Олігархи хочуть скасувати реформи і підірвати незалежність НБУ, - Гонтарева
Колишня глава Національного банку України Валерія Гонтарева стверджує, що олігархи хочуть підірвати незалежність НБУ і скасувати українські реформи останніх років, щоб відновити можливості зловживання фінансовою і банківською системами в приватних інтересах.
Про це вона заявила в інтерв'ю "Голосу Америки", інформує Цензор.НЕТ.
"Незалежність Національного банку гарантує незалежність монетарної політики, курсової політики, гарантує макро стабільність економіки України", - сказала Гонтарева.
За її словами, існує зв'язок між українським бізнесменом Ігорем Коломойським і останніми подіями в її житті.
"Коломойський хоче відкликання всіх пов'язаних зі справою "ПриватБанку" позовів проти нього у всьому світі. А Національний банк йому заважає", - сказала вона.
Гонтарева стверджує, що частиною кампанії олігархічних інтересів в Україні є судові справи, в яких вона була згадана як свідок, а також ініціатива створення тимчасової слідчої комісії для "розслідування діяльності керівництва Національного банку України та керівництва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у 2014-2019 роках". Проєкт постанови подав заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від "Слуги народу" Олександр Дубинський.
Гонтарева заявила, що Дубинський і деякі члени згаданого парламентського комітету є виразниками фінансових інтересів осіб, які, за її словами, "прагнуть реваншу".
У четвер, 12 червня в київській квартирі Гонтаревої відбувся обшук. Пізніше стало відомо, що його проводили слідчі ДБР в рамках того ж розслідування, в рамках якого відбулися обшуки в "Укроборонпромі".
Ты так правильно всё написала, что даже добавить нечего )))
Вот только пепку, у которого в Евроладе кровь брали, а потом фальсифицировали заключение, звали Владимир Александрович ))))))))))))))00
вся мировая финансовая общественность дала положительную оценку её работе.
Кроме кацапов и зеленосопельных.
Где находится твоё "вокруг" ?
ты экстрасенс ?
Они, по твоему мнению, уехали из-за того, что Гонтарева убрала из банковской сферы банки-однодневки.
Вот только, пожалуйста, не пищи бред про искусственное опущение курса гривни на 4 года.
Это пока никому не удавалось никогда на этой планете
а ты где работаешь ?
на портновской ботоферме ?
Тебе из Англии виднее......
Передай доктору что сотрясение мозга после аварии начинает давать свои осложнения!
Потянуло в политику и на тупой базар....... То ее БЕНЯ заказал..... теперь ЭТО......
После каждого хайпа наступает похмелье.
У меня мастерская степень в инженерной физике, какую физическую тему желаете обсудить, "физик"?
Механику твердого тела? Кристаллические решетки? Течение жидкости? Термодинамику? Или, может, теорию сигналов?
с компенсацией морального ущерба.
Гонтареву судити разм із парашенком за відмивання грошей з бюджету України,
за торгівлю рефінансом для комерційних банків, за грабунок ліквідованих активів УКРАЇНСЬКИХ
комерційних банків (,2014 рік 180 банків 2019 - 77) за прикриття виводу валюти
кацапськими банками, за емісію в 400 млрд, обвал гривні втричі !
01.08.1717:40 Банк Порошенко увеличил чистую прибыль в 2,6 раза
https://biz.censor.net/events/3030431/bank_poroshenko_uvelichil_chistuyu_pribyl_v_26_raza
Банки Порошенко, Гонтаревой и Яремы процветают даже в кризис
http://argumentua.com/stati/banki-poroshenko-gontarevoi-i-yaremy-protsvetayut-dazhe-v-krizis
Нет-нет-нет. Вот примут сейчас нардепы закон о продаже черноземов - и наступит самое время выбросить на рынок то огромное количество гривны, которое кто-то очень умный скупал.
Потому что по рыночной цене только ЗЕбобики тушку курицы на рынке покупают, а люди ушлые покупает ассеты на распродаже по ценам бросовым.
Даешь доллар по 200!
Новых хозяев украинским чернозёмам!
И поплыла гривня... Что же ты до конца эпохи не посидела в нацбанке?
Как и Яценюка с непопулярными реформами, поплыла?
обрушив курс накачивая банки гривной, а потом банкротя их, уже
разворованые ?
или как свиночолый в 2008-м купил 20.000.000.000$
на кредитные гривны и обрушил гривну, а потом радовался,
что Тимошенчиху в грязь макнул ?
так что давай свиночолого на картинку, с
ублюдочной лэрой
Подробности читайте на УНИАН: https://www.unian.net/m/economics/finance/1037020-natsbank-obnarodoval-spisok-bankov-kotoryim-vyidal-kredityi-refinansirovaniya.html
я выше писал, чьё рыло в пуху
Рефінансування було... Я пам'ятаю по банку «Фінанси і кредит», через який зарплату отримував... Його теж рефінансовували спочатку але вимагали в Жеваго, щоби поклав і свої гроші... Він не дотримався вимог й банк збанкротували... Такі ж справи відбувались з багатьма банками... Але самий великий грабунок українців відбувався бєніним приватом, якщо не рахувати овоща з компанієй,.. Можеш масковськи макарони вішати на роги своїм братам - оленям зе-ленським...
однако
_ жеваго получил деньги, вы получили свою зарплату
_ в банки влили 150.000.000.000 гр, с которых купили 20.000.000.000 $$
Но относительно её физического устранения - думаю всё-таки совпадение.
пані Маркаровій вдається обдурювати і стару, і нову владу, що низький державний борг є свідченням загального здорового стану справ. А якщо борг взято хай і на копійку, але за захмарні відсотки, то тоді як? У Держбюджеті 2020 сплата відсотків (які є основою Обслуговування боргу) складає 145,2 млрд грн, або 13,5% доходів.
Це так званий Коефіцієнт доступності боргу (debt affordability ratio), якому рейтингові агенції надають набагато більшої ваги ніж «амбітному» скороченню самого боргу. Тому, що навіть у проблемній Греції він удвічі менший - 7%, у сусідній нам Литві - 5%, а в Україні він далеко зашкалює. Так, кожна сьома гривня платників податків до Держбюджету витрачається не на безпосередні функції Держави. Це понад половини безпеки і оборони, удвічі більше ніж на дороги, більше ніж на освіту.
Почалося це ще до червня 2018, коли пані Маркарова прийняла пост і, попри очікування, "достойно" продовжила справу попередників.
Гривневі ОВДП вже тоді коштували 16,0%, що було дуже недешево, проте новому Міністру цього здалося замало і ця ставка сягнула 19%, а останні розміщення лише наблизились до стартових 16%, при тому, що тоді були відносно менш благополучні часи.
Валютні ОВДП (внутрішні, переважно доларові, запозичення) коштували 5,4% і їх швидко довели до 7,5%, а останні розміщення за 6,5%, все ще вищі стартового рівня.
З євробондами, ОЗДП, аналогічно. Попередній випуск до приходу на посаду мав місце ще у 2017 році і теж недешево - за 7,375%. Втім, за нового Міністра, у листопаді 2018 відбулися два ще більш дорожчі випуски на 6 і на 10 років за 8,994% і 9,750%, до 2024 і 2028 років відповідно.
Тут аж два дивних українських парадокса:
- кредитування Держави дорожче кредитування бізнесу, бо валютні комерційні кредити українських банків на той час були менш 7%;
- Мінфін начебто не сподівався на краще майбутнє і вважав, що державні запозичення дешевшати не будуть, а навіть подорожчають, і на 2028 рік забито ставку під 10%, ще вищу від 2024 року.
І це у той час, як ринок вірить бодай у деяке покращення, і з 2017 року середні (гривневі і валютні) ставки по кредитах нефінансовим корпораціям зі строками "понад 5 років" є дешевшими від "до 5 років". При цьому у липні 2019-го здешевлення сягнуло двох разів і середні ставки склали 16,7% для кредитів "від 1 до 5 років" проти 8,4 % для "понад 5 років".
Довго-дорогі кредити є проблемою і для гривневих ОВДП, де у 2017 році строк кредиту сягав 30 років. У поточному 2019 році вже здійснено чотири відносно довгих випуски від 3 до 6 років, як завжди з зависокими ставками від 15,84% до 17,25%. Тобто, попри усі намагання нової влади, Мінфін ані у 2022, ані у 2025 нічого доброго не очікує.
А якщо позитивні зрушення все ж таки відбудуться, то ми приречені утридорога переплачувати за весь тягар старих ставок відносно тих поточних цивілізованих ставок, які на той час встановляться. Боргової ями уникнули, а у відсоткову втрапили.
Все це відверто нехтує звичайним здоровим глуздом: за високих ставок у кризові та перехідні часи позичати коротко, щоб залишався шанс згодом перекредитуватися дешевше.
Нажаль, ніяких виправдань такій дивній довго-дорогоманії Мінфін не надає, втім і без того достатньо запитати: кому це вигідно? Згідно попередньої інформації, серед найбільш активних покупців ОВДП фігурує АккордБанк, який належить чоловікові Оксани Маркарової, і це викликає підозру у використанні інсайдерської інформації. Див. наприклад
https://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Fpovin.com.ua%2F226865-28-08.html%3Ffbclid%3DIwAR3ISVbXAHp_m6mniRrqMzQsJzfjFV-kBvIT6W_sGKcBNf15WHZzqkVr-jk&h=AT2Hpqv4eLSv79ozTr8wwha8i2GsfkIoB_32EmsYdE1ECM0dg0_f2rLbqyM9bNRzdhU-2suCagUVIV-09SACN7LsFatPN-RmX--HQ794B3tKZN4TW2VWWBd0BZ7S-2g5CPGN-Q http://povin.com.ua/226865-28-08.html або
http://fbi.media/bank-muzha-ministra-markarovoj-udachno.../?fbclid=IwAR3s2KJDSXA1FJLJL2OImhdzedvL4hwVwWvtueVwYiAbutY7peUYFveWbok http://fbi.media/bank-muzha-ministra-markarovoj-udachno.../
Для виявлення повної картини потрібні слідчі дії щодо кінцевих бенефіціарів операцій з облігаціями, особливо - щодо «нерезидентів» з кіпрів та віргінів.
За будь яких висновків слідства, шкода заподіяна і бюджету, і економіці є очевидною і це, як мінімум, підлягає громадському осуду.
Як це не дивно, а громадськість залишила поза увагою ту теоретичну і практичну істину, що підвищення облікової (базової) ставки НБУ є інструментом стримування зростання (інструментом охолодження) економіки за її перегріву. А щодо інфляції, то вона може при цьому послаблюватися лише як побічний наслідок зниження ділової активності. Зайве говорити, що «перегрів» аж ніяк не наш випадок і усі виправдовування НБУ не витримують критики.
Одночасно, так само залишено поза увагою, що більш дієвим засобом впливу на інфляцію є банальний контроль над грошовою масою, а тут НБУ тихцем підживлює інфляцію надмірною емісією, тим самим якомога подовжуючи режим «конче необхідних» надвисоких ставок заради вузького кола «бенефіціарів».
Мінфін, зі свого богу, сприяє встановленню ставок ОВДП з орієнтацією на облікову ставку і така злагодженість успішно забезпечує наддоходність облігацій, чого не скажеш про оголошену для проформи боротьбу з цінами.
Отже, перш ніж зосереджуватися на «правильній» обліковій ставці, правильно було б перенести її до кредитування виробництва, а щодо подолання інфляції, то тут не забути врахувати ще і фактор банальної емісії.
А поки що, зацікавленість банків у кредитуванні виробництва витіснена надмірною зацікавленістю у кредитуванні Держави. Крім того, оскільки депозитні сертифікати вкладені комерційними банками у Національний банк теж оплачуються за обліковою ставкою, то банки збільшили вкладання у цей начебто другорядний допоміжний інструмент на десятки мільярдів гривень. І маємо український абсурд, коли не Нацбанк надає ресурси комбанкам, а банки використовують вклади населення для вкладання у Нацбанк, який за це друкує їм надвідсотки «з повітря».
Тому, сумнівним успіхом стало розрекламоване відновлення прибутковості банків завдяки відсоткам «надоєним» з бюджету та з емісії Нацбанку, а не з економіки.
Ще одним негативним наслідком, стала схема отримання доларових наддоходів з гривневих ОВДП, з яких «іноземці-нерезиденти» витягують чимало валюти.
Зворотньою ж стороною такої «виваженої» політики стало переобтяження бюджету витратами на відсотки, які майже удвічі перевищили дефіцит; реальне скорочення кредитування виробництва; падіння промисловості і тривала інфляція. Зокрема, частка банківських кредитів у фінансуванні капітальних інвестицій посідає лише біля 10% і підприємства майже повністю фінансують свій розвиток самотужки.
А хто ж оті бенефіціари? Згідно наявної інформації, серед найбільш активних покупців ОВДП фігурують АккордБанк (належить чоловікові Оксани Маркарової) та Банк Авангард (пов'язаний з Валерією Гонтаревою), що викликає підозру у використанні інсайдерської інформації.
Для виявлення повної картини потрібні слідчі дії щодо кінцевих бенефіціарів операцій з облігаціями, особливо - щодо «нерезидентів» з кіпрів та віргінів.
За будь яких висновків слідства, шкода, заподіяна різким поворотом відсоткової політики здійсненим НБУ та Мінфіном у 2017 році, є очевидною і це, як мінімум, підлягає громадському осуду. І якщо те зростання, що спостерігається сьогодні, спромоглося відбутися попри охолоджуючі впливи НБУ, то можна уявити ефект від переходу до позитивних змін.
Що можна запропонувати конкретно. У найближчий період, грошова база, як вимір емітованої грошової маси, має зростати порядка 5% за рік замість чинної традиції навколо 9%. Інфляційна ціль має бути встановлена не вище 3% як у більшості країн-співтабірників по соціалістичному табору зі схожими економіками (НБУ невідомо звідки поставив за мету 5% інфляції). Межа облікової (базової) ставки має бути не набагато вище інфляції, тобто порядка 3%.
Все це сприятиме встановленню середніх ринкових ставок по кредитах навколо 7% (при цьому ставки за іпотечними кредитами як правило є значно нижчими від середніх); по депозитах - навколо 4%, і по розміщенню державних облігацій ОВДП на аукціонах - значно менше 7%. Для облігацій це ознаменує відновлення здорової логіки, коли запозичення Держави, як менш ризикованого позичальника, мають бути дешевшими, ніж запозичення приватного сектора.