Зоозахисники закликають знищити в Україні хутряну галузь

24 лютого в більшості великих міст України відбулася зоозахисна акція "Зніми хутро назавжди".

Під час акції зоозахисники закликають українців відмовитися від одягу з натурального хутра і підтримати законопроект №10019, який передбачає закриття всіх хутряних ферм в Україні протягом найближчих шести років. На підтримку законопроекту збиралися підписи, повідомляють Українські новини.

Зоозахисники вимагають закрити звіроферми в Україні. Водночас на уточнювальні питання більшість з учасників акцій відповісти не змогли. Наприклад, як заборона норкових ферм в Україні допоможе тваринам, якщо подібні ферми існують у Росії, Білорусі та Польщі і, найімовірніше, виробництва просто переїдуть туди. Залишилися без чітких відповідей і такі питання, як "Чому потрібно закрити виробництво хутра, але його імпорт, а також імпорт шуб у країну при цьому не забороняють?". Або "Чому полювання на диких тварин не зупинили і не заборонили, а звіроферми хочуть закрити? Кому це вигідно?", "Що робити зі шкіряною промисловістю і виробами з натуральної шкіри?", "Чим годувати домашніх тварин, якщо всі без винятку корми для них містять м'ясо різних тварин, зокрема кроликів, індиків, свиней?"

Нагадаємо, в Україні станом на 01.01.2018 року налічувалося 37 підприємств, які утримують хутрових звірів, за рік вони виробляють близько 800 тисяч шкурок хутрових звірів. На цих підприємствах працюють сотні співробітників, а розташовані вони, як правило, в сільській місцевості, де альтернативи з працевлаштування майже не існує. У сусідній Польщі виробляють близько 5 мільйонів шкурок хутрових звірів на рік. Лідером у Європі з виробництва хутряних шкурок є Данія - її річний обсяг виробництва становить близько 17 млн ​​штук на рік. Другими за обсягами виробництва хутра в Європі визнано Нідерланди.

Як зазначає блогер Василь Апасов, вимоги зоозахисників нелогічні - вони не пропонують обмежити імпорт хутряних виробів в Україну або проводити інформаційну політику щодо відмови від хутра, а лише наполягають на закритті виробництва в Україні.

"Мені, як і всім, шкода тварин. Хоча я і не можу розділити точку зору тих, хто відмовляється від усього, що має тваринне походження, я поважаю тих, хто є принциповим у своїй позиції від і до! Але тут у мене питання:

А чи знає леді-зоозахисниця на відео, що вона стоїть у шкіряних черевиках і ця шкіра не на дереві виросла? Або чи в курсі всі жалісливі мадам, що в косметиці, яку вони використовують, щоб шкіра на обличчі (і не тільки) була ідеальною, теж є жири тощо, що належали раніше живим істотам? Так, усе навколо, ремені, сумки, м'ясо і птиця ... все це наші тварини віддають не зовсім вже й добровільно", - наголосив він.

Він зазначає, що рухи із захисту тварин або екології до нас прийшли з заходу. "У цьому немає нічого поганого, крім того, що під прикриттям такого заходу в нас не людей закликають відмовитися від чогось, а зламати комусь бізнес. Ну, вперед, вирушайте в осередок "злочинів", наприклад у Грецію або Туреччину, і бойкотуйте ці світові шубно-шкіряні анклави. Або підіть цивілізованим шляхом і просто культивуйте моду на інші матеріали. Не буде попиту - не буде пропозиції (тобто того ж виробництва шуб)", - пише Василь Апасов.

Нагадаємо, питання зростання економіки, залучення інвестицій у країну і створення робочих місць є для України питанням стратегічним. В останні кілька років рівень трудової міграції з України досяг катастрофічних масштабів - за межами країни працює близько 4 млн українців - Польща, Німеччина, Чехія, Італія, Іспанія з радістю чекають наших будівельників, слюсарів, зварювальників, медсестер, лікарів і людей, зайнятих у сільському господарстві. Економічні наслідки трудової міграції - це знецінення гривні і гальмування економічного розвитку. Однією зі складових економічного зростання Польщі експерти якраз вважають наявність української робочої сили. Саме тому в Польщі стривожилися лібералізацією законодавства в Німеччині у 2018 році для трудових мігрантів з України.

В умовах, коли для України дуже важливим є створення і збереження кожного робочого місця, активісти-зоозахисники, проводять пікети на підтримку законопроекту № 10019, який передбачає закриття всіх ферм з виробництва хутра. Бізнес, який працював і приносив державі прибуток, - пропонують закрити. А разом з виробництвом, наприклад, норкових шкурок, під дію закону потраплять і кролячі ферми. Показово, що в Європі норкові ферми існують успішно, наповнюючи бюджет і надаючи робочі місця в сільській місцевості.

На думку експертів, закон у такому вигляді неефективний і призведе лише до знищення галузі та створення аналогічних робочих місць за межами нашої країни.

Автор: Наталя Джума