Метою "справи виконання рішення ЄСПЛ", в якій фігурує Бернацька, є провал позовів України проти Росії в ЄСПЛ, - заява групи громадських активістів і політиків
Спроби звинувачувати Наталю Бернацьку та інших посадових осіб у виконанні законного рішення Європейського суду з прав людини скидаються на спроби підірвати взаємини України і ЄСПЛ.
Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав співзасновник громадянської платформи "Нова країна" Валерій Пекар, передає Цензор.НЕТ.
"Заява щодо кримінального провадження, порушеного внаслідок підписання дружнього врегулювання у справі, яка розглядалася Європейським судом з прав людини.
Виходячи з обставин справи, загальновідомих фактів її перебігу, правових висновків Української Гельсінської спілки з прав людини, Харківської правозахисної групи, висновків Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ та його листування із канцлером ЄСПЛ та інших публічно доступних документів, ми, що нижче підписалися, вважаємо:
1. Україна підписала Європейську Конвенцію з прав людини та зобов’язалася виконувати рішення Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ розглядає, у тому числі, справи, пов’язані з невиконанням судових рішень національних судів, вважаючи державу відповідальною за такі невиконання. Будь-яка посадова особа держави зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ і не може бути морально чи юридично засуджена за виконання таких рішень.
2. Підписання дружнього врегулювання у справі, що розглядається, було винесено відповідно до усталеної практики розгляду подібних справ, і воно відвернуло настання набагато масштабніших несприятливих наслідків для України. Отже, виконання такого рішення є не лише посадовим, а й громадянським обов’язком.
3. Невиконання судових рішень та відсутність ефективних засобів юридичного захисту в України становлять системну проблему. Виконання судового рішення, прийнятого у законному порядку, є квінтесенцією права. Будь-який громадянин зобов’язаний сприяти виконанню судового рішення, і тим більше посадовець. У цій справі посадові особи Міністерства юстиції України, у тому числі Наталія Бернацька, зробили передбачені законом дії на виконання законного рішення ЄСПЛ, що було їхнім посадовим, фаховим та громадянським обов’язком.
4. Спроби звинувачувати Наталію Бернацьку та інших посадовців у виконанні законного рішення Європейського суду з прав людини ми розцінюємо як спроби підірвати взаємовідносини України та ЄСПЛ, що негативно вплине на імідж України у світі та перспективи її європейської інтеграції. Такі резонансні справи щодо переслідування за виконання законних рішень вже стали підставою для занепокоєння Європейського суду з прав людини та можуть врешті привести до санкцій з боку Ради Європи.
5. Кримінальні справи, відкриті НАБУ, стосуються відносин між суб’єктами господарювання, тобто порушують підслідність. Відомі правозахисники, з висновками яких ми ознайомилися, вбачають у цих справах ознаки політичних переслідувань.
6. Розслідування НАБУ супроводжуються порушеннями адвокатської таємниці і гарантій адвокатської діяльності, публічним оприлюдненням даних негласних слідчих розшукових дій, що є грубим порушенням українського законодавства та міжнародних стандартів прав людини. Ключова роль, яку грають в цій історії проросійські медіа-канали, вказує на реального бенефіціара даного судового процесу, кінцевою метою якого є провал численних позовів України проти Росії в ЄСПЛ, пов’язаних з порушенням прав людини в ході російської агресії та анексії Криму.
Виходячи з цього, ми приєднуємося до правозахисних організацій в їхній вимозі -- вжити заходів для негайного припинення незаконної діяльності, провести об’єктивне розслідування обставин справи відповідно до підслідності та притягнути до відповідальності осіб, винних у порушенні чинного законодавства", - йдеться в заяві, яку підписали Борислав Береза, Вікторія Войціцька, Владислав Голуб, Андрій Длігач, Андрій Журжій, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Владислава Магалецька, Наталія Микольська, Олексій Мушак, Володимир Омелян, Валерій Пекар, Олена Сотник, Григорій Шверк.
Як повідомлялося, 22 січня детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) повідомили про підозру в заволодінні та легалізації понад 54 млн 179 тис. грн державних коштів колишньому урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), колишньому першому заступнику міністра юстиції, бенефіціару приватної компанії та трьом особам, наближеним до екс-нардепа.
"У вересні 2013 року представник товариства "Золотий Мандарин Ойл", підконтрольного колишньому народному депутату України та за його безпосередньою вказівкою підготував і направив до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) заяву про стягнення з державного бюджету України 54 млн 179 тис. грн як невиплаченої заборгованості з боку ПАТ "Київенерго" перед підприємством щодо зберігання мазуту, яке нібито з 2009 року органи виконавчої служби не виконували", - повідомила прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слідство встановило, що, незважаючи на рішення суду на свою користь, "Золотий Мандарин Ойл" не звертався до виконавчої служби щодо його реалізації, однак про цей факт ЄСПЛ не повідомив. "Крім того, було приховано і факт відступлення права вимоги до ПАТ "Київенерго" на користь іншої приватної компанії, також афілійованої з колишнім народним депутатом - організатором схеми, що сталося за півроку до звернення до ЄСПЛ", - додають у САП.
За версією слідства, для супроводу справи в ЄСПЛ екс-нардеп домовився з керівництвом Міністерства юстиції України, за сприяння якого урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ підготував декларацію про дружнє врегулювання спору, на підставі якої зобов'язався виплатити на користь підконтрольного нардепу "Золотий Мандарин Ойл" 54 млн 179 тис. грн із держбюджету України за зобов'язаннями, які виникли між двома приватними особами. На підставі чого в лютому 2016 року Мін’юст перерахував зазначену суму коштів.
24 січня Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу колишньому урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини Борису Бабіну, підозрюваному в заволодінні 54 млн грн державних коштів.
