5508 відвідувачів онлайн
2 079 25

Рибні ресурси в Україні в останні роки помітно зменшилися, - експерт

Рибні ресурси в Україні в останні роки помітно зменшилися. І причина цього негативного процесу - не тільки браконьєрство.

Про це йдеться в статті 24 каналу "Не існує швидкого вирішення складних проблем: про стан природи в Україні".

Як зазначає кандидат біологічних наук Юлія Куцоконь, іхтіолог Української природоохоронної групи (УПГ), є кілька серйозних проблем, які призводять до зменшення чисельності багатьох видів риб.

  • Гідробудівництво, внаслідок чого змінено гідрорежим багатьох річок, порушено їхню здатність до самоочищення, в тому числі.
  • Забруднення промисловими та побутовими стоками, що призводить до зміни хімічного складу води і, як наслідок, гідробіологічного складу також.
    Короткостроково сильні забруднення здатні фізично знищити велику частину гідробіонтів, у тому числі – риб. Наприклад, використання води з річок на Поліссі для незаконного видобутку бурштину, замулення, збільшення завислих часток у воді, зниження прозорості – все це впливає на видовий склад риб цих річок, зменшується чисельність видів, вимогливих до чистоти води чи до кількості розчиненого кисню.
  • Занесення чужорідних інвазивних видів, нехарактерних для даної території.

Всі ці проблеми призводять до зменшення чисельності багатьох промислово-важливих видів риб, особливо мігруючих та тих, що живуть на течії.

Наприклад, всі осетрові, які нагулюються в морі, а нерестяться у річках, перебувають на межі зникнення через перегородження русел основних річок – Дніпра, Південного Бугу, Дону і Дунаю. Популяції підтримуються за рахунок штучного розведення. Через перетворення річок на каскади ставків та водосховищ із фауністичних списків випадають види, що живуть на течії та потребують високих значень розчиненого у воді кисню, нерестового субстрату піску та каміння. Колись масові у Дніпрі підуст та марена майже зникли з основного русла, зник вирозуб, інші види дуже знизили свою чисельність.

Крім того, інвазивні види, які легше приживаються в порушених екосистемах, можуть знищувати аборигенні види, поїдаючи ікру і молодь, підриваючи харчову базу, заносять паразитів і хвороби, не характерні для аборигенних видів.

З приводу перевилову, як промислового, так і любительського і браконьєрського, то, на думку експерта, "він також має негативний вплив, але значно менше, ніж гідробудівництво, принаймні в глобальному масштабі".

Якщо ми перекрили аборигенних риб шлях до місць розмножень, або знищили ці місця, або спотворили, через перетворення річки на водосховище або ставок, то ніяка боротьба з незаконними ловами не допоможе. Хоча вона, звичайно, теж потрібна, - резюмує іхтіолог.



Топ коментарі
+3
1.браконьеры в законе.рыбхозы.рыбинспектора.экологическая служба.мусара...
показати весь коментар
12.11.2020 13:56 Відповісти
+2
Сегодня полный бардак в стране. Браконьеры по ночам перегораживают полностью Днепр в районе плотины и вылавливают все живое, т.к. платят ментам и инспекции. Каждый день загружают полную грузовую машину. Таких, как они тысячи. Я не говорю о том, что рыба гибнет от вредных сбросов и плотин. Мой отец в 60-х ловил лещей на удочку прямо на городском пляже, а я в маске руками хватал бубырей. Сегодня дно укрыто слоем какой-то гадости. Рыбы почти нет.
показати весь коментар
12.11.2020 14:01 Відповісти
+2
Ни в одной стране Европы, нет промышленного вылова рыбы на внутренних водоёмах - он ЗАПРЕЩЁН. И только в Украине, говноэкологи и ихтиандры от власти, продолжают упорно уничтожать природу. Кучма объявил мораторий на промышленный вылов рыбы - и через два года в Днепре появилась рыба. Данецкие бандиты отменили мораторий, зе ублюдки вообще ничего не знают! А Днепр превратился в сточную канаву.
показати весь коментар
12.11.2020 15:58 Відповісти

Завантаження...