Луценко: коло підозрюваних у вбивстві Шеремета зменшилося
Коло підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета звузилося з декількох тисяч до сотень, заявляє генеральний прокурор України Юрій Луценко.
В інтерв'ю "В гостях у Дмитра Гордона" генпрокурор висловив жаль із приводу того, що навіть ФБР не змогло допомогти в розкритті цього злочину, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.
"Щодо Шеремета дуже важка справа. Навіть ФБР не змогло нам допомогти з існуючими плівками", сказав Ю.Луценко.
Разом із тим він повідомив: "Коло підозрюваних із декількох тисяч звузилося до декількох сотень".
Нагадаємо, вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Попередньо слідчі кваліфікують цю подію як умисне вбивство. Зі свого боку, тодішня глава Нацполіції Хатія Деканоідзе заявила, що розслідування загибелі Шеремета буде для неї справою честі. А прокурор Києва Говда взяв під особистий контроль розслідування вбивства.
Очевидці розповідають, що вибух стався, коли Шеремет зупинився, щоб виїхати на головну дорогу. І зауважують про велику силу вибуху: "Деталі аж сюди долетіли". Пізніше було оприлюднено кадри моменту вибуху автомобіля з журналістом Шереметом.
Водночас Генпрокурор Луценко заявив: "Смерть Шеремета - наслідок спрацювання вибухового пристрою. Це вбивство". Пізніше у МВС додали, що спрацював безоболонковий саморобний пристрій, потужністю до 600 грамів у тротиловому еквіваленті.
Трагічна загибель журналіста викликала широкий громадський резонанс. Главред "Української правди" Олена Притула зазначила: "Це удар по всій українській журналістиці". В ОБСЄ закликали притягти організаторів і виконавців вбивства до відповідальності. Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс закликав провести ретельне розслідування. Президент України Порошенко висловив співчуття рідним і близьким Шеремета. Спікер Верховної Ради Парубій закликав провести невідкладне розслідування. Аналогічно швидкого і ефективного розслідування вимагав прем'єр Гройсман. Також свої співчуття близьким журналіста висловив секретар РНБО Турчинов. Президент ПАРЄ Аграмунт назвав убивство "атакою на свободу ЗМІ". А білоруський опозиціонер Статкевич заявив, що "це був теракт насамперед проти Білорусі, а не України". Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова спробувала використати вбивство Шеремета в пропагандистських цілях, на що отримала емоційну відповідь від російського письменника Шендеровича: "От же безсоромна бл#дь!" Свої співчуття і побажання щодо якнайшвидшого розслідування справи висловили опосольство США та представництво ЄС в Україні. А деякі українські політики застерегли колег від використання трагедії в політичних цілях.
Під час наради керівників силових відомств України з главою держави було створено спеціальну оперативну групу. До розслідування Україна попросила приєднатися експертів ФБР і Europol.Зокрема, СБУ буде працювати над версією, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація ситуації в Україні. Порошенко закликав правоохоронців провести розслідування якомога прозоріше і оперативніше: "Прошу не відкидати жодної версії. Ми не дамо нікому відкрити другий фронт всередині країни". Також глава держави доручив надати охорону керівнику-засновнику "Української правди" Олені Притулі.
За словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, в справі про вбивство Шеремета розглядаються шість версій.
Павло Шеремет - уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні в Білорусі та Росії, у 1990-2000 роках - завідувач білоруського бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, потім - "Першого каналу". Протягом останніх п'яти років жив у Києві, працював в інтернет-виданні "Українська правда", був ведучим на радіо "Вести". Також Шеремет був одним із засновників "Білоруського партизана".
У липні 1997 року, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був заарештований співробітниками силових структур Білорусі за звинуваченням нібито в незаконному перетині державного кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і в незаконній журналістській діяльності. Був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року випробувального терміну, провівши у в'язниці загалом три місяці.
