США надають Україні відчутну допомогу, - Помпео

Державний секретар США Майк Помпео назвав "відчутною" допомогу, яку надають Сполучені Штати Україні та Грузії на тлі їхнього протистояння російській агресії та втручання у вибори.
Про це він заявив під час слухань у середу в Комітеті з питань міжнародних відносин Сенату США у відповідь на запитання сенатора Стіва Чабота, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Укрінформ.
Як зазначив сенатор Чабот, звертаючись до Помпео, Україна і Грузія відчувають інтенсивний тиск Путіна, зокрема в контексті російської окупації їхніх територій.
"Попри ці ризики, Грузія й Україна, а також багато країн Східної Європи активно просувають у себе прозахідну політику. Не могли б Ви описати, як бюджет президента США (на 2020 рік. - Ред.) збільшує нашу підтримку для цих двох критично важливих партнерів?", - запитав законодавець.
У цьому зв'язку держсекретар Помпео зауважив, що Сполучені Штати надають "відчутну допомогу" Україні.
"Ми забезпечили український народ засобами оборони, розвідувальною допомогою, я бачив це на попередній посаді (директора ЦРУ. - Ред.), до мого призначення державним секретарем США", - зауважив глава Держдепу.
Він також підкреслив, що Америка підтримує Україну та Грузію в протистоянні російському втручанню у вибори, і зокрема під час нинішніх президентських перегонів.

 
 
Неординарні заяви Генерального прокурора України в інтерв'ю американському виданню https://thehill.com/hilltv/rising/434875-top-ukrainian-justice-official-says-us-ambassador-gave-him-a-do-not-prosecute?fbclid=IwAR3fpf5ajCIRpuDczErVShsjoe7JDuoUeZ1LbQX73Vt_IpNo4TBgRcWFeL4 "Хілл" (The Hill) стали обговорюванішою подією останніх двох днів.
Юрій Луценко заявив, зокрема, що чинний посол Сполучених Штатів в Україні Марі Йованович втручалася у справи правосуддя в нашій країні.
Також, Генпрокурор повідомив оглядача "Хілл" Соломона про те, що його відомством відкриті і передані до ДБР розслідування щодо втручання у американські вибори українських високопосадовців, зокрема голови НАБУ Артема Ситника.
Пояснення ж якоїсь посадової особи з Державного департаменту ("Хілл" не розкриває її ім'я) щодо цільового гранту уряду США на реформування ГПУ, який нібито вирішили "використати на більш перспективні проекти" внаслідок "відсутності політичної волі до реформ у прокуратурі" лише додало бруду до інтриги.
Втім, головне питання, навколо якого ламають нині списи безліч справжніх і самозваних експертів-міжнародників, - чи не погіршить заява Генпрокурора двосторонні стосунки між Україною та США?
Попри апокаліптичні прогнози низки українських ЗМІ, жодного скандалу так і не відбулося. Ба більше, розлогий і дипломатично некоректний https://ukrainian.voanews.com/a/aslund-pro-lutsenka/4841240.html коментар популярного аналітика організації "Атлантік Кансл" (Atlantic Council) Андерса Аслунда грузинській службі "Голосу Америки", радо розповсюджений чи не всіма українськими медіями, був спростований автором менш ніж за чотири години після публікації.
Пан Аслунд заявив, що "відкликає свою заяву стосовно Луценка". Зауважимо, що слова Юрія Луценка запропонували прокоментувати ще попереднику Марі Йованович Джеффрі Пайєтту, та сподобився на твіт директор "Інституту Байдена" Майкл Карпентер, колишній заступник Міністра оборони США, що працював у команді віце-президента Джо Байдена і відповідав там за "російський та український напрямок".
Жодної реакції від чинних офіційних структур США, крім вже згаданого анонімного "речника Держдепу", ані на https://www.state.gov/ сайті Державного департаменту, ані в його https://twitter.com/StateDept Твіттері , ані бодай на сайті американської https://ua.usembassy.gov/uk/ амбасади в Києві на поточний час немає.
Відсутні і будь-які дезавуювання слів Луценка на офіційному сайті https://mfa.gov.ua/ua МЗС України . Навряд чи ця новина пройшла повз уваги американських можновладців.
Зокрема, Дональд Трамп https://twitter.com/realDonaldTrump/status/1108559080204001280 згадав про це у власному Твіттері.
Отже, інформація Генерального прокурора сприйнята як така, що варта уваги і серйозного розслідування з боку правоохоронних структур наших стратегічних партнерів.
Чи мав право Держдеп, зокрема, американська амбасада, одноосібно міняти призначення коштів?
На які саме "проекти" ці кошти використані: чи не на підтримку того самого пана Ситника, його оточення та частих гостей пані послапо яких згадував Луценко?
Відповідь на це питання, як не дивно, відома давно і дещо відрізняється від версії згаданого "речника Держдепартаменту".
Ще 4 квітня 2016 року тимчасовий повірений посольства США в Україні Джордж П. Кент на прохання заступника Генерального прокурора Юрія Столярчука пояснив, на що саме були
витрачені кошти американських платників податків. Пан Кент заперечив будь-яку передачу грошей безпосередньо ГПУ чи окремим її представникам. Кошти були витрачені на "експертів-консультантів, Офіс реформ, створення тестів для атестації прокурорів (які згодом виявилися непрофесійними - прим. авт.), на створення Генеральної інспекції.
Тобто, таки на гранти неурядовим організаціям.
"Жодна копійка не була спрямована Уряду України", - підкреслював тоді Кент, наполягаючи на тому, що ці витрати регулюються лише законодавством США і наших правоохоронців геть не обходять.
Події відбувалися на тлі скандальної справи "діамантових прокурорів", докази у якій були вилучені з порушенням КПКУ, та резонансного розслідування стосовно компанії Миколи Злочевського "Бурісма", що дивним чином було закрито, щойно провадження було передано від ГПУ до новоствореної САП, а досудове слідство до НАБУ.
Генпрокуратура залишила собі лише розслідування стосовно ухилення від сплати податків і у цьому досягла певного успіху. Скандал коштував тодішньому генпрокурору Віктору Шокіну посади.
Звільнення Шокіна тодішній віце-президент США Джо Байден, а, за сумісництвом, батько члена наглядової ради "Бурісми" Хантера Байдена, згодом
https://www.radiosvoboda.org/a/28998128.html записував на свій рахунок, та навіть назвав Шокіна "сучим сином". Сьогодні "Бурісма" процвітає, наприкінці 2017 навіть виступила в якості співорганізатора якоїсь https://fakty.com.ua/ru/ukraine/ekonomika/20171108-burisma-i-atlantic-council-provely-u-vashyngtoni-investytsijnu-konferentsiyu/ інвестиційної конференції у Вашингтоні. Головним організатором конференції була та сама "Атлантік Кансл", у якій працює згаданий вище пан Аслунд.
Втім, повернемося до **********.
Цікаво, що публікація "Хіллом" інтерв'ю з Юрієм Луценком співпала у часі з візитом шести представників Конгресу США до України. Делегація у складі сенаторів Майка Крейпо, Джона Баррассо, Джона Кеннеді та членів палати представників Деббі Вассерман Шульц і Расса Фулчера прибула до Києва 20 березня цього року з метою обговорення шляхів поглиблення стратегічного партнерства між Україною та США у політичній, безпековій та економічній сферах, як зазначено у https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/71341-kongresmeni-ta-senatori-pidtverdili-dvopartijnu-pidtrimku-ukrajini-ta-nagolosili-na-vazhlivosti-strategichnogo-partnerstva-mizh-ukrajinoju-ta-ssha прес-релізі МЗС.
Американські законодавці зустрілися вчора з Міністром закордонних справ України і підтвердили двопартійну підтримку України в Конгресі США. Вони запевнили Міністра у тому, що Сполучені Штати й надалі будуть надавати активну допомогу у справі зміцнення обороноздатності України на основі стандартів НАТО, а також посилення демократичних інститутів і верховенства права.
Зі свого боку, Президент України висловив окрему подяку уряду США за безпрецедентну ефективність і плідність співпраці з Україною. Не оминув увагою Петро Порошенко і Марі Йованович.
"У цьому контексті хотів би зазначити важливу роль посла США в Україні Марі Йованович у справі просування українсько-американських відносин. І наголошую, вона як представник Сполучених Штатів як держави і Президента США Дональда Трампа, великого друга України і великого мого друга, має повну мою підтримку", - https://www.president.gov.ua/news/********-cinuye-vidnosini-strategichnogo-partnerstva-zi-ssha-54142 сказав він до слова, під час виступу з нагоди 27 річниці Служби безпеки України.
Перекладати з дипломатичної мови на побутову, здається, не потрібно.
Отже, ні про яке "похолодання" відносин не йдеться.
Так само, як і про улюблений міф про "зовнішнє управління", що його звичайним інтерв'ю спростував Юрій Луценко.
Інше питання, чи стане Генеральний прокурор України героєм в очах тих, хто досі користувався дієвою підтримкою чинного посла Сполучених Штатів в Україні та низки тамтешніх неурядових організацій у "освоєнні" грошей американських платників податків?
Вочевидь, ні.
Тому ступінь апокаліптичності в їхніх прогнозах лише зростатиме.
Втім, ми успішно переживали й не такі бурі і напередодні надання Україні безвізового режиму, і ухвалення чинним керівництвом США рішення про надання нам летальної зброї.
Переживемо і цю.
Про це йдеться у проекті федерального бюджету країни, повідомляє https://defence-ua.com/index.php Defense Express з посиланням на «https://glavcom.ua/country/incidents/kanada-vidilit-ponad-100-mln-na-viyskovu-dopomogu-ukrajini-578910.html Главком ».
«З 2015 року ЗС Канади проводять навчання і допомагають нарощувати потенціал Збройних сил України за допомогою операції UNIFIER. Уряд планує продовжити допомагати Україні. З цією метою у бюджеті на 2019 рік передбачені 105,6 млн дол. США, що виділятимуться протягом трьох років для продовження операції UNIFIER», - йдеться у документі.
Як зазначається, з цієї суми $99,6 млн підуть на військову допомогу і $6 млн - для реформування сектора оборони та безпеки в Україні.
«Ці кошти виділяються для проведення заходів безпеки НАТО у Центральній і Східній Європі у межах операції REASSURANCE, що була продовжена у липні 2018 року. Вона розрахована на чотири роки й загалом на неї виділять 514 млн дол. США», - вказано у документі.
Нагадаємо, Україна та Канада обговорили низку потенційних контрактів з закупівлі озброєння і техніки.
http://www.mil.gov.ua/
http://www.rnbo.gov.ua/
А ті жалюгідні копійки.... Зрештою, спасибі і за це.
Незабаром сухопутні війська України отримають велику партію снайперських гвинтівок з Канади. Компанія PGW Defense Technologies, що базується в Вінніпезі, Манітоба, уклала контракт на поставку українським снайперам протитанкових гвинтівок на суму понад 770 000 доларів США.
Як інформує https://defence-ua.com/ Defense Express , з посиланням на https://www.unian.info/ УНІАН , про це повідомляє https://www.militarytimes.com/off-duty/gearscout/irons/2019/01/07/ukrainian-snipers-are-about-to-get-this-powerful-new-upgrade-courtesy-of-canada/ Military Times .
Вже згадана гвинтівка - не що інше, як флагманська гвинтівка важкого калібру PGW LRT-3. Ця гвинтівка виробляється в Канаді з 2005 року та призначена для патрона .50 BMG, здатного вражати легкі автомобілі і пробивати броню зі результатом. Максимальна ефективна дальність пострілу становить близько 1800 метрів (1,1 милі), що можна прирівняти з американською гвинтівкою Barrett M107, яка також знаходиться на шляху до української армії в рамках окремої угоди.
В будь-якому разі новій український владі не слід йти ні на які "компроміси", які хоч якось б зачіпали національні інтереси. Україні нема куди "відступати". Нехай відступає агресор, тим більше "до Москви ще далеко". Взагалі це не повинні бути поїздки до Москви, які б нагадували прибуття васалів до сюзерена. Міжнародний формат з залученням іноземних лідерів оптимальне рішення. Чесно кажучи, не буде новиною, що "патріотична риторика" Порошенка не виглядає щирою і чесною, а є засобом для самозбереження у владі. Тому не треба бути дуже спостережливим, щоб зрозуміти, що і Захід і Росія і український народ просто чекають, коли пройдуть президентські вибори і прийде нова влада. Щоб можна було взятися в тому числі і за це питання з "новими силами".
В будь-якому разі новій український владі не слід йти ні на які "компроміси", які хоч якось б зачіпали національні інтереси. Україні нема куди "відступати". Нехай відступає агресор, тим більше "до Москви ще далеко". Взагалі це не повинні бути поїздки до Москви, які б нагадували прибуття васалів до сюзерена. Міжнародний формат з залученням іноземних лідерів оптимальне рішення. Чесно кажучи, не буде новиною, що "патріотична риторика" Порошенка не виглядає щирою і чесною, а є засобом для самозбереження у владі. Тому не треба бути дуже спостережливим, щоб зрозуміти, що і Захід і Росія і український народ просто чекають, коли пройдуть президентські вибори і прийде нова влада. Щоб можна було взятися в тому числі і за це питання з "новими силами".
А сейчас Запад ограничивается слабенькими санкциями против Рашки, сюсюкает с Путлером, а до Украины им по большому счету и дела нет.