Сьогодні християни, що живуть за юліанським календарем, відзначають Святвечір - переддень Різдва

Різдвяний Святвечір, або навечір'я Різдва Христового, відзначають в цей понеділок православні і християни, що живуть за юліанським календарем.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

На Святвечір їдять особливу страву – кутю, яку на сьогодні передбачено церковним статутом (як правило, це розмочені і розварені зерна пшениці або рису, частіше з медом, а також боби, горох і овочі).

Святвечір буває двічі на рік - напередодні Різдва Христового і свята Водохреща. За традицією, цього дня, прийшовши з храму після ранкової служби, віруючі утримуються від вживання їжі до появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Ісуса.

7 січня Різдво святкують всі українські православні церкви, більшість українських євангельських християн, Єрусалимська, Російська, Сербська і Грузинська православні церкви, стародавні монастирі на Афоні, а також християни східного обряду - греко-католики, деякі групи протестантів і Коптська церква.

Читайте: Рятувальники радять українцям відмовитися від використання петард, салютів та феєрверків у Різдвяні свята

Вірменська апостольська церква, дотримуючись традиції християнської церкви перших століть, відзначає Різдво Христове 6 січня одночасно з Водохрещам, під спільною назвою Богоявлення.

Різниця в часі зустрічі Різдва пояснюється відмінностями календарних стилів. У 1923 році більшість помісних Православних церков, за винятком згаданих, прийняли схожий на григоріанський новоюліанський календар.

На думку істориків, дата святкування Різдва прийнята з деякою часткою умовності, оскільки за часів Христа в Юдеї діяв місячний календар, який часто складно точно зіставити з сонячним літочисленням.

До 5 століття всі християнські церкви відзначали свято Різдва Христового і Водохреща 6 січня.

Святвечір – завершальний день Різдвяного посту.

Читайте також на "Цензор.НЕТ": Українці поки що не готові до календарної реформи, - Епіфаній про перенесення дати Різдва

У Різдвяний Святвечір до вечірньої зорі, тобто до вечірніх співів за богослужінням "Волхви ж із зіркою подорожують", прийнято нічого не їсти і навіть не сідати за стіл. З появою ж на небі першої зірки, яка сповістила колись волхвам про народження Христа, можна починати святкувати.

Всі члени сім'ї в святвечір мають бути вдома. Не можна цього дня сваритися, виганяти бездомних, бідних, самотніх.

В Україні напередодні Різдва вносили в дім оберемок соломи і сіна. На столі ставили дідуха - житній або вівсяний сніп, прикрашений різнокольоровими стрічками, цукерками, паперовими квітами, кетягами калини, - попередник новорічної ялинки. У народній свідомості він символізує продовження роду і примноження достатку. Під скатертиною належало розкласти обереги: часник - щоб не наближалася до будинку нечиста сила, зерно - щоб був хороший урожай, а також гроші - щоб добробут в будинку тримався.

Невід'ємним атрибутом святкування Різдва в Україні є колядки, в яких прославляється новонароджений Христос. Колядники ходять від хати до хати, сповіщаючи благу вістку - народження Божого дитя. У всіх храмах проходять святкові різдвяні літургії. За святковим столом збирається вся родина, вітаючись один одного словами: "Христос народився! Славімо його!".

Після вечері, яка могла тривати до четвертої години, не можна було лягати спати, тому що вважалося, що проспиш Царство Небесне. Під ранок, після третіх півнів, коли все погане не має сили, господар міг заснути, і то сторожко, одягненим.

Існувало вірування: якщо 7 січня в оселю першим увійде чоловік або хлопчик, то господарство буде щасливим, а горе буде, якщо першою завітає жінка.

Автор: Леся Карпенко