Захист Мартиненка назвав "фейком" причетність нардепа до компанії "Бредкрест"
За словами адвоката, НАБУ та САП намагалися приховати від суду ключовий документ, який виправдовує Миколу Мартиненка і спростовує, що він був бенефіціаром компанії "Бредкрест".
Про це повідомляє Gazeta.ua із посиланням на прес-службу екс-депутата, передає Цензор.НЕТ.
Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що суд закінчив дослідження панамських документів у справі колишнього нардепа Миколи Мартиненка та інших осіб, обвинувачених у незаконному заволодінні коштами "Енергоатому".
Адвокат Петро Бойко зазначив, що "слухання в суді показали: Микола Мартиненко не фігурує в жодному документі про власність "Бредкрест". НАБУ фальсифікувало причетність Мартиненка. Ніде немає його підписів, він також не розпоряджався фінансами і не отримав жодної копійки. Юридичні факти - річ вперта", - сказав захисник.
"Головним доказом НАБУ є так звана "форма А" - ксерокопія банківської анкети з прізвищем Мартиненка про нібито відкриття рахунку 15 січня 2007 року. Це смішно, бо на той момент цієї компанії не існувало і вона не могла мати рахунку", - наголосив Бойко.
"НАБУ у відповідь на свій запит отримало від панамської влади офіційний документ, який де-факто спростовує фігурування Миколи Мартиненка. Там вказано, що бенефіціаром і власником "Бредкресту" був Джон Фостер (John B.Foster). Крім того, в установчому договорі про її створення від 16 січня 2007 р. ніколи не було прізвища Мартиненка. Навіть іноземний свідок з боку НАБУ Наталя Фішер у відповідь на запит про власника "Бредкресту" назвала Джона Фостера", - зауважили в екс-депутата.
За словами адвоката, "в НАБУ давно зрозуміли, що це - катастрофа. Тому навмисне не переклали українською мовою доказ про справжнього власника. Звинувачення сподівалося ввести суд в оману і приховати ключовий документ, який виправдовує Миколу Мартиненка", - заявив Бойко.
"Розпіарений фейк про нібито причетність екс-депутата до "Бредкресту" - це відволікання уваги від головного, від юридичної суті справи. Бо звинувачення будується на нібито збитках для "Енергоатому" від контракту з чеською "Шкодою". Але, по-перше, не було ніяких збитків і не було завищення ціни - вона була однаковою і для України, і для європейських країн. По-друге, це питання до "Шкоди" про її економічні відносини з "Бредкрестом". НАБУ просто маніпулятивно вписало сюди прізвище Мартиненка", - наголосив Петро Бойко.
Він сказав, що справа вже майже розвалилася. "Вона є суто піарною і не має юридичної бази. На розрекламованій "швейцарській флешці" також не було жодного доказу проти Мартиненка. Ось чому в Швейцарії ця справа за 5 років не була передана до суду. В українському суді - включно з антикорупційним - НАБУ очікує ганебний фінал. Тому НАБУ і САП з усіх сил тягнуть час і намагаються по-кілька разів зачитувати в суді одне й те саме процесуальне сміття. А їхня піар-обслуга намагається дискредитувати суд", - вважають у екс-депутата.
Документ з Панами про власника "Бредкресту" Джона Фостера.
Установчий договір з Панами про створення "Бредкресту" від 16 січня 2007 р.
Нагадаємо, 10 січня в Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які нібито свідчать про пряму причетність колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства по декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах "Енергоатому" на загальну суму в 6,5 млн євро (еквівалент 70 млн гривень на момент транзакцій).
У документах зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Зокрема, сторона звинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., в якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказано прізвище екс-депутата від "Народного фронту" Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. В кінці документа стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК "Енергоатом". У ЗМІ Скаленка також називають "правою рукою" Мартиненка.
У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорта Мартиненка. Прокурор, який представляв ці документи в суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною й отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.
Як повідомлялося, 22 травня 2018 року САП направила в суд обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього парламентарія М.Мартиненка, а також Сергія Переломи, Руслана Журила, Олександра Сорокіна, Володимира Богданця і Валерія Василькова в справі про заволодіння коштами держпідприємств "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (СхідГЗК) і "Енергоатом". Їм інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст.209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч.1 ст.255 Кримінального кодексу України (створення злочинної організації )".
Так, М.Мартиненко та В.Василькову інкримінується заволодіння коштами ДП "НАЕК" Енергоатом "при укладенні та виконанні контрактів з постачання обладнання для зазначеного підприємства від чеської компанії Skoda JS, укладенні та виконанні контракту між Skoda JS і компанією Bradcrest Investments SA на загальну суму EUR6,4 млн.
Крім того, М.Мартиненко, С.Перелома, Р.Журило, О.Сорокін і В.Богданець звинувачуються в заволодінні коштами ДП "СхідГЗК" у сумі $17,28 мільйонів шляхом неправомірного укладення і подальшого виконання контракту купівлі-продажу уранового концентрату для ДП "СхідГЗК" через австрійську компанію-посередника Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH, підконтрольну учасникам злочинної організації.
22 квітня 2017 року суд відпустив його на поруки п'ятнадцяти депутатів парламенту, міністра молоді та спорту Ігоря Жданова, міністра освіти Лілії Гриневич, міністра інфраструктури Володимира Омеляна та заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери.
НАБУ підозрює Мартиненка в скоєнні злочинів за чотирма статтями Кримінального кодексу.
У січні 2018-го суд відмовився продовжувати покладені на колишнього народного депутата Миколи Мартиненка зобов'язання.
1. Звинувачення брехливі.
2. Слідчі тупі, не змогли справу зшити і вона у сіді розсипалася.
3. Слідчі взяли хабар і спеціально так справу зшили, що вона у сіді розсипалася.
4. Судді взяли хабар.
Всі ці варіанти не потребують втручання президента чи генпрокурора, зацікавлені особи свмі впораються.
Візьмііть справу Насірова. Як так сталося, що слідчі у суд не пред'явили оригіналу, бо нотаріально завіреної копії документа, на основі якого Насірова позбавили посади? Чому у справі був факс без вихідного номера? Вони що, дурніші за домогосподарку?