Мінкульт роз'яснив правовий статус пам'ятника Жукову в Харкові. ДОКУМЕНТ

Пам'ятник Жукову у Харкові є пам'яткою "до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України".
Про це повідомили у прес-службі Міністерства культури України у відповідь на інформаційний запит "МедіаПорту", передає Цензор.НЕТ.
Пам’ятник Жукову не включений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, але перебуває на обліку "відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону "Про охорону культурної спадщини", і відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" є пам’яткою до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України".
"Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації. Таким чином, об’єкт, взятий на облік як пам’ятка, безперечно має цінність, про що зазначається в обліковій документації її розробником та є предметом оцінки органу охорони культурної спадщини, уповноваженому приймати таке рішення", - сказано у відповіді.
При цьому відомство зазначає, що в Мінкультури відсутні документи, які станом на 18.09.1997 були підставою для прийняття Харківської обласної державної адміністрації рішення про взяття на облік пам’ятника Г. К. Жукову на проспекті Петра Григоренка, 15. Тому, зазначити, які характерні властивості цього об'єкта культурної спадщини становлять його історико-культурну цінність, на підставі якої він визнаний пам'яткою, не можемо", — відповіли у Мінкультури.
На запитання про правовий механізм позбавлення об’єкту статусу пам’ятки у Міністерстві повідомили, що у лютому цього року отримали лист з документацією від Харківської обласної державної адміністрації. Розглянути його обіцяють "на найближчому засіданні Експертної комісії". Коли саме відбудеться засідання Експертної комісії, у Мінкультури уточнити не змогли. Дата не визначена, і, за припущеннями прес-служби, навряд чи таке засідання відбудеться у червні.
На запитання щодо застосування до об'єкту закону про декомунізацію, у Мінкультури зазначили: "Стосовно застосування норм законодавства України про декомунізацію після вирішення питання про невключення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України інформуємо, об’єкт нерухомості, на якого не поширюється законодавство у сфері охорони культурної спадщини підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборони пропаганди їхньої символіки", в тому числі в питаннях демонтажу, на загальних підставах".
На запитання, якою є позиція Міністерства культури України у зв'язку із поваленням пам'ятника Жукову, у відомстві відповіли: "Міністерство як центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наголошує на тому, що будь-які дії щодо об’єктів, які мають правовий статус пам’ятки культурної спадщини, мають проводитись у відповідності до норм чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини".
Також харків'янка Марина Суркова, голова ГО "Громадсько-правовий захист" вирішила звернутися до Міністерства культури за роз'ясненнями про те, чи підпадає пам'ятник Жукову на проспекті Григоренка під дію Закону про декомунізацію. 10 червня вона отримала відповідь з Києва.
"Пам'ятник Жукову на проспекті Петра Григоренка, 15 в Харкові не внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але перебуває на обліку як пам'ятка історії місцевого значення і є пам'яткою згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини", - сказано в документі.
Пам'яткою місцевого значення він став через 2 роки після установки, в 1997 році, на підставі Розпорядження ХОДА №975. Відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного режиму", до символіки тоталітарного режиму належать "зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які займали керівні посади в комуністичній партії, особам, які займали керівні посади у вищих органах влади в СРСР і УРСР, інших союзних республіках, органах влади й управління областей, міст республіканського значення, співробітників радянських органів державної безпеки всіх рівнів.
"Відповідно, органи місцевого самоврядування в 6-місячний термін з дня набрання чинності Законом мали демонтувати всі пам'ятки і пам'ятники, які містять символіку комуністичного тоталітарного режиму", - повідомили в Міністерстві культури. Закон був прийнятий у травні 2015 року, отже Жукова повинні були демонтувати ще до кінця 2015 року.
Таким чином, у Мінкульті дають однозначну відповідь: оскільки цей пам'ятник Жукову в Харкові присвячений не події, а конкретній особі, яка обіймала керівні посади, - він "має бути демонтований".
Відповідальність за невиконання цього Закону лягає на органи місцевого самоврядування, в даному випадку - Харківська міська рада.
Нагадаємо, в Харкові активісти кількох партій і громадських органiзацiй 2 червня повалили бюст маршала СРСР Георгія Жукова, який стояв неподалік від Палацу спорту.
Геннадій Кернес заявив, що міська влада Харкова відновлять пам'ятник маршала СРСР Георгія Жукова, який знесли протестувальники.
Слідчі поліції відкрили два кримінальні провадження за фактом подій на проспекті Петра Григоренка у Харкові, коли під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник і застосувала сльозогінний газ у натовп.
3 червня речниця президента Юлія Мендель у Facebook написала, що ситуація в Харкові довкола пам’ятника Георгію Жукову - яскравий приклад непродуманості і недосконалості гуманітарної політики останніх років.
сам процесс доставляет
приехали бы ночью сняли и увезли в неизвестном направлении
никто даже не заметил бы
... а тут ... ну ты понял
может он и накуй никому не нужен, но дело принципа
как ленин в 2014
а прикинь если бы пришла какая то шобла ***** с криками и улюлюканьем и начала его валить рядом с домами людей которые там всю жизнь прожили?
Маршал б.. пааБЕДЫ!!!
даже Сралин под ох.. от этой идеи и дал по шапке кровавому чмошнику...
Со временем это чмо помножили на ноль..и выдворили на задворки
Солдаты для него были скотом...
А те кто остался на окупированной територии ...хуже чем скот!!!
Именно при жуликове были черные батальены...из детей от 10 до 16 лет в штатском и с кирпичем одним на двоих!!!
Моя бабушка хоронила этих детей под Чернобылем!!!!
Так шо любители жулика....ЗАВАЛИТЕ Е..ЛО!!!
не откладывай на завтра то, что можно сдать в пункт приёма сегодня.
И как часто у них эти заседания проходят? И чем их эксперты так заняты, что за 5 месяцев ни единого заседания не провели?
А, что, и тот Г и этот Г, и тот украинцев уничтожал и второй тем же занимался
Обманули! Запутали!
", но находится на учете как памятник истории местного значения "в соответствии с законодательством, действовавшим до вступления в силу Закона "Об охране культурного наследия" - так этот закон вступил или нет?
Какой его статус НА СЕЙ СЕКУНД???
Логика? Нет, не слышали.
Ну и что, что Жуков участвовал в подавлении восстания в Тамбовской области, где шашками рубил крестьян.
Ну и что, что во время войны он срать хотел на человеческие потери и бросал людей в мясорубку.
Ну и что, что Жукова убрали из оккупированной части Германии за мародерство.
Ну и что, что Жуков в 1954 году организовал учения на Тоцком полигоне, когда почти 60 тыс. солдат были подвергнуты воздействию радиации от атомного взрыва.
Ну и что, что Жуков был одним из организаторов подавления Венгерской революции в 1956 году.
В остальном же человек достойный. За что его так?
АНТОН ХОДЗА
В окружении И. Сталина мыслящим считался маршал А. Василевский, который планировал и руководил большинством военно-стратегических операций в 1942-45 гг.
Маршала Г. Жукова запомнили по его матам и расстрелам своих военнослужащих по всем фронтам.
По свидетельству ряда военных историков, Г. Жуков, став в январе 1941 года начальником Генерального штаба, лично ответственен за неготовность Красной Армии к началу войны с нацистской Германией, что привело к жуткой трагедии в мировой военной практике.
Вспомним, что меньше чем через месяц после начала войны, в 1941 году из 170 дивизий, размещенных на западном направлении - 28 оказались в полном окружении, а 70 понесли катастрофические потери.
В сентябре 1941 г. под Вязьмой были окружены 37 дивизий, 9 танковых бригад, 31 артиллерийский полк из Резерва Главного командования и полевые управления четырех армий.
В Брянском котле очутились 27 дивизий, 2 танковые бригады, 19 артполков и полевые управления трех армий. Всего же в 1941 году в окружение попали и не вышли из него 92 из 170 дивизий Красной Армии, 50 артиллерийских полков, 11 танковых бригад, полевые управления семи общевойсковых армий.
В день нападения фашистской Германии на Советский Союз 22 июня 1941 г. Президиум Верховного Совета СССР объявил о мобилизации военнообязанных 1905-1918 гг. рождения. Мгновенно было мобилизовано свыше 10 млн. человек.
Плюс еще из 2,5 млн. добровольцев было сформировано 50 ополченских дивизий и 200 отдельных стрелковых полков, которые были брошены в бой без обмундирования и практически без надлежащего вооружения. Из 2,5 млн. ополченцев в живых осталось немногим более 150 тысяч.
Напомню, что когда Г.Жуков был начальник Генштаба, в Киевско-Уманьском котле в плен попало 768 тысяч красноармейцев, в Брянско-Вяземском - 663 тысячи, в Витебско-Могилевско-Гомельском - 580 тысяч, в регионе Гродно-Минск - 300 тысяч советских воинов, под Черниговом и под Мариуполем еще по 250 тысяч.
Если все сложить, в 1941 году в плен попало невероятных 4 миллиона советских бойцов, объявленных Сталиным и его приспешником Жуковым врагами и дезертирами. Поэтому маршал Жуков, как начальник Генштаба РККА в 1941 году, является одним из главных виновником самой страшной в мировой военной истории катастрофе.
И нужен ли такому военачальнику памятник в Украине, где он лично послал на смерть 1,5 млн. мобилизованных украинцев, которые пережили тяжелую немецкую оккупацию, и освобождали свой край ценой собственных огромных людских потерь?
Именно маршал Жуков приказал украинских новобранцев четырех Украинских фронтов не щадить, считая их подозрительными элементами, которые несколько лет жили под нацистским управлением.
Как результат - людские потери Украины самые высокие среди всех воевавших во Второй мировой войне народов. 9 миллионов убитыми и 13,5 млн. демографических потерь - это 50% людских потерь всего СССР! Большие потери были только у миллиардного Китая.
Пора развенчивать мифы о великом полководце Г. Жукове, который был полной противоположностью действительно талантливым военачальникам, которые призывали воевать не числом, а умением.
Во время обысков на квартире Г. Жукова, когда тот попал в немилость, было обнаружено невероятное количество мехов, дорогих тканей, посуды из драгоценных материалов и великолепных картин, украденных в Германии, в то время как страна голодала и народ жил в нищете.
Александр Левченко
Ви ще ПАДЛИ роскажіть євреям про користь холокосту.