НАЗК пропонує два механізми відновлення покарання за незаконне збагачення, - Мангул

Національне агентство сьогодні позбавлене можливості встановлювати ознаки незаконного збагачення в рамках започаткованих цього року 500 повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У прес-службі відомства констатують, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 26 лютого, яким визнано неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, встановити ознаки незаконного збагачення у деклараціях за 2015 – 2018 роки більше неможливо, передає Цензор.НЕТ.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Україна ризикує втратити безвіз з ЄС і співпрацю з МВФ через скасування відповідальності за незаконне збагачення, - Transparency International

"Вважаю надважливим питанням запровадження у Кримінальному кодексі статті стосовно незаконного збагачення посадовців усіх рівнів та встановлення відповідальності за вказаний злочин, – заявив Голова Національного агентства Олександр Мангул. – НАЗК готове долучитися до експертизи внесених до Верховної Ради України законопроектів задля зміцнення юридичних конструкцій".

За словами Олександра Мангула, Національне агентство з питань запобігання корупції як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, розглядає дві можливі моделі врегулювання цього питання. З урахуванням позиції Конституційного Суду України незаконним збагаченням може бути визначено:

- збільшення в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власності активів у значному розмірі, що перевищує її дохід;

або ж

- придбання майна, збільшення вартості цього майна особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що значно перевищує законні доходи особи, якщо ці дії вчинено без встановлених законом, іншими правовими актами або правочинами підстав.

Голова НАЗК зазначив, що криміналізація такого діяння як незаконне збагачення є одним із зобов’язань нашої держави, яке Україна взяла на себе при ратифікації Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), Додатковим протоколом до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191), і визначена рекомендаціями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та інших міжнародних інституцій.

Нагадаємо, 26 лютого Конституційний суд України визнав невідповідною Основному закону статтю 368-2 Кримінального кодексу. Згідно з рішенням КС, держслужбовців і депутатів не можна притягнути до відповідальності за даними  їхніх електронних декларацій.

Ця норма була прийнята в 2015 році в рамках плану дій щодо візової лібералізації, завдяки якому Євросоюз надав Україні безвізовий режим. Також ця норма записана як умова підписання меморандуму з МВФ, тобто, важлива для отримання кредитів.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Поданий Порошенком законопроект про незаконне збагачення - гірший, ніж ухвалений за Януковича, - ЦПК