Рада має впорядкувати юридичні процеси в релігійних громадах, - Березюк
Верховна Рада для того й існує, щоб відстежувати суспільні відносини, описувати їх і регулювати.
Про це в кулуарах Верховної Ради повідомив глава фракції "Самопоміч" Олег Березюк, передає парламентський кореспондент Цензор.НЕТ.
"Упорядкування юридичних процесів у релігійних процесах необхідно. Ми маємо дивитися на те, що відбувається в церковному житті країни. Верховна Рада й існує для того, щоб відстежувати суспільні відносини, описувати їх і регулювати. І якщо якісно регулювати ці відносини і виписати логіку переходу з однієї конфесії в іншу, то це буде розумно і чесно. Це буде верховенство права", - заявив Березюк, підтримавши прийняття законопроекту про перехід релігійних громад.
Раніше спікер ВР Андрій Парубій заявив, що Рада в четвер може розглянути законопроект про перехід релігійних громад у нову церкву.
Нагадаємо, 15 грудня 2018 року на Об'єднавчому соборі предстоятелем Української помісної православної церкви обрали митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія, представника Української православної церкви Київського патріархату.
Тоді ж почався перехід парафій УПЦ МП у ПЦУ. В інтернеті навіть створили інтерактивну карту таких переходів. Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Київський і всієї України Епіфаній заявив, що всі віряни в Україні мають добровільно обирати свій релігійний центр.
6 січня 2019 року в церкві Святого Георгія в резиденції Вселенського патріархату в Константинополі під час святкової літургії за участю Патріарха Варфоломія предстоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили Томос про автокефалію української церкви.
9 січня в Константинополі члени Синоду Вселенського патріархату підписали Томос про автокефалію української церкви.
Українські фінансові групи ( олігархи ) мають будувати свій бізнес на ринкових умовах, а не за рахунок тотальної монополії, яка призводить до застою. В нашій країни відбувається боротьба між середнім класом та монополістами (олігархами). Останні намагаються обмежити права середнього класу у всьому, в тому числі і в праві на вільний вибір правової допомоги для захисту своїх інтересів в суді ( законодавцем 03.10.17 р. закріплено монополію адвокатури).
Варто зауважити, що на українських землях ще ІІІ Литовським Статутом 1588 р. (написаний руською/староукраїнською мовою) було закріплено ( артикули 23, 55, 56 ) право громадян Великого князівства Литовського ( більшість українських земель на той час входили до складу ВКЛ і становили 80% від загальної площі русько(української) -литовської держави ) обирати для захисту своїх інтересів в суді або звичайного представника, або прокуратора ( адвоката).Вказане право було виборено шляхтою ( середнім класом) у боротьбі за свої права проти магнатів ( тогочасних олігархів) та проіснувало до 1840, а в послідуючому відновлено в цивільному процесуальному кодексі в УРСР, та в цивільному процесуальному кодексі ******** України. Проте, ******* магнати ( монополісти/олігархи), внісши 03.10.2017 р. ( а перед цим в Конституцію України) в кодекси України зміни, якими заборонили середньому класу ( та іншим громадянам України) мати вільний вибір для захисту своїх прав та інтересів в судах.
По-перше, нам не слід відкидати свій, український багатостолітній досвід в історії права ( адже Литовські Статути - це витвір українських правників, навіть тексти написані староукраїнською ( руською) мовою ) , а крім того, нам не варто "копіювати" все підряд із законів європейських країн.
По-друге, Інститут представництва, який існував до судової реформи (запровадженої Законом від 03.10.17 р.) , був тим інструментом, який привносив конкуренцію, що давало можливість громадянам України право вибору щодо отримання правової допомоги. Нині законодавець, порушуючи ст.22 Конституції, позбавив громадян права такого вибору.
По-третє, Інститут представництва, який існував до судової реформи (запровадженої Законом від 03.10.17 р.), давав можливість дієздатним громадянам, які досягли 18 річного віку, бути представником сторін в суді в цивільних, господарських та адміністравтиних справах ( представником позивача, відповідача чи третьої особи). Така форма представництва позбавляла можливості суддів-корупціонерів під час судового розгляду справ здійснювати тиск на представників сторін. Натомість, нині судді-хабарники отримали чудову нагоду впливати на адвокатів шляхом погроз винести ухвалу щодо вирішення питання про позбавлення адвокатів права на заняття адвокатською діяльністю ( через різного роду кишенькові колегії адвокатів). У зв'язку з чим адвокати не можуть надавати сторонам у справі повноцінної правової допомоги, оскільки весь час перебувають під прицілом корумпованої феміди.