Бутусов назвав шість основних проблем розвитку української армії

Ініціатива реформ в армії має виходити від керівництва країни, проте нині президент Володимир Зеленський не хоче обговорювати створення військової стратегії України.

Про це головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов сказав на круглому столі "Рубікон: ймовірні сценарії після саміту в "нормандському форматі". Чи готується українська армія відповісти на військову загрозу?".

"Ініціатива реформ має йти від керівництва країни. Армія не може щось пропонувати - це не креативний штаб і не авторський цех. Якщо керівництво країни розуміє, що воно хоче робити в рамках розвитку системи оборони і безпеки країни, тоді воно набуває самостійну суб'єктність, що дозволяє адекватно захищати інтереси держави на міжнародній арені і у внутрішній політиці", - зазначив він.

Бутусов виділив шість основних проблем розвитку армії, які взаємопов'язані між собою.

"Перша - проблема політична, - вважає він. - Необхідно зрозуміти, що без проведення чіткої і ясної політичної стратегії визначити місце армії в нинішній політичній ситуації просто неможливо. Йде війна з Росією, і замість комплексного рішення про формування стратегії військової, дипломатичної, інформаційної, економічної ми бачимо виключно концентрацію зусиль на дипломатії. Сама по собі дипломатія ніколи жодну війну не закінчила, немає таких прецедентів у світовій історії. Тому політика повинна генерувати стратегії у всіх сферах. Війна - це протистояння багатошарове, і скрізь мусить бути свій план дій".

Читайте на "Цензор.НЕТ": 2019 рік став безпрецедентним провалом держоборонзамовлення, не витрачено половини з 4,5 млрд грн, - директор Центру досліджень армії Бадрак

Журналіст зазначив, що розуміння цього не було і в попереднього президента, "але хоча б був якийсь наратив у зв'язку з цим", тоді як у Зеленського немає навіть бажання обговорювати це.

"Друге - проблема доктринальна. Яким чином будувати армію, якщо ми не формулюємо, який характер війни ця армія має вести в 21 столітті. У нас досі статути 70-х років. Доктрина армії повністю побудована на радянській концепції 70-х років - в умовах термоядерної війни, масової мобілізації, КДБ, яке робить цю мобілізацію ефективною і змушує народ воювати. Структура армії, оснащення технікою та характеристики цієї техніки повністю побудовані за лекалом країни і епохи, яких давно немає.

Третьою проблемою Бутусов вважає відсутність координації в роботі інститутів:

"Якщо немає доктрини, то у нас є створювані в різний час інститути, які дісталися ще з радянських часів і які якимось чином якось між собою живуть, ніхто їх не бачить і місце їх не зрозуміле. Яка структура їхньої взаємодії ніхто не знає. Я нарахував 9 центрів ухвалення рішень, які різною мірою впливають на різні напрямки оборонної політики. Ці 9 осіб, які на щось впливають і їхня позиція щось визначає. Тобто, вертикалі, розподілу відповідальності немає. А якщо немає інституційних можливостей, то реалізувати якусь політику в цілому не можна.

За відсутності інституційної логіки вгорі такої логіки немає і внизу. Наша армія сама по собі побудована, як великий колгосп. Досить сказати, що у нас на 250 тисяч осіб у Збройних Силах понад півтори тисячі військових частин. За штатної чисельності 340 тисяч. Кількість структурних одиниць перевищує всі можливості. Це розрізнені осколки минулих епох".

"Четверте - проблема технологічна, - продовжив Бутусов. - Одна з провідних країн світу у військових технологіях - Ізраїль. Він почав розвиток своїх військових технологій всього лише в 70-х роках. Тобто, вони почали розвивати ті технології, яких на той момент не було. Кожні 20 років відбувається новий технологічний стрибок, і в цей стрибок дійсно можна провести оновлення. Але, знову-таки, цього не можна зробити, якщо у тебе немає політичної волі, стратегії і доктрини.

П'ята - проблема операційна. Коли немає інститутів і немає політики, то яким чином діяти? У нас все рухається в різні боки. Скажімо, військова операція. Ми не розуміємо, яким чином в умовах локальної війни армія повинна ефективно діяти. У нас на деяких ділянках фронту командири можуть опечатувати зброю, десь розводять війська, десь забороняють діяти, десь навпаки проводять дії. Різні підрозділи виконують абсолютно різні завдання в зоні ООС. Якщо порахувати кількість снайперських комплексів, переданих в наші силові структури, і кількість людей, яких ми готуємо, кількість ПТРК, спрямований на фронт бюджет, і порахувати кількість ліквідованих супротивників, то ми розуміємо, що наші витрати на війну величезні і непродуктивні. У нас немає розуміння, що наші війська роблять на лінії фронту і яким чином".

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": "Ось чому в цій єб#чій армії служить ніхто не хоче - дивіться на безліч паперової хєрні, ліса на це йдуть", - військовослужбовець ЗСУ показує стоси журналів обліку, які має вести офіцер. ВIДЕО

Останньою, але найважливішою проблемою, спікер назвав людський потенціал.

"Армія - це величезна виховна мотивуюча кузня людського ресурсу в Україні. Соціальне значення армії не розуміється і не усвідомлюється. Армія дає кадри силовим структурам. Дає стрижень державі. Зараз у нас бюрократизація перевищує всі мислимі і немислимі межі, тому люди з справжнім бойовим духом йдуть з армії. Ми втрачаємо те, чого ніколи не відновимо. Війна стала унікальною академією, що дала унікальний людський ресурс, який може дати нам скачок. А ми, на жаль, його викидаємо. Тому що якщо буде політична воля, то експерти все напишуть. А хто буде воювати?", - зазначив він.

Автор: Леся Карпенко