возносив Господу схвильовані молитви просячи, щоб оті хлопці в Києві не напартачили. Сьогодні ж можемо із полегшенням видохнути - хлопці і не облажалися, і не напартачили. Ну й оскільки тримати політиків лише затюканими та у постійному в мандражі не дуже педагогічно, то сьогодні їх можна трохи й похвалити - молодці, заслужили. От би так завжди.
........
Кажучи про роль людського чинника не можна не згадати й про Кірюшу Гундяєва. В якого за моїми приблизними підрахунками було десятка півтора дієвих способів якщо вже не зупинити процес становлення канонічної автокефальної ПЦУ, то як мінімум сильно цій справі нашкодити. Він міг наперед видати свій томос, міг синхронно з Варфоломієм благословити Об'єднавчий собор, а потім нагнати туди своїх ієрархів. І сьогодні в Константинополі Порошенко би сумно стояв коло митрополита всієї України Онуфрія. Тобто там була маса варіантів і чому Кірюша обрав єдиний для України найкращий - про то лише самому Господу відомо.
Дідусь не метафізик і не містик, але складається цілковите враження, що не обійшлося і без небесного втручання. Й десь там на небесах янголи, які відповідають за Україну утворили з янголами Константинопольського патріархату бойову групу, яка в результаті зухвалої операції напала на янголів, що відповідають за благоразуміє і здравомисліє Гундяєва та захопила їх в полон. Щоб оті у відповідальну історичну мить не могли нічого своєму підопічному підказувати. Втім, гундяєвські янголи можливо й самі давно махнули на Кірюшу руками, він же їх давно уже не слухає, адже в нього єсть свій бог-отець, ім'я якого не згадуватиму, бо сьогодні великий празник. Так ось. Обезумевший від перспективи втрати України Гундяєв окончатєльно рехнувся, вийшов на футбольне поле, сердито встановив м'яча на одинадцятиметровій позначці, Окинувши затьмареним поглядом принишклі московські трибуни, Гундяєв рішуче перекинувши через плече панагію, підняв поли ряси й розігнавшись пробив потужне пенальті. У власні ворота. Бо проголошену ним анафему Константинополю четвертого рівня інакше назвати просто не можна. Ну, є ще більш жорстока метафора - стрельнув собі в ногу. Уявляю собі яке полегшення відчули того дня українські церковні ієрархи та відповідальні особи в адміністрації президента.
Так цим діло не закінчилося й на превелику радість українських священиків Кірюша ударився в епістолярний жанр. Та почав писати листи за листами, адресуючи їх і Варфоломію, і папі римському, і в ООН, і … не буду перераховувати, бо їх було багато і запевняю - вони усі прекрасні. Бо дискредитують РПЦ та самого Гундяєва сильніше, ніж якби це робили його закляті вороги. Дідусь читав усі оті гундяєвські посланія незмінно отримуючи естетичну насолоду. Там є усе - і гіркі сльози, і страшні прокльони, і признанія в любві. А як прекрасні мелкі кляузи на якихось українських попів. Усе це видає в Гундяєві великий літературний талант досвідченого стукача КГБ. Особливо, коли він угрожає Варфоломію страшним судом. Втім, малоймовірно, що Варфоломій найближчим часом навідається в Москву, а значить і страшний басманний суд йому не загрожує.
Водночас, не афішуючи це офіційно, явно пробував шото зробить і сам бог-отець Гуні (ім'я якого сьогодні не згадую). Якщо простежити лише за телефонним дзвінками, то воно обдзвонило глав держав і урядів чи не всіх країн, де є помісні православні церкви явно з метою недопустити визнання ПЦУ. Дзвонив він і Ердогану, явно умовляючи свого заклятого друга повліять на Варфоломія, но як бачимо тщетно. Навіть Меркель щось намагався торочити про страшную опасность кровопролітія на Украінє із-за церковного раскола, але бундесканцлєрін лише роздратовано відмахнулася - "Хоботов, не галди".
Тобто нічого в них не получилося і сьогодні в Москві лише злобно заявили, що Томос не настоящий. Бо Варфоломій порушив усі церковні канони, при чому зробив це самим наглим образом. Наглєйшим. Кроме того Томос написаний нє по-русскі, тому на Росії його й читати не будуть, но на всякий случай решітєльно осуждають. Ця сердита безпорадність Москви неабияк тішить не лише українців, але й безперечно самого Варфоломія та весь клір Константинопольського патріархату. Який також блискуче реалізовує свій історичний шанс звільнення від багатовікового московського домінування. Саме тому і для України, і для Матері-Церкви в Константинополі Різдво 2019 року найрадісніше принаймні за кілька остінніх століть.
Хотів дідусь ще дещо написати, щоб гарно завершити цей різдвяний пост, але уже не встигаю - мушу йти, бо прийшли сусідські дітки колядувати. А колядники в хату - Бог у хату.
Яке хороше цього року Різдво
Нехай Господь береже нашу Україну !
СЛАВІМО ЙОГО
Непонятно, почему это событие так демонстративно игнорируется.
А сама Церковь - определяет для себя СВОЕ название. Так же - во всех Томосах для других церквей. И лишь в паРаша СМИ настолько тупые, что этого не смогли понять..гг)
А сама Церковь - определяет для себя СВОЕ название. Так же - во всех Томосах для других церквей. И лишь в паРаша СМИ настолько тупые, что этого не смогли понять..гг)
правильно у Д.С. написано - "гундяев, путин и прочая шелупонь - невероятно тупые, особенно в просчитывании последствий своих шагов"))
https://www.facebook.com/svyryd.opanasovych/posts/1214195285395488
Какая прекрасная литургия, как прекрасна "София", временами у меня было впечатление, что Господь присутствует в храме на этой службе, радуется со всеми украинцами и будет оберегать и хранить Украину, её народ, её воинство и её независимость. Со слезами молилась со всеми и уверена, что у Украины чудесное божественное будущее, она обязательно победит и станет крепким, справедливым и процветающим государством хранимым Богом. Поздравляю всех с великим праздником и желаю всем мира, мудрости, терпения и единства
https://www.youtube.com/watch?v=Y6uS_xVHu6Y
Дасть Б-г, вже в цьому році москальська тоталітарна секта РПЦ-КДБ зникне з більшої частини України. Слава Ісусу Христу!
Дуже сподобалося, коментатори розказали про окремі деталі, які я не знала.
Гарне послання-привітання від Єпіфанія: за Україну, за наші Збройні Сили, за полонених ...
Саме так і має бути в національній церкві. Як можна молитися і прославляти ворогів на своїй землі ?
Теперь же нас удостоили только митрополии, хотя Украина заслуживает на патриархат . Балога раскрыл секрет, почему долгожданную независимость украинская церковь не получила 10 лет назад . Все шло к тому, что вот-вот начнется процедура представления автокефалии Украине . Об этом должно было быть сообщено публично.
Патриарх Варфоломей прибыл в Киев, чтобы провести последнюю встречу с президентом Виктором Ющенко , на которой должны были быть согласованы все спорные моменты . На Банковой была оживленная дискуссия . Главным камнем преткновения стало то, что Ющенко и Варфоломей не сошлись в кандидатуре на пост предстоятеля Единой церкви в Украине. Экс-президент стоял на своем, отстаивая , чтобы во главе новой церкви стал патриарх Филарет , а Вселенский Патриарх видел во главе новой церковной структуры Блаженнейшего Владимира. По словам Балоги, это и стало тем разногласием, которое преодолеть не удалось , и Украина осталась без Томоса.
1. Одягайте у цей святковий час світлий та новий одяг.