Рада должна упорядочить юридические процессы в религиозных общинах, - Березюк
Верховная Рада для того и существует, чтобы отслеживать общественные отношения, описывать их и регулировать.
Об этом в кулуарах Верховной Рады сообщил глава фракции "Самопомич" Олег Березюк, передает парламентский корреспондент Цензор.НЕТ.
"Упорядочивание юридических процессов в религиозных процессах необходимо. Мы должны смотреть на то, что происходит в церковной жизни страны. Верховная Рада и существует для того, чтобы отслеживать общественные отношения, описывать их и регулировать. И если качественно регулировать эти отношения и выписать логику перехода из одной конфессии в другую, то это будет умно и честно. Это будет верховенство права", - заявил Березюк, поддержав принятие законопроекта о переходе религиозных общин.
Ранее спикер ВР Андрей Парубий заявил, что Рада в четверг может рассмотреть законопроект о переходе религиозных общин в новую церковь
Напомним, 15 декабря 2018 года на Объединительном соборе предстоятелем Украинской поместной православной церкви избрали митрополита Переяславского и Белоцерковского Епифания, представителя Украинской православной церкви Киевского патриархата.
Тогда же начался переход приходов УПЦ МП в ПЦУ. В интернете даже создали интерактивную карту таких переходов. Предстоятель Православной церкви Украины (ПЦУ) митрополит Киевский и всея Украины Епифаний заявил, что все верующие в Украине должны добровольно выбирать свой религиозный центр.
6 января 2019 года в церкви Святого Георгия в резиденции Вселенского патриархата в Константинополе во время праздничной литургии с участием патриарха Варфоломея предстоятелю Православной церкви Украины Епифанию вручили Томос об автокефалии украинской церкви.
9 января в Константинополе члены Синода Вселенского патриархата подписали Томос об автокефалии украинской церкви.
Українські фінансові групи ( олігархи ) мають будувати свій бізнес на ринкових умовах, а не за рахунок тотальної монополії, яка призводить до застою. В нашій країни відбувається боротьба між середнім класом та монополістами (олігархами). Останні намагаються обмежити права середнього класу у всьому, в тому числі і в праві на вільний вибір правової допомоги для захисту своїх інтересів в суді ( законодавцем 03.10.17 р. закріплено монополію адвокатури).
Варто зауважити, що на українських землях ще ІІІ Литовським Статутом 1588 р. (написаний руською/староукраїнською мовою) було закріплено ( артикули 23, 55, 56 ) право громадян Великого князівства Литовського ( більшість українських земель на той час входили до складу ВКЛ і становили 80% від загальної площі русько(української) -литовської держави ) обирати для захисту своїх інтересів в суді або звичайного представника, або прокуратора ( адвоката).Вказане право було виборено шляхтою ( середнім класом) у боротьбі за свої права проти магнатів ( тогочасних олігархів) та проіснувало до 1840, а в послідуючому відновлено в цивільному процесуальному кодексі в УРСР, та в цивільному процесуальному кодексі ******** України. Проте, ******* магнати ( монополісти/олігархи), внісши 03.10.2017 р. ( а перед цим в Конституцію України) в кодекси України зміни, якими заборонили середньому класу ( та іншим громадянам України) мати вільний вибір для захисту своїх прав та інтересів в судах.
По-перше, нам не слід відкидати свій, український багатостолітній досвід в історії права ( адже Литовські Статути - це витвір українських правників, навіть тексти написані староукраїнською ( руською) мовою ) , а крім того, нам не варто "копіювати" все підряд із законів європейських країн.
По-друге, Інститут представництва, який існував до судової реформи (запровадженої Законом від 03.10.17 р.) , був тим інструментом, який привносив конкуренцію, що давало можливість громадянам України право вибору щодо отримання правової допомоги. Нині законодавець, порушуючи ст.22 Конституції, позбавив громадян права такого вибору.
По-третє, Інститут представництва, який існував до судової реформи (запровадженої Законом від 03.10.17 р.), давав можливість дієздатним громадянам, які досягли 18 річного віку, бути представником сторін в суді в цивільних, господарських та адміністравтиних справах ( представником позивача, відповідача чи третьої особи). Така форма представництва позбавляла можливості суддів-корупціонерів під час судового розгляду справ здійснювати тиск на представників сторін. Натомість, нині судді-хабарники отримали чудову нагоду впливати на адвокатів шляхом погроз винести ухвалу щодо вирішення питання про позбавлення адвокатів права на заняття адвокатською діяльністю ( через різного роду кишенькові колегії адвокатів). У зв'язку з чим адвокати не можуть надавати сторонам у справі повноцінної правової допомоги, оскільки весь час перебувають під прицілом корумпованої феміди.