У Дніпрі ім'ям Аміни Окуєвої назвали вулицю
Депутати Дніпровської міської ради вирішили привласнити одному з проїздів в Амур-Нижньодніпровському районі міста ім'я Аміни Окуєвої.
Відповідне рішення було ухвалено на черговій сесії міськради в середу, передає Цензор.НЕТ із посиланням на "Радіо Свобода".
Рішення затвердили на підставі звернень від кількох громадських організацій ветеранів бойових дій на Донбасі та волонтерів.
Раніше на честь Окуєвої хотіли перейменувати вулицю Тополину, однак ініціатива не була підтримана на громадських слуханнях жителями. Потім у мерії обрали іншу вулицю в Амур-Нижньодніпровському районі міста – нову, яка не мала імені.
2018 року одну з вулиць Дніпра перейменували на честь командира міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Іси Мунаєва, який загинув в лютому 2015 року в боях під Дебальцевим. На цій вулиці йому відкрили пам’ятний знак.
Обоє – Аміна Окуєва й Іса Мунаєв – поховані на мусульманській частині цвинтаря під Дніпром.
Нагадаємо, 30 жовтня 2017 року на переїзді біля населеного пункту Глеваха Київської області автомобіль, у якому були Аміна Окуєва та Адам Осмаєв, був розстріляний із засідки диверсантами. Окуєва загинула, Осмаєв зазнав поранення.
12 січня 2020 року поліція затримала організатора вбивства Аміни Окуєвої.
14 січня Святошинський райсуд Києва обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для підозрюваного в організації вбивства українського добровольця Аміни Окуєвої Ігоря Редькіна.
Вранці 15 січня правоохоронці затримали ще одну людину з групи з семи осіб, яких правоохоронці офіційно називають причетними до вбивства Аміни Окуєвої і замаху на життя Адама Осмаєва. Затриманого чоловіка звуть Андрій Кравченко.
20 год. КМИС намедни отнерестился очередным соцопросом «чи шкодуєте ви про розпад СРСР». И прежде, чем перейти к собственно цифрам, я бы хотела задать в пространство риторический вопрос ̶к̶а̶к̶о̶г̶о̶ ̶х̶₫̶я̶ ̶д̶о̶к̶о̶л̶е̶ сколько поколений еще должно смениться в стране, чтобы социологические конторы перестали выкапывать стюардессу, которая сдохла тридцать лет назад. Потому что ясен пень, все эти битые молью волохатые шапки будуть шкодувати аж до скрежета зубных протезов (да, тут немного эйджизма), потому что тридцать-сорок-пятьдесят лет назад стояли х₫й и сиськи, было в достатке либидо, блеска в глазах и этого вашего в бога душу мать мороженого пломбир по 20 копеек. Зато не было геморроя, собеса и артрозных коленок. ...Да, еще отдельный привет хочу передать КМИС по поводу вопроса «чого більше принесло Україні перебування в СРСР, шкоди чи користі». А что, у Украины тогда кто-то спрашивал? У нее был выбор, входить или не входить? Или возможность выйти? Короче, перестаньте выкапывать стюардессу, она воняет.»